WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Стадії трудових конфліктів - Реферат

Стадії трудових конфліктів - Реферат


Реферат на тему:
Стадії трудових конфліктів
Генезис конфлікту - момент зародження, виникнення і наступний процес розвитку конфлікту.
Еволюція конфлікту - процес поступового, безупинного розвитку конфлікту від простих до складніших форм.
Динаміка конфлікту - раптова чи поступова зміна відносин між взаємодіючими учасниками, що залежить від специфіки їх міжособистісних відносин, особливостей характеру учасників та їх значущості, переслідуваних ними цілей з урахуванням чинників дійсності, які впливають на них.
Уявний поділ конфлікту на етапи і фази дозволяє розглядати його як явище, що має складну структуру. Колений з етапів (фаз) має характерні ознаки. Перехід від одного етапу до іншого може бути коротким чи тривалим. Це залежить від психологічних особливостей конфліктуючих, значущості конфліктів і т.ін.
У спеціальній літературі різні автори дають різну характеристику фаз конфлікту.
Р.Рамелл виділяє прихований конфлікт, оцінку можливостей, баланс сил, переривання мирного періоду. Г.Прунт, І.Рубін - фази: ескалацію, рівновагу, вирішення; Р.Валтон - диференціацію, конфронтацію, інтеграцію [33, с.44]; Т. Сули-мова - напругу, інцидент, усвідомлення, завершення; А.Іпіму-ратов - фази: латентну (виникнення), демонстративну (усвідомлення, агресивність), батальну (конфліктну поведінку), фінал (дозвіл). Є. Уткін виділяє такі стадії конфлікту: напруженість, незгоду, суперництво, ворожість, агресивність, насильство.
М. Мескон виділяє такі етапи:
o зародження чи виникнення;
o формування (характерними є консолідація сторін конфлікту і висування вимог до опонента);
o розквіт (сторони переходять до активних дій, блокуючи одна одній можливість досягнення цілей і намірів);
o вгасання чи перетворення.
У книзі "Управление персоналом организации" розглядаються такі фази конфліктів:
1. Конфронтаційна (військова) - сторони прагнуть забезпечити свій інтерес за рахунок ліквідації чужого інтересу.
2. Компромісна (політична) - сторони прагнуть досягти свого інтересу через переговори, під час яких роблять заміну інтересів коленого суб'єкта, за якими не досягнуто згоди, на загальний, компромісний.
3. Комунікативна (управлінська) - вибудовуючи комунікацію, сторони досягають згоди, заснованої на тому, що суверенітетом володіють не тільки самі суб'єкти конфлікту, але й їхні інтереси (консенсус), і прагнуть до взаємодоповнення інтересів, ліквідуючи лише незаконні, на погляд співтовариства, розбіжності.
У назві перерахованих фаз, стадій і етапів у багатьох випадках знайшли своє відображення характерні особливості психологічного стану суб'єктів конфлікту.
Відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" молена чітко визначити момент початку конфлікту - трудова суперечка (конфлікт) виникає в той момент, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників чи профспілки одержав від власника чи уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову задовольнити колективні вимоги і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника чи уповноваженого ним органа (представника) або коли терміни розгляду вимог, передбачені цим Законом, закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.
Розгортання конфлікту не обов'язково має проходити всі чотири стадії. При конфлікті у вузькому розумінні наочно молена побачити тільки конфліктні дії та загасання конфлікту (інші стадії нібито знаходяться в тіні).
Загалом конфлікт може бути блокований на будь-якій стадії, коли здійснюються ефективні заходи, що сприяють запобіганню конфліктних дій, ворожості і т.ін.
У результаті аналізу існуючих визначень фаз конфліктів молена виділити як найзагальніпіі такі: передконфліктну, конфліктну, вирішення конфлікту і післяконфліктну. У свою чергу, колена з цих фаз таколе молее поділятися на низку стадій.
Зазвичай леоден конфлікт не виникає миттєво, оскільки емоційна напруга, роздратування і злість, як правило, накопичуються протягом деякого часу. При цьому передконфлік-тна стадія молее затягуватися настільки, що забувається першопричина зіткнення.
Передконфліктна стадія - це є період, під час якого конфліктуючі сторони оцінюють свої ресурси, перш ніле зважитися на агресивні дії чи відступ.
Спочатку колена з конфліктуючих сторін шукає шляхи досягнення цілей запобігання фрустрації без впливу на суперника. Цей момент у передконфліктній стадії називається ідентифікацією.
Для передконфліктної стадії характерним є формування коленою з конфліктуючих сторін стратегії чи навіть декількох стратегій. Вона також характеризується зростанням соціальної напруги в потенційних суб'єктів конфлікту, викликаної певними протиріччями в їх відносинах. Гї молена розбити на дві фази.
Початкова фаза характеризується формуванням конфліктної ситуації - накопиченням і загостренням протиріч у системі міжособистісних і групових відносин через різку розбіжність інтересів, цінностей й настанов суб'єктів конфліктної взаємодії. На цій стадії молена говорити про приховану (латентну) фазу розвитку конфлікту.
Розвиток конфлікту, як справедливо вважає Є.Уткін, відбувається за такою схемою: конфліктна ситуація (наявність протиріччя) + привід = конфлікт.
Для переростання протиріччя в конфлікт необхідні:
o значущість цього протиріччя для учасників конфлікту;
o перевищення порога терпимості (толерантності) в учасників конфлікту до чужих думок, поведінки, інтересів і т.ін.;
o наявність ситуації, яка сприймається учасниками як конфліктна;
o неподільність об'єкта конфлікту відповідно до інтересів сторін;
o бажання учасників конфлікту його продовжити. Визначальну роль у сприйнятті людиною конфліктності ситуації відіграє суб'єктивна значущість протиріччя, що лежить в основі конфлікту, чи той "особистісний зміст", який це протиріччя має для даного індивіда. Цей особистісний зміст визначається всім індивідуальним життєвим досвідом людини, точніше ціннісною орієнтацією і мотивацією особистості.
Момент усвідомлення ситуації як конфліктної пов'язаний також з перевищенням індивідуального порога толерантності. Цей універсальний психологічний механізм виникнення конфліктів не виключає можливості наступної багатоваріантності у розвитку конфліктної ситуації.
У створенні соціально-психологічного клімату виробничого колективу дуже важливою є роль суспільно-економічної формації. Відповідно до цього головними чинниками, що визначають у кінцевому результаті характер міжособистісних взаємин у колективі, є сукупність суспільних відносин, соціально-економічна структура суспільства і, як наслідок, зміст суспільної свідомості. Даний чинник детермінує міжособистісні відносини як на рівні основного виробничого колективу, так і на рівні всіх його структурних підрозділів,
Loading...

 
 

Цікаве