WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціальне партнерство в умовах ринкових відносин (пошукова робота) - Реферат

Соціальне партнерство в умовах ринкових відносин (пошукова робота) - Реферат

суперечки за заявами:
o працівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згодні з рішенням комісії з трудових суперечок підприємства, установи, організації (підрозділу);
o прокуратури, якщо вона вважає, що рішення комісії з трудових суперечок суперечить чинномузаконодавству. Безпосередньо в районних (міських) судах розглядаються трудові суперечки за заявами:
o працівників підприємств, установ, організацій, де комісії з трудових суперечок не обираються;
o працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, про зміну дати та формулювання причини звільнення, про оплату за час вимушеного прогулу чи виконання нижчеоплачуваної роботи;
o керівника підприємства, його заступників, головного бухгалтера, його заступників, а також службових осіб, митних органів, державних податкових інспекцій, державної контрольно-ревізійної служби й органів державного контролю за цінами; керівників, що обираються, затверджуються чи призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями й іншими об'єднаннями громадян з питань звільнення, зміни дати й формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу та накладення дисциплінарних стягнень;
o власника чи уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;
o працівників з питань застосування чинного законодавства про працю. Безпосередньо у районних (міських) судах розглядаються також суперечки про відмову в прийнятті на роботу:
- працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації;
- молодих фахівців, що закінчили вищий навчальний заклад і у встановленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу, організацію;
- вагітних жінок; жінок, що мають дітей віком до трьох років чи дитину-інваліда; самотніх матерів - при віці дитини до чотирнадцяти років;
- виборних працівників після закінчення терміну їхніх повноважень;
- працівників, яким надане право повторного прийняття на роботу;
- інших осіб, з якими власник чи уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов'язаний укласти договір.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудової суперечки безпосередньо до районного (міського) суду у тримісячний термін від дня, коли він дізнався чи мав дізнатися про порушення свого права. А у справах про звільнення - у місячний термін від дня вручення копії наказу про звільнення чи від дня видачі трудової книжки. У випадку пропуску з повалених причин цих термінів районний (міський) суд може їх відновити.
Вищими щодо підпорядкованості органами розглядаються трудові суперечки за заявами:
o працівників, які обіймають посади, передбачені у переліку № 1 додатка № 1 до "Положення про порядок розгляду трудових спорів" (у питаннях звільнення чи зміни формулювання причин звільнення та переводу їх на іншу роботу, а також накладення дисциплінарних стягнень);
o працівників, зазначених у переліку № 2 додатка № 1 до "Положення про порядок розгляду трудових спорів" (у питаннях звільнення чи зміни формулювання причин звільнення, якщо звільнення пов'язане з визнанням їх у встановленому порядку такими, що не відповідають займаній посаді, чи з необранням на новий термін);
o вчителів загальноосвітніх шкіл (у питаннях звільнення чи зміни формулювання причин звільнення, якщо звільнення пов'язане з визнанням їх у результаті атестації такими, що не відповідають займаній посаді);
o працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до статутів про дисципліну (у питаннях накладення на них дисциплінарних стягнень);
o керівників підприємств, установ, організацій (у питаннях про премії, що затверджуються ними до виплати).
Суперечки, що виникають між працівниками й адміністрацією з приводу встановлення нових чи зміни існуючих умов праці, не урегульованих законодавством чи іншими нормативними положеннями про працю, вирішуються адміністрацією за узгодженням із профспілковим комітетом підприємства, установи, організації, а при недосягненні між ними згоди вирішуються за узгодженням між вищими господарськими та профспілковими органами.
Наведемо деяку статистику з питань вирішення суперечок. У 1998 р. до судів звернулися з позовами на адміністрацію підприємств більше 110 тисяч осіб, а у 1999 р. ця цифра вже подвоїлася. За перше півріччя 1999 р. було зафіксовано 123 тисячі звернень до судів, причому майже у 90 % випадків вимоги тих, хто звернувся, було задоволено.
Існуюча нормативно-правова основа управління трудовими конфліктами являє собою сукупність чинних законів України, постанов уряду України, інших нормативних документів, у яких знайшли своє висвітлення різноманітні питання, пов'язані з трудовими конфліктами. Слід зазначити, що посилання на ці нормативні документи зустрічалися у даному посібнику. Проте з огляду на особливу важливість цих нормативних документів, визнано за доцільне розглянути їх основний зміст.
Так, важливим для управління трудовими конфліктами є Закон України "Про колективні договори та угоди" (введений у дію Постановою Верховної Ради України від 1 липня 1993 p., № 3357-ХП (3357-12), зміни в нього внесені згідно із Законом від 17 грудня 1996 p., № 607/96-ВР). Цей Закон визначає правові основи розробки, укладання й виконання колективних договорів і угод для сприяння врегулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і власників.
У Законі дається визначення колективних договору і угоди та встановлюються:
o сфера укладання колективних договорів, угод та їх сторони;
o співвідношення законодавства та колективного договору, угоди, трудового договору;
o неприпустимість заборони діяльності з укладання та виконання колективних договорів та угод;
o зміст колективного договору та угод, порядок їх дії;
o порядок підписання колективного договору, угоди;
o порядок зміни та доповнення до колективного договору, угоди;
o контроль за виконанням колективного договору, угоди;
o відповідальність за ухиляння від участі у переговорах;
o відповідальність за порушення та невиконання колективного договору, угоди;
o відповідальність за ненадання інформації, необхідної для колективних переговорів та здійснення контролю;
o порядок залучення до розглянутих видів відповідальності. Слід зазначити, що право на проведення переговорів та
укладання колективних договорів, угод від імені найманих працівників надається професійним спілкам, об'єднанням профспілок в особі їхніх виборчих органів чи іншим представницьким організаціям трудящих. Статті 10-12 Закону присвячено порядку проведення колективних переговорів,
Loading...

 
 

Цікаве