WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціальне партнерство в умовах ринкових відносин (пошукова робота) - Реферат

Соціальне партнерство в умовах ринкових відносин (пошукова робота) - Реферат

суперечки (конфлікту) та вибір з них найприйнятніпіого рішення.
Примирлива комісія створюється за письмовою заявою однієї зі сторін колективної трудової суперечки (конфлікту):
o на виробничому рівні - у 3-денний термін;
o на галузевому чи територіальному рівнях - у 5-денний термін (за рівної кількості представників сторін). Рішення про встановлену кількість представників сторін
виноситься сторонами й оформляється відповідним протоколом. Рішення примирливої комісії приймаються на її засіданнях. Вона уповноважена розглядати справи про колективну трудовусуперечку (конфлікт) і виносити рішення, якщо на її засіданні присутні не менш двох третин представників від коленої зі сторін та незалежний посередник, якщо його введено до складу комісії. Рішення оформляються протоколом, що має зобов'язальну чинність, та виконуються у порядку та у терміни, встановлені цим рішенням. У випадку неприйняття примирливою комісією рішення з виріпіення колективної трудової суперечки (конфлікту) за ініціативи однієї зі сторін чи незалежного посередника питання передається до трудового арбітражу.
На час проведення переговорів та підготовки рішення примирливої комісії її членам надається вільний від роботи час. У разі потреби примирлива комісія залучає до свого складу незалежного посередника, консультується зі сторонами колективної трудової суперечки (конфлікту) з центральними та місцевими органами виконавчої влади, з органами місцевого самоврядування й іншими зацікавленими органами.
Слід зазначити, що організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи примирливої комісії (трудового арбітражу і т.ін.) здійснюється за домовленістю сторін, а якщо сторони не дійшли згоди - у рівних частинах.
Сторони колективної трудової суперечки (конфлікту) зобов'язані надавати примирливій комісії інформацію, необхідну для проведення переговорів. Члени примирливої комісії (трудового арбітражу) не мають права розголошувати інформацію, що складає державну чи іншу захищену чинним законодавством таємницю.
Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються виробничою примирливою комісією у 5-денний термін, галузевою та територіальною примирними комісіями - у 10-денний, примирливою комісією на національному рівні - у 15-денний термін з моменту утворення комісій. За згодою сторін ці терміни можуть бути продовжені.
Після прийняття рішення щодо вирішення колективної трудової суперечки (конфлікту) примирлива комісія припиняє свою роботу.
При конфліктах усередині трудового колективу в інтересах його ефективного функціонування керівнику не слід залучати ся до всіляких внутріпіньоколективних конфліктів, приймаючи точку зору тієї чи іншої сторони. Для нього розумніше за все знаходитися ніби "над сутичкою", проте не з позиції стороннього спостерігача, що робить організаційний процес некерованим, а виступати як особа, зацікавлена у нормалізації виникаючих міжособистісних ускладнень, яка намагається впливати на процеси, що відбуваються. Для цього дуже прийнятною є роль посередника. Крім того, успішна реалізація посередницької функції підвищує психологічний авторитет керівника, що має неабияке значення у повсякденній управлінській діяльності.
Особливо підвищується роль посередників при вирішенні трудових конфліктів, які виникають на рівні держави, галузі, регіону. Вибір посередника та визначення кола його повноважень - складне завдання. У зв'язку з цим М.Інглер пропонує такі рекомендації, які певним чином регламентують поведінку конфліктуючих сторін та посередника:
1. Конфліктуючі сторони повинні розглядати обраного ними посередника як якого, хто уособлює собою справедливий вибір.
2. Посередник обирається з-поміж всіх як нейтральна особа, не втягнута до конфлікту.
3. Конфліктуючим сторонам варто погодитися з присутністю посередника та використанням його рекомендацій при винесенні остаточного рішення.
4. Посередник може бути найкориснішим, якщо вислуховує колену зі сторін окремо.
5. Основне завдання посередника - збирання інформації та з'ясування проблеми, а не лише просто прийняття рішення.
6. Якщо через своє службове становище посередник підпорядкований одній чи обом конфліктуючим сторонам, необхідно мати гарантії, що ця обставина в даний момент чи у майбутньому не позначиться на його діях з вирішення конфлікту.
7. Посередник має підтримувати колену сторону у вираженні її відповідних поглядів та почуттів, сприяти інтеграції висловлюваних сторонами точок зору з обговорюваної проблеми.
8. Посередник повинний допомогти конфліктуючим сторонам вирішити, у чому саме вони можуть поступитися одна одній.
Посередник - підготовлена у НСПП особа, яка у випадку її визнання за загальним вибором сторін колективної трудової суперечки (конфлікту) здобуває статус незалежного посередника.
Незалежний посередник визначається спільним вибором сторін. Це є особа, яка сприяє встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирливою комісією взаємоприйнятного рішення.
Про велику роль і значення для вирішення колективних трудових суперечок посередників свідчать дані американських психологів Д.Черткоффа та Д.Ессера, які дійшли висновку, що для вирішення конфліктної ситуації наявність посередника є надзвичайно важливою швидше за все в психологічному плані, оскільки дозволяє учасникам конфлікту, незважаючи на взаємні поступки, "зберегти обличчя". З експериментальних даних, що наводяться цими авторами, ми дізнаємося про існування залежності між вчинками однієї людини (або інших людей), та її уявленням про себе як про "сильну особистість".
Але ефект від дії такої залежності вдається нейтралізувати, якщо до процесу вирішення конфлікту долучається посередник. У цьому випадку виникає цікава психологічна ситуація, коли у разі необхідності взаємних поступок сторони йдуть на них, апелюючи не одна до одної, а до третьої сторони. "Послуга" у відповідь на прохання про поступку робиться саме нею (звичайно у формі поради, рекомендації), а зовсім не протилежною стороною.
Для вирішення конфліктів за допомогою посередників можна запропонувати проведення таких процедур:
o розробка рекомендацій - третя сторона заслуховує справу, розглядає факти й аргументи сторін і виносить рішення;
o третя сторона ("човник") окремо відвідує сторони, що сперечаються, виступає як передавач пропозицій та альтернатив, вносить свої пропозиції;
o контролер процесу здійснює жорсткий контроль над процесом переговорів, допомагає сторонам розглянути альтернативи, дійти до спільного рішення, що задовольняє потреби обох сторін;
o радник зі змісту переговорів надає інформацію та експертну оцінку рішень і спірних питань;
o радник з процесу ведення переговорів слідкує за дотриманням існуючих нормативно-правових актів.
Арбітр - підготовлена Національною службою
Loading...

 
 

Цікаве