WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна структура діяльності - Реферат

Психологічна структура діяльності - Реферат

місцями, окремі з них можуть немов би випадати, ясно не визначаючись.
Виникнення мотиву звичайно опосередковується потребами особистості та необхідністю їх задоволення. Мотив не є потреба, а лише обгрунтування рішення діяти по її задоволенню на рівні свідомості, після чого - прагнення до цілі у вибраному напрямі; інакше кажучи, мотив - усвідомлене прагнення діяти для задоволення потреб, інтересів та інших спонукаючих стимулів. За соціальною значимістю потреби можна розподілити на нормальні (схвалювані мораллю і правом) та деформовані (засуджувані) і викривлені (аморальні). Кожна з названих груп може спонукати злочинну поведінку, але це не означає, що тільки задоволенням потреб все можна пояснити; наявні окремі факти вчинення злочину заради його самого, незалежно від результату, заради самого процесу здійснення злочинних дій і т. ін., зумовлені своєрідною мотивацією, незалежною від потреб у їх звичайному смислі. Як джерела виникнення мотивів виступають емоції, почуття, переконання, світогляд та інші психічні феномени.
Особлива роль належить тут інтересам, які реалізуються через свідомість індивіда, перетворюючись у прагнення до вчинення конкретного злочину. Інтерес є ланкою між спрямованістю і мотивами; сформувати інтерес - означає зробити дійовим мотив поведінки чи сформувати його заново.
2. Профілактика девіантної поведінки
Профілактика як сукупність державних, суспільних, соціально-медичних і організаційно-виховнихзаходів, спрямованих на попередження, усунення чи нейтралізацію основних причин і умов, що викликають різного роду відхилення у поведінці людини.
Саме поняття "профілактика" асоціюється із запланованим попередженням якої-небудь несприятливої події, тобто з усуненням причин, здатних викликати небажані наслідки.
Оскільки девіації, або відхилення у поведінці, можуть бути викликані різними причинами та обставинами, можна виділити такі типи профілактичних заходів:
- виховні - відновити позитивні якості, які переважали у молодої людини до появи "девіантності", зокрема залучення пам'яті студента про його добрі справи;
- компенсуючі - формування у молодої людини прагнення компенсувати соціальний недолік підсиленням діяльності в тій галузі, в якій він може досягти успіху яка дозволить йому реалізувати свої можливості здібності і, головне, потребу в самовираженні;
- стимулюючі - активізація позитивної соціально-корисної, предметно-практичної діяльності молодої людини; які виконується через способи засудження та схвалення зацікавленого, емоційного ставлення до особистості, та її вчинків;
- коректуючі - виправлення негативних якостей у студентів і застосування різних методів та методик, спрямованих на корегування мотивації, ціннісних орієнтацій, установок та поведінки;
- регулюючі - спосіб впливу певної групи (або її представника) на особистість.
Метою профілактичної роботи зі студентами є усунення факторів, спрямування на попередження протиправних дій та викривлення особистісних рис, деформації мотиваційної сфери, недостатньої сформованості навичок спілкування, педагогічної занедбаності, які сприяють відставанню їх у психологічному розвитку.
Профілактична робота повинна здійснюватись з урахуванням таких принципів:
- індивідуально-особистісного підходу, який передбачає вивчення особистості індивіда, його проблем, складнощів, можливих психічних та психологічних відхилень, згідно з чим здійснюється вибір форм і методів профілактики;
- опору на позитивні сторони особистості її уміння будувати спілкування та неприпустимість висловлення погроз, осуду та залякування;
- об'єктивності тобто передбачення упередженого ставлення до девіантів при вивченні їх особистісних психологічних властивостей та при організації профілактичних заходів;
- конфіденційності у ході збереження інформації та невикористання її проти особистості, дотримання тактовності та поваги при профілактичній роботі .
Видатним вітчизняним педагогом В. П. Кащенком, розроблена класифікація підходів щодо профілактики девіантної поведінки:
- педагогічний;
- інформаційний;
- психотерапевтичний;
- соціально-профілактичний.
У психології профілактики девіантної поведінки виділяють два основних види роботи: індивідуальний і груповий.
Індивідуальний - проведення бесід і консультацій з метою з'ясування й усунення негативних причин; спеціального навчання особистості, яке включає формування правових основ, норм соціально-позитивної поведінки, знань про ризик здійснення протиправних вчинків і дій, про їхні наслідки.
Груповий - організація бесід, організація диспутів та дискусій, проведення рольових ігор, організація екскурсій та просвітницька діяльність
Отже, профілактична робота повинна бути спрямована як на внутрішні (психічні та психологічні), так і на зовнішні (родина, оточення, дозвілля) сторони особистості. Тільки в такому випадку може бути досягнена мета, завдання та результат - запобігання виникненню девіацій молоді.
Література:
1. Ветров Н. М. Профилактика правонарушений среди молодежи. М., 1986.
2. Девиантное поведение : причины и пути их решения / Под ред. А . Ю. