WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Вивчення проблем трудової конфліктності на підприємствах - Реферат

Вивчення проблем трудової конфліктності на підприємствах - Реферат


Реферат на тему:
Вивчення проблем трудової конфліктності на підприємствах
У 1995-1998 pp. Л.В.Беззубко провів низку вибіркових соціологічних та експертних опитувань на підприємствах Донецької області. Основними об'єктами дослідження було обрано галузі, найважливіші, з погляду розвитку продуктивних сил у регіоні, тобто ті, де працювала перевалена більшість трудящих: вугільна промисловість, чорна металургія, будівництво, машинобудування. Конкретний вибір підприємств для дослідження було здійснено у результаті аналізу даних статистичної звітності, яка характеризує стан трудової конфліктності на підприємствах регіону. Дослідження проводилися у вугільній промисловості у містах: Макіївці - виробниче об'єднання "Макіїввугілля", шахтоуправління "Центральне" ("Жовтневе"); Димитрові - виробниче об'єднання "Червоноармійськвугілля", шахта ім. О. Стаханова. У чорній металургії - у Макіївці - Макіївський коксохімічний завод; у будівництві - в Ясиноватій - Ясино-ватський завод залізобетонних виробів; у машинобудуванні - у Донецьку - ВО "Донецькгірмаш".
На коленому з обраних підприємств було проведене соціологічне опитування 100 працюючих методом випадкової вибірки. Отримані відповіді дали можливість одержати цікаву інформацію, що характеризує специфіку трудової конфліктності у різних галузях.
На даних підприємствах проводилося й експертне опитування в групах по 50 осіб. Експертами виступили особи адміністративно-управлінського персоналу - директорський корпус, головні й провідні спеціалісти, представники масових громадських організацій. Під час проведення експертних опитувань було також опитано категорії працюючих, котрим відповідно до специфіки своєї діяльності доводиться брати участь у згладжуванні виникаючих трудових конфліктів. Це представники виконавчих органів (працівники міськвиконкомів міст Макіївки, Димитрова, управління з праці облвиконкому); профспілок - делегати звітно-виборчої конференції Ради незалежних профспілок області; лідери незалежних профспілок гірників. Таким чином, при формуванні критеріїв було здійснено орієнтацію, в основному, на статусний критерій, що означало вибір залежно від причетності до вирішення проблем трудової конфліктності, знайомства з даною проблемою. Слід зазначити, що така кількість експертів є достатньою і задовольняє умовам, які містяться у спеціальній соціологічній літературі: експертна група не повинна перевищувати 10-15 осіб при очних опитуваннях та 20-30 осіб (максимум 60-80 осіб) при заочних.
Аналіз ставлення працівників до трудових конфліктів
Одним з чинників, що впливають на рівень трудової конфліктності в регіоні, є загальне ставлення працюючих до відкритих форм прояву трудових конфліктів у суспільстві. На даний момент доводиться констатувати зміну ставлення до відкритих форм прояву конфліктів (табл. 3).
Таблиця 3
Ставлення до трудових конфліктів
(у відсотках до загальної кількості опитаних)
Конфлікти Вугільна промисловість Машинобудування Будівництво Металургія
експ. роб. експ. роб. експ. роб. експ. роб.
Неминучі 57 22 44 18 1 14 60 10
Припустимі 42 28 34 32 1 22 - 22
Їх не повинно бути 2 36 22 50 98 64 40 60
Примітка. Умовні позначки: експ. - відповіді експертів; роб. - відповіді робітників.
Більшість експертів вважають, що конфлікти неминучі, тоді як серед робітників переважною формою відповіді є така: "Конфлікти не мають відбуватися". Такі розбіжності у відповідях, на нашу думку, є результатом різного підходу до конфліктів та розуміння їх сутності. В уявленні робітників конфлікт завжди виступає як негативний момент трудової діяльності, тоді як експерти розглядають та враховують і позитивні, і негативні його наслідки.
Якщо раніше, за даними опитувань, що проводилися Всесоюзним центром вивчення суспільної думки з соціально-економічних питань при ВЦРПС та Держкомпраці СРСР, переважна більшість опитаних дуже високо оцінювала дієвість страйків, то тепер ефективними їх вважає у середньому 31% опитаних (у машинобудуванні - 52%).
Більшість вважають страйки формою протесту, неприйнятною з міркувань суспільної безпеки та необхідності стабілізації економіки (табл.4).
Найприйнятніші форми протесту на даний час
(питома вага відповідей експертів - представників галузей промисловості)
Форми вираження протесту За впливовістю З міркувань суспільної стабільності та безпеки
маши-
нобуд. вугільна будівель-на металург. маши-нобуд. вугільна будівель-на металург.
Листи у вищі інстанції 5 42 - 16 33 - - 14
Страйки 52 21 30 15 7 10 - -
Мітинги 10 21 - 15 - 21 - -
Голодування 5 21 20 23 - 7 20 16
Пікетування 34 14 20 16 10 21 20 -
Примітка. Кожним експертом позначалося не більше трьох варіантів у кожному стовпчику.
На думку опитуваних профспілкових лідерів, найприйнят-нішими за ефективністю впливу залишаються страйки й пікетування (див. табл.5).
Практично всі експерти вказували на невисоку ефективність голодувань, мітингів та листів у вищі інстанції в наш час. Тільки представники регіональних органів висловили думку щодо високої ефективності листів у вищі інстанції (30 % - з погляду їхньої ефективності для досягнення певних результатів, 70 % - з погляду збереження громадської безпеки).
Адресатами листів-скарг працюючих найчастіше називаються такі: обласна адміністрація, Верховна Рада України, Президент України, прем'єр-міністр, уряд, міністерства, Верховний Суд.
Таблиця 5
Найприйнятніші форми виявлення протесту на даний час
(питома вага відповідей експертів - представників профспілок та виконавчих органів)
Форми вираження протесту За впливовістю З міркувань суспільної стабільності та безпеки
профсп. незал. профсп. регіон. органи профсп. незал. профсп. регіон. органи
Листи у вищі інстанції 5 2 30 27 15 70
Страйки 30 15 30 3 2 30
Мітинги 17 4 - - 4 -
Голодування 2 - - - 2 -
Пікетування 17 10 - 13 3 -
Збройні виступи 3 2 - 1 1 -
Примітка. Кожним експертом позначалося не більше трьох варіантів у кожному стовпчику.
Дуже багато є тих, хто відзначив, що взагалі не бачить ефективних заходів впливу в наш час. Як альтернативу запропонованим варіантам відповідей було висловлено такі побажання: працювати всім відповідно до чинного законодавства; періодично відправляти робочі делегації з вимогами від трудящих, щоб їх почули керівники різного рангу - від адміністрації підприємства до Кабінету Міністрів та Верховної Ради України; вести постійний діалог з урядом; укладати угоди; постійно проводити переговори; посилювати робітничий рух як могутню силу, що протистоїть свавіллю уряду й адміністрації.
Таким чином, страйки поряд із пікетуванням є, на думку опитуваних, найефективнішим засобом захисту працюючими своїх прав. Багато трудящих пояснювали свій вибір тим, що страйки дозволяють істотно обмежити свавілля влади, адміністрації, служать засобом ефективного впливу. Інші форми впливу, на думку опитуваних, не є ефективними.
Але зараз,незважаючи на те, що ця форма виявлення протесту є найефективнішою, серед працюючих відбувається зміна відношення до страйків, що проводилися (див. табл. 6).
Таблиця 6
Характеристика відношення до страйків, що проводилися
(дані експертів)
Думка
Loading...

 
 

Цікаве