WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Пасивні стилі поведінки - Реферат

Пасивні стилі поведінки - Реферат

невдоволення ініціатора. Але він є найнесприятливіпіим для збереження відносин. І якщо в екстремальних умовах, наприклад, в офіційних відносинах військовослужбовців, регламентованих чіткою системою прав і обов'язків, він частково виправданий, то у системі сучасних особистих, родинних, подружніх відносин він дедалі більше відживає. У межах цього стилю превалюють спроби примусити стати на свій бік будь-якою ціною. Той, хто намагається це зробити, не цікавиться думкою інших. Особа, що застосовує такий стиль, як правило поводиться агресивно і для впливу на інших здебільшого використовує владу, йдучи шляхом примушення. Конфлікт можна взяти під контроль, показавши, що володієш: найбільшою владою, утискаючисвого супротивника, вириваючи в нього поступку за правом начальника. Стиль примушення може бути ефективним у ситуаціях, де керівник має значну владу над підлеглими. Недолік цього стилю полягає в тому, що він придушує ініціативу підлеглих, створює велику імовірність того, що будуть враховані не всі важливі чинники, оскільки представлено лише одну точку зору. Він може викликати обурення, особливо у молодшого та освіченіпіого персоналу.
Конфронтація - протистояння (політичне, військове, соціальне та ін.) між соціальними об'єктами, групами, партіями, ідейними течіями, інститутами, країнами і т.д.; прагнення, діючи активно та індивідуально, домогтися задоволення своїх інтересів на противагу інтересам іншої сторони. Найнебезпечніпіі для ділових та особистих відносин є тривалі конфронтації. Адже вони перешкоджають з'ясуванню відносин у спілкуванні. Конфліктуючі особистості закріплюють при дуже тривалому напруженні свій негативний стан. При цьому можливим є несприятливий та малопродуктивний результат конфлікту, коли ніхто з учасників не зважає на позиції іншого. Як правило, він виникає, коли в однієї зі сторін накопичилася достатня кількість дріб'язкових образ. Одна зі сторін набралася сили та висунула найвагоміші аргументи, що не зможе зняти інша сторона. Єдиним позитивним моментом конфронтації є те, що екстремальність ситуації дозволяє партнерам ліпше побачити сильні та слабкі сторони, зрозуміти потреби й інтереси один одного.
Конкуренція. Змагальна взаємодія, не орієнтована на обов'язковий збиток іншій стороні.
Демонстрація посилення власних ресурсів. Одна зі сторін інформує іншу про наявність реальної можливості збільшення власних сил настільки, що вони значно перекривають потенціал іншої сторони. Мета цього стилю - за будь-яку ціну переконати опонента в безперспективності боротьби, сповнити його душу страхом, побоюванням та вивести з конфлікту.
Перебільшення первісних вимог. Пропонуються завищені чи занижені вимоги, при цьому досягається можливість маневрування, поступки без обмеження власних інтересів. Висування свідомо неприйнятних вимог призводить до зриву переговорів, свідчить, що одна зі сторін вступила у переговори не для вирішення питання, а переслідуючи інші цілі. Наприклад, для збирання додаткової інформації.
Ризик. Стиль, розрахований на ефект несподіванки. Сторона, що ризикує, застосовує серію максимально ефективних дій, швидко змінюючих одна одну, на які просто неможливо не відповісти. Тим самим ризикуюча сторона ставить свого опонента в умови жорсткого дефіциту часу, що у поєднанні з дефіцитом інформації змушує часом припускатися помилок та промахів.
Співробітництво. Це є стиль, коли приймаються рішення, що цілком задовольняють інтереси обох сторін.
Компроміс. Цей стиль характеризує метод врегулювання конфліктів, при якому сторони йдуть на взаємні поступки, прийняття точки зору іншої сторони, але лише деякою мірою. Здатність до компромісу високо цінується в управлінських ситуаціях, тому що це зводить до мінімуму недоброзичливість і часто дає можливість швидко розв'язати конфлікт із задоволенням інтересів обох сторін. Проте використання компромісу на ранній стадії конфлікту, що виник через важливе рішення, може перешкодити діагностуванню проблеми і скоротити час пошуку альтернативи. Такий компроміс означає згоду, аби тільки уникнути сварки, навіть якщо для цього буде необхідно відмовитися від розсудливих дій. Такий компроміс - задоволеність тим, що доступно, а не наполегливий пошук того, що є логічним у світлі наявних фактів і даних.
Компромісу досягають під час відкритого обговорення думок, спрямованого на пошук найзручнішого для обох сторін рішення. У цьому випадку партнери висувають аргументи на свою та чужу користь, не відкладають рішення на потім і не примушують в односторонньому порядку до якогось можливого варіанта. Перевага цього результату - у взаємності рівності прав й обов'язків та легалізації (відкритості) претензій. Компроміс при дотриманні правил поведінки у конфлікті дійсно знімає напруженість чи допомагає знайти оптимальне рішення.
Вирішення проблеми. Даний стиль - визнання розходження в думках і готовність ознайомитися з іншими точками зору, щоб зрозуміти причини конфлікту та знайти курс дій, прийнятний для всіх сторін. Той, хто використовує такий стиль, не намагається досягти своєї мети за рахунок інших, а скоріше, шукає найкращий варіант вирішення конфліктної ситуації. Розбіжність у поглядах розглядається як неминучий результат того, що у розумних людей є свої уявлення про те, що правильно, а що ні. Емоції можна усунути лише шляхом прямих діалогів з особою, яка має погляд, відмінний від вашого. Глибокий аналіз та вирішення конфлікту можливі, тільки для цього потрібні зрілість та мистецтво спілкування з людьми. Така конструктивність у вирішенні конфлікту (шляхом вирішення проблеми) сприяє створенню атмосфери щирості, настільки необхідної для успіху особистості та компанії загалом.
Таким чином, у складних ситуаціях, де велика кількість підходів і точна інформація є істотними для прийняття вірного рішення, появу конфліктуючих думок необхідно навіть заохочувати та керувати ситуацією, використовуючи стиль вирішення проблеми. Інші стилі також можуть з успіхом обмежувати конфліктні ситуації чи запобігати ним, але вони не призведуть до оптимального вирішення питання, тому що не всі точки зору було вивчено однаково ретельно. З досліджень відомо, що високоефективні компанії в конфліктних ситуаціях користувалися стилем вирішення проблем більше, ніж малоефективні. У цих
Loading...

 
 

Цікаве