WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Вивчення трудових конфліктів (на прикладі підприємств Донецької області). Методика досліджень трудових конфліктів - Реферат

Вивчення трудових конфліктів (на прикладі підприємств Донецької області). Методика досліджень трудових конфліктів - Реферат

використано аналіз документів, то варто вказати, які документальні джерела вивчатимуться (тобто статистичні форми, плани, звіти і т.ін.), а також які методи аналізу їхнього змісту застосовуватимуть. При використанні методів опитування потрібен опис техніки його проведення, розкриття організаційної структури і змісту, необхідно також вказати, де проводиться опитування: на робочому місці, у місцях відпочинку, а також який різновид анкетування застосовується,яким є зміст анкети. Проте у більшості випадків дослідник може застосовувати й інші методи збирання інформації: спостереження, опитування, тестування і т.ін.
У соціологічному дослідженні під спостереженням розуміється метод збирання первинних емпіричних даних, який полягає у навмисному, цілеспрямованому, систематичному безпосередньому сприйнятті та реєстрації соціальних фактів, що піддаються контролю та перевірці. Головною перевагою безпосереднього спостереження є те, що воно дозволяє фіксувати події й елементи людської поведінки в момент їхнього здійснення, на відміну від інших методів збирання первинних даних, які ґрунтуються на попередніх чи ретроспективних судженнях індивідів. Іншою важливою позитивною якістю цього методу є те, що дослідник певною мірою не залежить від об'єкта свого дослідження, він може збирати факти незалежно від бажання індивідів чи групи говорити або від їхнього уміння відповідати на запитання.
У спостереженні закладено певну частку об'єктивності, яка задається самим процесом фіксування ситуацій, явищ та фактів, що відбуваються. Проте у цій процедурі є й суб'єктивний елемент. Спостереження припускає нерозривний зв'язок спостерігача з об'єктом спостереження, який накладає відбиток і на сприйняття спостерігачем соціальної дійсності, і на розуміння сутності явищ, що спостерігаються, і на їхню інтерпретацію. Чим сильніше спостерігач пов'язаний з об'єктом спостереження, тим більшим є елемент суб'єктивізму, тим більшою є емоційна забарвленість його сприйняття. Ще однією важливою особливістю методу спостереження, яка обмежує його застосування, є складність, а часом і неможливість проведення повторного спостереження.
Найрозповсюдженішим методом збирання соціологічної інформації є опитування. Опитування передбачає, по-перше, усне чи письмове звернення дослідника до певної сукупності людей - респондентів із запитаннями, зміст яких представляє досліджувану проблему на рівні емпіричних індикаторів, по-друге, реєстрацію та статистичну обробку отриманих відповідей, а також їх теоретичну інтерпретацію. За формами та умовами спілкування соціолога з респондентом розрізнюються письмові (анкетування) та усні (інтерв'ю) опитування, за місцем проживання, за місцем роботи та у цільових аудиторіях (глядачі в кінотеатрах, пацієнти в клініках і т.ін.), очні (особисті) та заочні (звертання з анкетою через газету, телебачення, по телефону), групові та індивідуальні й т.ін.
Метод опитування використовується у таких випадках:
o коли досліджувана проблема недостатньо забезпечена документальними джерелами інформації, або коли такі джерела взагалі відсутні;
o коли предмет дослідження чи окремі його характеристики недоступні для спостереження;
o коли предметом вивчення є елементи суспільної чи індивідуальної свідомості: потреби, інтереси, мотивації, настрої, цінності, переконання людей і т.ін;
o як контрольний (додатковий) метод для розширення можливостей опису й аналізу досліджуваних характеристик і для повторної перевірки даних, отриманих іншими методами.
Метод опитування передбачає одержання соціологічної інформації у ситуації соціально-психологічного спілкування. І це накладає свій відбиток на зміст і якість одержуваних даних. У соціології вироблено значну кількість методичних вимог до проведення процедур для подолання суб'єктивізму, підвищення надійності та ефективності даної форми збирання соціологічної інформації.
Заключний етап емпіричного соціологічного дослідження полягає в обробці, аналізі та інтерпретації даних, отриманні емпірично обґрунтованих узагальнень, висновків та рекомендацій. Обробка даних містить такі три компоненти:
1) редагування й кодування інформації. Основне призначення цього кроку - уніфікація та формалізація тієї інформації, яка була отримана під час дослідження;
2) створення перемінних. Зібрана на підставі анкет інформація у низці випадків прямо відповідає на ті запитання, які необхідно вирішити у дослідженні, оскільки запитання набули форми індикаторів у процесі операціоналізації. Потім нее необхідно провести зворотну процедуру, тобто перевести дані у форму, яка б відповідала на запитання дослідження;
3) статистичний аналіз. Цей крок є ключовим у процесі аналізу соціологічних даних. Під час статистичного аналізу виявляються деякі статистичні закономірності та залежності, що дозволяють зробити певні узагальнення й висновки. Для проведення статистичного аналізу використовують велику кількість різних математичних методів, що допомагає повно та всебічно опрацьовувати зібрану інформацію.
Список використаної літератури
1. Александрова Е. В. Социально-трудовые конфликты: пути решения. - М., 1993. - С.14.
2. Амелин В. Г. Социология конфликта. - М., 1992. - С.149.
3. Андрушків Б. М., Кузьмін О. Е. Основи менеджменту. - Львів: Світ, 1995. - 296 с.
4. Беззубко Л. В., Лобас В. М., Чернобай А. В. Вопросы трудовых отношений в условиях рынка: Учеб. пособие. - Макеевка: ДонГАСА, 2000. - 206 с.
5. Бекешкіна І. Е. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні. - К.: Абрис, 1994. - 48 с.
6. Бородкин Ф. М., Коряк Н. М. Внимание: конфликт! - Новосибирск, 1989. - 190 с.
7. Воронов Ю. П. Методы сбора информации в социологических исследованиях. - Иркутск, 1974.
8. Герчикова И. Н. Менеджмент: Учебник. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Банки и Биржи; ЮНИГИ, 1997. - 501с.
9. Гришина Н. В. Опыт построения социально-психологической типологии производственных конфликтов. - Ленинград, 1977. - С.27.
10. Гришина Н. В. Производственные конфликты и их регулирование. - Ленинград, 1982. - С. 118.
11. Дарендорф Р. Елементи теорії соціального конфлікту // Соціологічні дослідження. - 1994. - № 5. - С. 144.
12. Забастовки: отношение населения и взгляд изнутри // Вопросы экономики. - 1990. - № 3. - С. 92-98.
13. Зайцева О. А, Радугин А А, Радугин К. А и др. Основы менеджмента: Учеб. пособие. - М.: Центр, 1998. - 432 с.
14. Здравомыслов А. Г. Социология конфликта. - М.: Аспект Прогресс, 1994.
Loading...

 
 

Цікаве