WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Оцінка поведінки людей у конфліктній ситуації - Реферат

Оцінка поведінки людей у конфліктній ситуації - Реферат


Реферат на тему:
Оцінка поведінки людей у конфліктній ситуації
Становить інтерес виявлення особливостей поведінки людини, яку можна віднести до конфліктних особистостей. Узагальнення результатів досліджень психологів та педагогів, спостереження та життєвий досвід свідчать, що до даних якостей та особливостей можуть бути віднесені такі:
o прагнення за будь-що домінувати, бути першим. Там, де це є можливим й неможливим, сказати своє останнє слово;
o зайва принциповість;
o зайва прямолінійність у висловлюваннях та міркуваннях;
o критика, особливо необґрунтована або недостатньо аргументована;
o поганий настрій, якщо він до того ж періодично повторюється;
o консерватизм мислення, поглядів, переконань, небажання перебороти застарілі традиції у житті колективу, що стали гальмом у його розвитку;
o прагнення сказати правду в очі. Іноді безцеремонне втручання в особисте життя;
o несправедлива оцінка вчинків та дій інших, приниження ролі та значущості іншої людини;
o неадекватна оцінка своїх можливостей та здібностей, особливо їх переоцінка;
o певний набір емоційних якостей особистості: тривожність, агресивність, упертість, дратівливість.
Що ж до адекватності сприйняття конфлікту, то мається на увазі досить точна, не викривлена особистою упередженістю оцінка як власних дій, намірів, позицій, так і вчинків, намірів, позицій опонентів. При цьому слід зазначити, що психологічно дуже важко уникнути впливу негативної установки щодо протилежної сторони, яка виражається в упередженості оцінок опонентів. На думку Е.Мелібруди, це може призвести до так званого самопідтверджуючого припущення: гадаючи, що ваш партнер налаштований винятково вороже, починаєш захищатися від нього, переходячи у наступ. Відчуваючи це, партнер переживає ворожість до нас, і наше попереднє припущення, хоча воно й було неправильним, негайно підтверджується [33]. З цього випливає, що учасники конфлікту мають бути максимально неквапливими у своїх оцінках інших людей, особливо якщо йдеться про опонентів.
Якщо увалено придивитися до поведінки різних людей у конфліктних ситуаціях, можна помітити типовість цієї поведінки.
Проведені за кордоном дослідження свідчать, що всіх працівників за схильністю до конфліктів можна поділити на такі три групи:
1) стійкі до конфліктів;
2) ті, хто утримуються від конфліктів;
3) конфліктні.
Чисельність останньої групи складає близько 6-7 % усього персоналу. На думку англійського дослідника Роберта Брамсо-на, щоб забезпечити у підрозділі сприятливий психологічний клімат, потрібно докладати головних зусиль лише до десятої частини персоналу - валеких суб'єктів. Інші 9/10 самі прагнуть до упорядкованості. Серед "валеких" Брамсон виділяє п'ять типів порушників спокою. Коротко охарактеризуємо їх:
1. Агресивні. Поділяються на три підтипи: "танки", "снайпери" та "підривники". "Танки" абсолютно впевнені в тому, що їх поради є найкомпетентніпіими. Єдине, чого вони не люблять - агресивних реакцій з боку тих, з ким вони спілкуються. Щоб домогтися в суперечці з "танками" яких-небудь успіхів, треба дати їм молеливість "випустити пару" і тоді вони нерідко стають навіть ручними. "Снайпери" стріляють у людей різними уїдливостями й гостротами і тим самим вносять розлад у колективні дії персоналу. Найефективніший прийом впливу на них - вимагати докладного пояснення, що він розуміє під тією чи іншою своєю гостротою. Але при цьому "снайпер" не повинний втрачати свого обличчя, інакше він "вибухає" чи затаюється "з каменем за пазухою". "Підривники" - типи, які нападають на опонентів з лайкою, при цьому так артистично виходять із себе, що в оточуючих створюється враження, ніби-то їх сильно образили. їм потрібно дати виплеснути із себе емоції, що нагромадилися.
2. Скаржники. Ці типи так барвисто описують свої "лиха", що в слухача нерідко складається думка на їх користь. Найкраще, що можна зробити у таких випадках, це перефразувати скарги своїми словами, давши зрозуміти, що їхнє переживання помічено.
3. Нерішучі. Люди подібного типу роблять так багато спробних кроків перед тим як що-небудь зробити, що викликають роздратування у оточуючих. Нерішучі тримаються осторонь тих, хто на них тисне. Нав'язані їм розпорядження вони виконують без ентузіазму.
4. Безвідповідальні. Якоюсь мірою це є тривожні особистості, проте тривоги породжують у них не бажання уникнення конфлікту, а агресію. Якщо вони відчують у ставленні до себе теплоту, поводження їх саме собою увійде в певні межі.
5. Усезнайки. Вони по суті, є цінними працівниками, але поводяться так зухвало, що викликають у оточуючих почуття неповноцінності. Варто пам'ятати, що вони рідко погоджуються на те, щоб визнати свої помилки.
Е. А. Уткін у роботі "Конфликтология. Теория и практика" характеризує такі типи поведінки людей:
1. "Практик". Для нього характерним гаслом є таке: "Найліпший захист - напад". Для "практика" характерною є невгамовна потреба перетворення зовнішнього світу, у тому числі - позицій оточуючих, що іноді призводить до різноманітних зіткнень. Через "дієвість" своїх спонукань, мотивів, потреб він схильний недооцінювати наслідки конфліктів, менш сприйнятливий до дрібних недомовок. "Дієвість" практичного типу також збільшує тривалість конфлікту. Цей тип особистості компенсує складності відносин орієнтацією або на тривалість, або на пошук інших контактів.
"Практик" чутливий до несправедливих висловлювань з приводу своєї працездатності, пунктуальності, успішності діяльності. Гострота реакції на особисту оцінку може послаблятися, якщо така людина вдоволена досягненням практичних, інтелектуальних, афективно-комунікативних цілей. Чутливість зростає, якщо на шляху задоволення особистісно-значущих потреб та цілей є перешкоди.
Вступаючи навіть у короткотривалий контакт, два "практики" будуть відчувати міжособистісну напруженість. Конфлікт є практично неминучим.
2. "Співрозмовник". Його гасло таке: "Краще поганий мир, ніж хороша війна". У конфлікт вступає рідко, тому що його орієнтованість на спілкування, комунікативні здібності вчасно знімають напруженість. Цей тип особистості відкритіпіий для прийняття позицій "суперника", не прагне змінити його думку та поведінку. "Співрозмовник" уміє так вийти з цієї неприємної ситуації, щоби менше торкатися глибинних почуттів особистості. Він чутливіший до змін настрою партнера та вчасно намагається зняти непорозуміння, напруженість у відносинах.
"Співрозмовник" не здатний на тривале протистояння. У конфліктних ситуаціях йому, як правило, припадає роль арбітра. Не випадково неофіційними емоційно-сповідними лідерами в колективі стають саме ці особистості. Правда, і вони мають уразливі місця й надзвичайно чутливі до оцінки їхніх емоційно-комунікативних здібностей. На відміну від "мислителів", для яких основною цінністю є інтелектуальний, духовний світ, їх менше зачіпає оцінка інтелектуальних здібностей та практичності.
3. "Мислитель". Гасло: "Нехай думає, що вінпереміг". Він вибудовує у думці складну систему
Loading...

 
 

Цікаве