WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Основні типи конфліктів - Реферат

Основні типи конфліктів - Реферат

ґрунті боротьби за права й інтереси етнічних і національних груп. Найчастіше це є конфлікти, пов'язані зі статусними чи територіальними претензіями з приводу території проживання певного народу чи етнічної групи. Вони викликаються причинами, пов'язаними із соціально-економічним розвитком, рівнем життя в різних регіонах, політичною обстановкою в них. Ігнорування культурної специфіки народів, а тим більше репресії та дискримінація нарощують внутрішнє невдоволення і протест. Постійне відкладання вирішення проблем, що нагромадилися, збільшує потенціал майбутніх конфліктів.
Дослідники підкреслюють, що в міжнаціональних конфліктах є чимало стихійного, вибухового, пов'язаного з імпульсивною поведінкою великих мас людей, об'єднаних однією ідеєю, настроєм, спрямуванням. Неприйняття людей іншої національності у складних соціально-економічних умовах, коли зростають дефіцит, інфляція, безробіття, - "міна уповільненої дії", що може призвести до раптового загострення. Спочатку цей конфлікт має характер боротьби за перерозподіл влади між центральними органами державної законодавчої та виконавчої влади, центром і регіонами. Значну роль у цьому конфлікті відіграє проблема культурного самовизначення тих чи інших національних спільнот. Ці види конфліктів можуть проявлятися у вигляді боротьби за владу, матеріальні та духовні цінності між корінним населенням і мігрантами, між етнічною більшістю і меншістю. Прикладом цих конфліктів можуть служити численні конфлікти, що відбуваються в сучасній Росії.
Політичний конфлікт - це є конфлікт із приводу розподілу влади, владних відносин, домінування, впливу, авторитету. Прикладом такого виду конфлікту молена назвати конфлікт між виконавчою і законодавчою владою, що існує в деяких країнах. При цьому слід зазначити, що в протистоянні даних гілок влади немає нічого протиприродного. Існуючі протиріччя між ними пов'язані з наявністю в них різних, нерідко протилежних цілей та інтересів. Проте ці протиріччя переходять у серйозний конфлікт лише у разі певного збігу об'єктивних і суб'єктивних чинників.
Вертикальний політичний конфлікт - конфронтація проходить на лінії "влада-суспільство". Існують два види таких конфліктів:
1) статусно-рольові, в основі яких лежить боротьба за підвищення особистісного і групового статусу і ролі в політичній структурі;
2) режимні, метою яких є скинення чи радикальна зміна існуючого політичного устрою.
Горизонтальний політичний конфлікт - при цьому виді конфлікту відбувається боротьба за владу і владні повноваження в умовах існуючого режиму (наприклад, конфлікт між законодавчою і виконавчою владою).
Конфлікт політичних культур - зіткнення різних політичних цінностей, норм, традицій, звичаїв, способів політичної поведінки і цілей політичного розвитку.
Соціально-політична криза - різке загострення соціально-політичних протиріч, у результаті якого порушується стабільність і нормальний розвиток у суспільстві.
14. Залежно від основних причин, що викликали їх появу, існують:
o емоційні конфлікти, що породжені почуттям антипатії та ворожості. У них цілі й об'єкт конфлікту формуються причинами, що склалися на цей момент - сформованими відносинами;
o ділові конфлікти, у яких цілі й об'єкти взаємодії є мотивом конфлікту.
Слід зазначити, що розглянуті класифікації являють собою досліджувані явища у так званому "чистому" вигляді. У реальній діяльності колективів частіше зустрічаються конфлікти, що являють собою сполучення декількох із зазначених типів.
