WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні основи навчання - Реферат

Психологічні основи навчання - Реферат

можна побудову розуміння звести лише до процесів мислення. Для одержання відповіді на складні питання іноді важко мобілізувати свої уміння і здібності, активізувати творчу уяву і т.д. На відміну від понять, які мають загальне значення для всіх людей, розуміння може бути суб'єктивним. Одне і те ж явище різні люди можуть розуміти по-різному. Своєрідність розуміння кожної особистості залежить від системи знань і уявлень, складеної раніше, від рівня розвитку уяви, від професійних інтересів і інших особливостей особистості. Розуміння простих питань підготовлює до розуміння більш складних. На будь-якому рівні воно буде виступати як підсумок пошуку відповіді, як результат побудови розуміння. Якщо розв'язування тієї чи іншої складної проблеми, задачі включає в себе систему питань, об'єднаних однією метою, то відповідно, і розуміння цієї проблеми, задачі буде виражено цілісною системою питань, пов'язаних між собою внутрішніми логічними роздумами, підводячими до мети. Система відповідей, виражає собою розуміння певної проблеми, повинна бути динамічна, тобто легко перебудовуватися у відповідності із зміною умов, з розширенням пізнавальної задачі, із збільшенням об'єму і глибини знань і ін. Розуміння - це постійна зміна відносин людини об'єктів пізнання. Нове розуміння є включення в іншу систему зв'язків і відносин. Розуміння зв'язного тексту передбачає розчленування цієї складної задачі на ряд послідовно з'єднаних між собою питань, наприклад:
" Що означає те чи інше слово?
" Що означає фраза в цілому?
" Який зв'язок цієї фрази з попередніми?
" Що являється в тексті предметом роздумів?
" Яка мета цього роздуму?
" Який емоційний відклик викликає цей роздум?
Розуміння кожного наступного питання обов'язково вимагає розуміння попередніх. Знайдене питання на кожне з цих питань дає розуміння саме цього питання, але не всього тексту. Рівень розуміння завжди обумовлюється складністю задачі, яку може розв'язати учень. Будь-яка задача оформляється у вигляді питань. Так, вивчаючи якесь явище і ставлячи задачу його описати, ми пропонуємо учням питання такого типу: що це?, яке воно?, які основні ознаки?. Порівняти - на що подібне, що загального, в чому відмінності; пояснити - для чого це, з чим пов'язано, які основи, як це довести, на що має вплив; узагальнити - що з цього слідує, який загальний принцип (спосіб) дії; оцінити - яке це має практичне (або теоретичне) значення, чим це важливо, за що ми це цінимо, чому це нам дороге, яке твоє відношення; визначити проблему - яке виникає питання, яких відомостей не вистачає, яке місце це явище займає в системі інших явищ, як це відобразиться на подальшому ході розвитку, в чому скадність задачі і т.д. У відповідності з виокремленими задачами можна визначити і певні рівні розуміння: описовий, порівняльний, пояснюючий, узагальнюючий, оцінювальний, проблемний. Безумовно, пояснення явища вимагає більш високого рівня розуміння, ніж простий опис. Щоб пояснити, потрібно визначити місце цього явища в системі уже відомих понять і уявлень. Для цього необхідно і описувати зовнішній вигляд, і порівнювати дане явище з іншим. Аналогічно, щоб оцінити, необхідно спочатку вияснити сутність, підсумувати основний зміст, врахувати можливі зв'язки і наслідки. Порушення послідовності рівня розуміння ускладнює розв'язання навчальних задач. Зрозуміло, не всі роздуми і судження учнів правильні і зрілі. Але їх погляди покищо тільки формуються. Тому вчителю необхідно знайти логічні переходи від одних рівнів розуміння до інших, більш високих, від обговорення фактів до обговорення актуальних питань. Розуміння слід розрізняти не тільки по рівнях, але і по формі. Так, при розгляді питання "що це таке?", учневі іноді достатньо взнати знайомий предмет, щоб миттєво осмислити і дати відповідь, а тому й зрозуміти. Таке розуміння можна умовно назвати опізнавальним. Це розуміння буде проявлятись у всіх випадках, коли відповідь на будь-яке запитання була знайдена попередньо. Зустрівшись з цим же питанням в подібних умовах, учень не будує заново розуміння, а використовує вже наявну відповідь, іноді доповнюючи її і частково перебудовуючи в залежності від обставин. Якщо ж питання "що це таке?" по відношенню до предмету,який є маловідомим і зустрічається вперше, то миттєвого розуміння не буде. Потрібно буде шукати відповідь. Можна знайти у вигляді пояснення в якомусь довіднику, підручнику тощо. Може пояснити це і вчитель. Таке розуміння можна назвати співвіднесеним. Від інших форм розуміння воно відрізняється тим, що всі необхідні ланцюги побудови розуміння даються в готовому вигляді. Від учня вимагається лише співвіднести нове з тим, що він знав раніше, прослідкувати у відповідності з своїм власним досвідом і пізнаннями достатню аргументованість і логічний зв'язок пояснення. Це означає, що тут не вимагається активної роботи мислення і уяви. Навпаки, щоб зрозуміти, необхідно відчути весь хід роздумів, тобто вникнути в пояснення, співставити з раніше відомим в даній області, визнати правильність аргументів і т.д. Не завжди пояснення якогось явища викликає в учнів бажання зрозуміти, розібратись в цьому явищі. Іноді він просто запам'ятовує, що говорить вчитель, щоб потім відповісти при опитуванні. Таке ж відношення може бути і до матеріалу підручника. Тому дуже корисно ставити учнів в ситуацію, коли від них вимагаються оціночні судження, що неможливо без відповідного розуміння. Приклад. На уроці використовуються завдання такого типу: передбачають дві або кілька точок зору на якесь явище. Учень повинен згодитися з однією з них або все заперечити, але в будь-якому випадку він повинен виразити своє відношення до цих точок зору і обгрунтувати свою позицію. Якщо учень нізвідки не може отримати пояснення в готовому вигляді з питання, що виникло, а свого пояснення в нього немає, то не буде й розуміння. Коли ж він прийде до відповіді в результаті самостійного дослідження питання, то таке розуміння можна назвати дослідницьким або суб'єктивно-творчим. Дослідницьке розуміння зовсім не означає, що воно в своїй результативній частині обов'язково дасть цінний прдукт, так як учень може самостійно прийти до давно відомої іншим людям відповіді або навіть відповіді, зовсім далекій від очікуваної відповіді. Дослідницьке розуміння характеризується перш за все самотійністю в його побудові, умінням визначити цінність чужих аргументів і висунути свої, знайти свій хід роздумів та міркувань. В практиці навчання в найрізноманітніших проявах можуть виступати всі три форми розуміння. Дуже важливо, щоб досліницька форма розуміння мала значну питому вагу. Власне, саме завдання, вимагаючи дослідницького розуміння, найбільшим чином стимулює розумовий розвиток учнів.

 
 

Цікаве

Загрузка...