WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Оцінка сучасного стану трудової конфліктності - Реферат

Оцінка сучасного стану трудової конфліктності - Реферат


Реферат на тему:
Оцінка сучасного стану трудової конфліктності
Суспільство і колений його член, регіон, держава і колене підприємство несуть величезні економічні та соціальні втрати через трудові конфлікти. Це викликає необхідність у розробці конкретних шляхів подолання та згладжування трудових конфліктів, які неможливо здійснити без ретельного аналізу причин та характеристик даних конфліктів у часовому розрізі.
У результаті проведеного дослідження можна зробити такі висновки: Донецька область відноситься до регіонів підвищеного стану конфліктності, найвибухонебезпечніпіих щодо молеливості масового розвитку акцій соціального протесту.
Аналіз деяких найважливіших проблем трудової конфліктності в регіоні дозволив виявити такі особливості в ході протікання конфліктів:
o страйки проходять як правило на підприємствах та в галузях економічно слабких, в умовах нестабільного економічного становища в регіоні;
o трудові конфлікти мають галузеві особливості. У наш час доводиться констатувати зміну відношення і до відкритих форм прояву конфліктів, насамперед до страйків. Якщо раніше перевалена більшість опитаних вважала, що страйк - найефективніший засіб впливу в боротьбі за свої права, то нині так вважає значно менше працюючих. При цьому слід зазначити, що перевалена більшість опитаних в наш час відзначають, що страйки негативно впливають на економічне становище в країні та на стан трудящих в інших, нестрай-куючих галузях.
Основними причинами конфліктів на підприємствах виступають економічні, пов'язані, насамперед, із затриманням виплати заробітної плати (на цю причину вказало більше половини опитаних), а також погані умови праці, некомпетентність керівників.
Серед причин розвитку конфліктів на регіональному рівні є недосконалість соціального захисту трудящих в умовах розвитку ринку, розірвання господарських зв'язків; невідрегульованість господарських відносин у СНД. У той лее час експерти вказують, що трудові колективи багатьох підприємств готові взяти участь у масових формах протесту, особливо на вугільних підприємствах та в металургії. Це дозволяє констатувати, що на даний момент вугільна промисловість та металургія є найвибухонебезпечніпіими за рівнем трудової конфліктності галузями. Таким чином, проведений аналіз свідчить, що найближчим часом у стані трудової конфліктності не відбудеться рішучих змін: рівень її не зменшуватиметься, а у деяких галузях навіть спостерігатиметься її зростання. Усе це викликає необхідність проведення постійних досліджень з розглянутих питань для розробки заходів, що сприяють зниженню та запобіганню трудовій конфліктності.
Необхідно створити певну систему управління трудовими конфліктами та ретельно їх вивчати. Для цього слід здійснювати постійний моніторинг громадської думки з питань конфліктності в Україні, особливо у вибухонебезпечних регіонах, де слід створити спеціальні центри. Ці центри могли би виконувати функції не тільки аналізу, але й прогнозування; розробляти конкретні заходи; виступати посередниками та третейськими арбітрами у конфліктах, що відбуваються; мати банк достовірних статистичних даних з виникаючих конфліктів; проводити спеціальні дослідження. При них можна було б створити школи з навчання сучасним цивілізованим методам вирішення суперечок, культурі введення переговорів і т.ін. У штаті цих центрів повинні бути юристи, психологи, економісти, соціологи та соціальні педагоги. Фінансування діяльності цих центрів - з бюджету і частково за угодами, укладеними з підприємствами, з платним наданням консультацій, послуг з підготовки кадрів і т.ін. Створення таких центрів має стати першим кроком на шляху переходу до створення системи управління конфліктами у суспільстві.
Пропозиції щодо зниження рівня трудової конфліктності
(на основі матеріалів соціологічних досліджень) У країні:
o поліпшити соціально-економічне становище трудящих;
o посилити соціальний захист трудящих;
o розробити законодавчу основу для запобігання та згладжування конфліктів, визначити процедуру примирення;
o посилити законослухняність і виконання прийнятих законів;
o продовжити демократизацію всіх процесів у суспільстві;
o забезпечити створення механізму виконання колдоговорів та угод;
o прийняти обґрунтовані соціально-економічні програми, підкріплені ресурсами та розрахунками;
o повернути право законодавчої ініціативи профспілкам. На рівні галузей:
o посилити соціальний захист трудящих;
o навчати керівників передовим прийомам та методам сучасного управління виробничими колективами;
o забезпечити створення механізму виконання колдоговорів та угод.
На рівні регіону:
o обґрунтовано підходити до укладання регіональних угод;
o посилити соціальний захист трудящих;
o зміцнювати особисті контакти з трудящими.
За 1998-2000 pp. у Донецькій області НСПП розглядала 94 конфлікти. У 21 випадку вдалося не доводити трудову суперечку (конфлікт) до нескінченних судових позовів та відкритих протистоянь.
На даний момент, як і раніше, найконфліктогенніпіа ситуація склалася у вугільній промисловості, особливо на шахтах, що видобувають вугілля для підприємств енергетичної галузі. Недостатнє фінансування з боку держави, не відрегульована система взаєморозрахунків з енергетиками не дають можливості вчасно й у повному обсязі фінансувати підготовку нових лав, оновлювати техніку, вчасно сплачувати зарплату. Усі ці проблеми відбиваються і при вирішенні соціальних питань, особливо у маленьких шахтарських містах та селищах Донбасу.
3. Методичні підходи до вивчення стану трудових конфліктів
У результаті вивчення стану трудової конфліктності необхідно одержати відповіді на такі запитання:
1. Під дією яких причин соціально-трудові відносини на об'єкті аналізу можуть ускладнитися, призвести до колективної трудової суперечки (конфлікту) та крайнього засобу його вирішення - страйку?
2. Які тенденції вже сьогодні вказують на можливість загострення конфлікту з приводу соціально-трудових відносин між власником та найманими працівниками?
3. Що можна та необхідно зробити сьогодні, щоб виробити взаємовигідні для сторін рішення, не доводячи розбіжностей до колективної трудової суперечки (конфлікту)?
4. Інше.
У найзагальніпіому вигляді прогнозування можливої колективної трудової суперечки (конфлікту) зводиться до передбачення майбутніх розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин на основі екстраполяції (розширення) на майбутнє тих стабільно негативних тенденцій у відносинах, що мають місце вже сьогодні.
Основою для побудови такої прогнозованої моделі конфліктної ситуації є негативні

 
 

Цікаве

Загрузка...