Трудові конфлікти мають об'єктивну основу. Багато в чому вони пов'язані з переходом народногосподарського комплексу країни на ринкові рейки, з боротьбою за перерозподіл власності між різними соціальними групами населення, зубожінням широких верств населення, структурною перебудовою економіки та пов'язаним з нею прихованим чи відкритим масовим безробіттям і т.ін. Значну роль у цьому конфлікті відіграє й суб'єктивний чинник: перекоси, що трапляються при проведенні реформ, а також помилки податкової політики, бюрократичні непорозуміння.
Трудовий конфлікт має економічний, соціально-психологічний і політичний аспекти. В економічному аспекті його сутність визначають взаємовідносини ринку праці та капіталу. Відомі такі три типи трудових відносин:
1) прибуток досягається за рахунок інтересів працівників і відносного чи абсолютного їхнього зубожіння;
2) прибуток формується і за рахунок вкладання в працівників, тобто тут вже спостерігається поєднання інтересів працівника і роботодавця;
3) прибуток формується за рахунок гармонізації інтересів власника, засобів виробництва і власника робочої сили, що досягається за допомогою системи участі в прибутках і прийняття рішення, тобто самоврядування.
Соціальний аспект трудових конфліктів - це є насампередвзаємовідносини соціальних груп і окремих осіб. З боку власника в ньому беруть участь прошарки підприємців і управляючих, колений з яких має складну соціальну структуру. З боку працівників у конфліктах також бере участь зовсім не однорідна маса, їх суб'єктом є й окремий працівник і трудовий колектив (профспілка).
Соціально-психологічний аспект трудових конфліктів виражається в поведінці людей у кризовій ситуації. Для одного (власник, підприємець) - це є прагнення зберегти свою соціальну позицію навіть шляхом втрати певних цінностей (втрати робочого часу і продукції в результаті припинення роботи), для інших (працівників) - змінити свій соціальний статус. У період переходу від економічних вимог до політичних робітники поступово включаються до іншої системи соціальних відносин.
Політичний аспект трудових конфліктів охоплює сферу взаємовідносин робітничого руху, держави і різних політичних партій. Взаємовідносини робітничого руху з політичними партіями можуть проходити за двома сценаріями. У першому випадку партії контролюють робітники і використовують їх у своїх цілях. У другому випадку відбувається маніпуляція профспілковими лідерами, а через них - і робітничим рухом за допомогою грошей або політичного шантажу.
Організаційний конфлікт - різновид трудового конфлікту, що виявляється в організації як відносно самостійній цілісній системі. О.Н.Громова розглядає його як наслідок організованого регламентування діяльності особистості: застосування посадових інструкцій, впровадження формальних структур управління організацією та ін.
Список використаної літератури
1. Александрова Е. В. Социально-трудовые конфликты: пути решения. - М., 1993. - С.14.
2. Амелин В. Г. Социология конфликта. - М., 1992. - С.149.
3. Андреенкова Н. В., Ворончикова Г. А. Развитие трудовых конфликтов в России в период перехода к рыночной экономике // СОЦИС. - 1993. - №8.
4. Андрушків Б. М., Кузьмін О. Е. Основи менеджменту. - Львів: Світ, 1995. - 296 с.
5. Беззубко Л. В., Лобас В. М., Чернобай А. В. Вопросы трудовых отношений в условиях рынка: Учеб. пособие. - Макеевка: ДонГАСА, 2000. - 206 с.
6. Бекешкіна І. Е. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні. - К.: Абрис, 1994. - 48 с.
7. Бородкин Ф. М., Коряк Н. М. Внимание: конфликт! - Новосибирск, 1989. - 190 с.
8. Бункина М. К., Семенов А. М. Экономическая политика: Учеб. пособие. - М.: ЗАО "Бизнес-школа "Интел-Синтез"", 1999. - 336 с.
9. Бюлетень Національної служби посередництва та примирення. - 2001. - № 1.
10. Воронов Ю. П. Методы сбора информации в социологических исследованиях. - Иркутск, 1974.
11. Герчикова И. Н. Менеджмент: Учебник. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Банки и Биржи; ЮНИГИ, 1997. - 501с.
12. Гришина Н. В. Опыт построения социально-психологической типологии производственных конфликтов. - Ленинград, 1977. - С.27.
Loading...

 
 

Цікаве