WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні основи навчання - Реферат

Психологічні основи навчання - Реферат

колективі така - одночасно не підкреслювати успіхи одних і неуспіхи інших; не протиставляти сильних слабким; не сварити дитину при всіх учнях; помічати навіть маленькі успіхи слабких; виховувати розуміння, що здатність до доброго учіння лише одна із багатьох якостей особистості; частіше розмовляти з "нецікавими" учнями, щоб зацікавити ними інших; все, що виникає в групі, сприймати серйозно і незалежно.
Роль установки на уроці.
Перш, ніж діяти у відповідності з поставленим завданням, учень повинен прийти в стан внутрішньої готовності. В організмі проходить перебудова всіх психічних процесів на виконання певних дій. Це і є установка. Реалізація потрібної установки на уроці може здійснюватись і через впевненість і через навіювання. В одному випадку більш ефективними можуть виявитись переконливі впливи,в іншому - різні форми навіювання. Для виникнення установки важливо не тільки те, що говорить вчитель, але і те як він це говорить. Не випадково кажуть: "Слова, що йдуть не від серця, в серце не попадуть". Від загальної установки, мета якої організувати робочий настрій учнів на самому початку уроку, слід відрізнити часткові, окремі установки, які використовує вчитель для мобілізації сприйняття, пам'яті, мислення, уваги і уяви учнів в ході навчального заняття. Ці установки необхідно як для того, щоб підтримувати і підвищувати робочий тонус учнів на протязі всього уроку, так і для того, щоб формувати у них певні погляди у відповідності з психологічною метою уроку. Якщо психологічна мета уроку досягнута, то в учнів створюється установка, що виходить далеко за межі даного заняття. В свідомості учнів закріплюється оцінка яких-небудь життєвих фактів або ж визначається відношення до тієї чи іншої сторони діяльності.
Організація пізнавальної діяльності учнів
Пізнавальна діяльність учня на уроці включає в себе процеси сприйняття, мислення, уяви, а також стану зосередженості уваги, установки, тобто внутрішньої готовності до певної поведінки або дії. Виникнення і характер протікання кожного з них є цілим комплексом інших компонентів пізнавальної діяльності. Повнота і чіткість сприйняття можливі лише при відповідній установці (що, як і для чого сприймати ), при зосередженій увазі і активному розумі, порівнянні, співставленні, конкретизації і інших мислительних операціях, що в свою чергу вимагає роботи пам'яті. В ряді випадків сприйняття залежить від діяльності певного виду уяви. Неможливо добитися зосередженості уваги, поки учень знаходиться в в'ялому, заторможеному стані, поки думка не розбуджена питанням, яке вимагає розв'язання, поки у учня не виникає потреба в активній дії, яка виражається переважно внутрішньою установкою "треба". Не буде зосередженості і в тому випадку, якщо в пам'яті учня немає потрібних відомостей для пошуку відповіді на питання, що виникло або нечітке сприйняття умови його вирішення . Обсяг пам'яті і термін зберігання запам'ятовуючого матеріалу залежить від повноти і чіткості сприйняття, глибини осмислення внутрішніх і зовнішніх логічних зв'язків, ступеня усвідовлення важливості виучуваних фактів і установки на продовжуваність запам'ятовування . Робота уяви і мислення не може бути продуктивною, якщо вона не буде опиратися на конкретні факти дійсності, що містяться в пам'яті або сприйнятті, якщо вона не буде контролюватися і спрямовуватися в потрібне русло цільовою установкою і підтримуватись увагою. Взаємообумовленість всіх пізнавальних процесів не виключає домінуючого значення деяких з них. Так, центральний компонент пізнавальної діяльності - робота мислення і уяви . Саме ці процеси ведуть до розуміння нових фактів і зв'язків, до знаходження нових прийомів і способів дії, до виявлення найбільш раціональних шляхів вирішення задач і т.д. Розвитком мислення і уяви визначається інтелектуальний рівень учнів, їх перехід від однієї ступені розумового розвитку до іншої. Організація пізнавальної діяльності учнів на уроці - це створення оптимальних умов для логічного і практичного розв'язання задач. Створювати такі умови на уроці учитель може лише в тому випадку, коли він розуміє закономірності кожного пізнавального процесу, кожного діяльного стану і характер їх взаємодії .
Організація сприйняття і спостереження
Сприйняття - це цілісне науково-образне відображення предметів, з якого починається будь-який процес пізнання. Найбільш важливим якісним показником сприйняття навчального матеріалу являється його осмисленість. В процесі навчання сприйняття найтіснішим чином пов'язано з мисленням, з розумінням сутності предмету чи явища. Сприйняття знайомих аргументів зводиться до їх впізнання. Впізнати предмет- це значить мисленно назвати його, визначити його призначення, віднести до певного класу чи виду. Чим глибше був вивчений предмет в минулому, тим більше виділяється при впізнаванні його специфічних ознак. При сприйнятті незнайомого предмету учні намагаються вловити в ньому подібність з відомими їм об'єктами, вгадати, що це за предмет і для чого він потрібний, знайти йому місце в системі понять і уявлень, що склалася. В цьому і проявляється суть осмисленості сприйняття. Якщо сприйняття учнів на уроці не організовано, то процес осмислення проходить стихійно. В цьому випадку одні і ті ж предмети і факти дійсності в свідомості різних учнів відображаються неоднаково, викликають різні образи. Це пояснюється такими причинами:
1. зміст особистого досвіду учнів різний;
2. сприйняття завжди вибіркове, і кожен учень виділяє у сприйманому матеріалі перш за все те, що особисто його цікавить, особисто йому імпонує або має для нього якесь значення;
3. кожний предмет включає в себе безліч різних ознак, особливостей, деталей і може бути розглянутий з кількох сторін, із різних точок зору. Щоб усі учні виділили і осмислили дещо потрібне вчителю, необхідно організувати їх сприйняття, пояснити, що, з якою метою і як вони повинні сприймати, тобто направляти осмислення по єдиному і загальному для всіх руслі.
До засобів організації сприйняття учнів на уроці належать вступне слово і інструкція застосовування переважно перед поясненням. Крім того, сюди треба віднести інтерпретацію окремих фактів або подій в ході пояснення, виділення в наочних посібниках (схемах, картах і ін.) ведучих інформативних точок пояснення висловів, крилатих виразів, уточнення смислового значення наукових термінів або маловживаних слів. Обмеженість життєвого досвіду і світогляду, відсутність необхідних знань і уявлень часто ведуть до невірного розуміння сприйнятих учнем нових фактів, слів, висловів, при цьому порушується осмисленість сприймаємого, виникають хибні уявлення про предмети дійсності.
Організація уваги
Від зібраності уваги учнів залежить і чітке сприйняття матеріалу, і його розуміння, і
Loading...

 
 

Цікаве