WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні засоби відновлення працездатності - Реферат

Психологічні засоби відновлення працездатності - Реферат


Реферат на тему:
Психологічні засоби відновлення працездатності
Актуальність відновлення психофізичної працездатності можна розглядати в двох основних напрямках : економічна віддача і підвищення якості життя працівника.
Умови роботи припускають вплив різноманітних несприятливих факторів: шум, вібрація, перепади температур, фізичні і нервово-психічні перевантаження, що граничать зі стресами, що пов'язані з відповідальністю за виконувану роботу.
Довгостроковий вплив цих факторів на організм людини погіршує стан здоров'я і приводить до виникнення різних захворювань, що негативно позначається на виконанні працівниками службових обов'язків і знижує якість життя.
Пропонована система психопрофілактики і реабілітації будується виходячи з особливостей професійної діяльності, і ґрунтується на принципах: індивідуальності, партнерства, єдності психосоціальних та біологічних методів впливу, східчастості і нормалізації.
Схема реабілітації (відновлення) працездатності складається з чотирьох етапів:
Перший етап, психофізіологічна діагностика, припускає вивчення психічних реакцій, обумовлених специфікою праці працівника.
При первинному обстеженні виміряються такі психофізіологічні характеристики, як сенсомоторна активність, латентний період простої слухо-моторної реакції (ЛП ПСМР), латентний період простої зорово-моторної реакції (ЛП ПЗМР), латентний період зорово- моторної реакції вибору (ЛП ЗМРВ); координаційна функція (статичний і динамічний тремор); концентрація і стійкість уваги; діагностується рівень розбіжності між реальним і ідеальним "Я"; здійснюється оцінка нервово-психічної напруги, астенії, зниженого настрою; робиться висновок про перевагу тієї або іншої симптоматики і про ступінь впливу її на професійно значимі якості, що і визначає терміни перебування на реабілітації.
Критерієм оцінки стану пацієнтів служила міжнародна класифікація хвороб десятого перегляду (МКБ), розділ F 43 "Реакція на важкий стрес і порушення адаптації" у якому виділяють наступні діагностичні рубрики:
F 43.0 - "Гостра реакція на стрес"
F 43.1 - "Посттравматичний розлад"
F 43.2 - "Розлад адаптації".
Другий етап, відбудовної терапії, полягає в посиленні різних компенсаторних механізмів і відновленні порушених у працівника фізіологічних функцій. На цьому етапі великого значення набувають різні методи фізіотерапії і ЛФК.
Третій етап реабілітації, відновлення індивідуальної і суспільної значимості працівника, поновлення гармонічних відносин з навколишньою дійсністю.
З цією метою пропонуються використовувати методи психокорекції: поведінкову психотерапію, особисто-орієнтовану терапію, гештальт-терапію, НЛП, Єріксоновський гіпноз, АТ, гіпнотерапію та інші. Ці методи корекції дозволяють здійснювати наступні програми:
1. Сугестивна програма спрямована на симптоматичний дозвіл, насамперед за допомогою сугестії і раціонального перегляду складної виробничої ситуації.
2. Кризова програма має більш специфічне значення. Це короткострокова психоаналітична орієнтована ( динамічна) терапія, яка спрямована як на усвідомлення внутріособистісних (кризових) проблем, так і на пошук шляхів рішення напружених міжособистісних відносин.
3. Особисто-орієнтована програма має на меті виявлення і усвідомлення внутрішньособистісного конфлікту, з'ясування можливих підходів до оцінки ієрархії цінностей шляхом психологічного захисту в конкретної психотравмуючої ситуації.
4. Гештальт-програма спрямована на зняття блокувань вона стимулює процес розвиток людини, реалізацію його можливостей і спрямованість за рахунок створення внутрішньої точки опори й оптимізації процесів саморегуляції.
5. Нейро- лінгвістична програма полягає в програванні психотравмуючіх подій минулого, їх емоційному реагуванні, фіксації позитивних переживань у сьогоденні і закріпленні отриманого досвіду шляхом вибудовання до майбутнього з наступною екологічною перевіркою.
6. Програма аутотренінгу сприяє оволодінню навичками саморегуляції не тільки в різних емоційно значимих ситуаціях, а насамперед у конкретних виробничих умовах.
Четвертий етап (заключний) - закріплення досягнутих змін і контрольна психофізіологічна діагностика.
Таким чином, такий підхід до реабілітації, сприяє більш ранньому відновленню працездатності, поліпшенню психофізіологічних показників і усуненню наявної симптоматики, зниженню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і попередження передчасного виходу з активної виробничої сфери в найбільш працездатному віці.
Дослідженням ефективності пам'яті у зв'язку з мотивацією професійної діяльності займалися багато як закордонних, так і вітчизняних вчених (А. Н. Леонтьев, П. И. Зинченко, Т. Д. Середа, С. П. Бочарова, Г. В. Репкіна, П. Б. Невельській, Дж. Міллер, Дж. Сперлинг, А. Ц. Пуні). Ця проблема є досить актуальною й перспективною, як у плані розкриття загальних закономірностей професійної пам'яті у зв'язку з мотивацією діяльності, так й у плані розробки більш ефективних методів розвитку пам'яті професіонала.
Професійна пам'ять людей завжди розвивається у зв'язку з інтересами до певних видів діяльності, цілеспрямованістю та емоційними переживаннями, які супроводжують одержання значимих для особистості результатів діяльності. Відомо, що пам'ять - це саморегулююча система, яка має високу вибірковість. Елементи мотивації зберігаються в довгостроковій пам'яті й направляють короткочасну пам'ять на фіксацію певної (важливої) інформації в відповідних умовах діяльності.
У російській психології концепція розвитку пам'яті у звязку з професійною діяльностю одержала особливий розвиток. Дослідження таких вчених, як А. Н. Леонтьев, С. Л. Рубинштейн, А. А. Смирнова, Б. М. Теплова показали, що протікання різних психічних процесів, у тому числі й
Loading...

 
 

Цікаве