WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Об'єкти та суб'єкти конфлікту - Реферат

Об'єкти та суб'єкти конфлікту - Реферат

нього призвели;
o довідатися про наміри учасників щодо прийнятних, на їх погляд, способів подолання конфлікту;
o визначити можливі шляхи подолання даного конфлікту. Для успішнішого вирішення конфлікту бажано складати карту конфлікту, розроблену Х.Корнеліусом і Ш.Фейєром. Метод картографії конфліктів полягає в графічному відображенні складових конфлікту, у послідовному аналізі поведінки учасників конфліктної взаємодії, у формулюванні основної проблеми, потреб і побоювань учасників, способів усунення причин, що призвели до конфлікту. Це один з найпопулярніпіих, найдоступніших методів, який може застосовуватися як індивідуально, так і в міжособистісних та між-групових переговорах при вирішенні конфліктів, а також для прийняття ефективних рішень.
Робота зі складання карти проводиться в три етапи:
1) визначення проблеми конфлікту загалом;
2) з'ясування, хто втягнутий до конфлікту. Якщо учасники мають спільні потреби, то вони об'єднуються;
3) визначення справжніх потреб і побоювань коленого з головних учасників конфлікту.
Створення такої карти дозволяє:
o обмежити дискусію певними формальними рамками; створити можливість спільного обговорення проблеми;
o ясніше побачити різні точки зору;
o вибрати нові напрямки вирішення конфлікту;
o створити груповий процес, у ході якого можливе спільне обговорення конфлікту.
Складання карти конфлікту - це є упорядкований, систематизований, усвідомлений підхід до проблеми конфлікту.
Конфліктологія виробила дві моделі опису конфлікту:процесуальну і структурну.
Процесуальна модель наголошує на динаміці конфлікту, виникненні конфліктної ситуації, переході конфлікту від однієї фази до іншої, формах конфліктного поводження, кінцевому результаті конфлікту.
У структурній моделі акцент переноситься на аналіз умов, що лежать в основі конфлікту і визначають його динаміку. Основною метою цієї моделі є встановлення параметрів, що впливають на конфліктне поводження і конкретизацію форм цього впливу. На рисунку (с.21) представлено модель конфлікту як процесу. Як видно, існування одного конфлікту чи більшої кількості його джерел збільшує можливість виникнення конфліктної ситуації в процесі управління. Проте, навіть за більшої можливості виникнення конфлікту, сторони можуть не схотіти реагувати так, щоб і далі поглиблювати ситуацію. Дослідники виявили, що люди не завжди реагують на конфліктні ситуації, що спричиняють малі втрати, або ті, які вони вважають за несуттєві. Інакше кажучи, іноді люди розуміють, що потенційні вигоди від участі у конфлікті не варті витрат.
Конфлікти розглядаються в математичній теорії ігор, що є теорією математичної моделі прийняття оптимальних рішень в умовах конфліктів, при цьому обидва терміни "гра" і "конфлікт" позначають одне й те саме поняття і по суті є "математичними синонімами".
Конфліктом чи грою називається система:
де Rq - множина всіх коаліцій дії, які є діючими сторонами конфлікту, -підмножини деякої універсальної множини, еле-менти якої прийнято називати гравцями; (Sk) до R - безліч рішень Sk, доступних для коаліції ?. Елементи безлічі Sk називаються стратегіями коаліції ?. Безліч коаліції інтересів є суттю підмножини тієї ж безлічі гравців, що і коаліції дії. Безліч коаліцій дії і безліч коаліцій інтересів розглядаються як різні; Ситуація рівноваги - це є ситуація одночасного забезпечення інтересів всіх учасників конфлікту, тобто точка можливого подолання конфлікту. Теорема про ситуацію рівноваги стверджує: будь-який кінцевий конфлікт iV-суб'єктів з повною інформацією має ситуацію рівноваги. Отже, повнота інформації є достатньою умовою існування можливостей для подолання конфлікту. А отже, кращою профілактикою конфліктів є діяльність із забезпечення інформацією.
Список використаної літератури
1. Александрова Е. В. Социально-трудовые конфликты: пути решения. - М., 1993. - С.14.
2. Амелин В. Г. Социология конфликта. - М., 1992. - С.149.
3. Андреенкова Н. В., Ворончикова Г. А. Развитие трудовых конфликтов в России в период перехода к рыночной экономике // СОЦИС. - 1993. - №8.
4. Андрушків Б. М., Кузьмін О. Е. Основи менеджменту. - Львів: Світ, 1995. - 296 с.
5. Беззубко Л. В., Лобас В. М., Чернобай А. В. Вопросы трудовых отношений в условиях рынка: Учеб. пособие. - Макеевка: ДонГАСА, 2000. - 206 с.
6. Бекешкіна І. Е. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні. - К.: Абрис, 1994. - 48 с.
7. Бородкин Ф. М., Коряк Н. М. Внимание: конфликт! - Новосибирск, 1989. - 190 с.
8. Бункина М. К., Семенов А. М. Экономическая политика: Учеб. пособие. - М.: ЗАО "Бизнес-школа "Интел-Синтез"", 1999. - 336 с.
9. Бюлетень Національної служби посередництва та примирення. - 2001. - № 1.
10. Воронов Ю. П. Методы сбора информации в социологических исследованиях. - Иркутск, 1974.
11. Герчикова И. Н. Менеджмент: Учебник. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Банки и Биржи; ЮНИГИ, 1997. - 501с.
12. Гришина Н. В. Опыт построения социально-психологической типологии производственных конфликтов. - Ленинград, 1977. - С.27.
Loading...

 
 

Цікаве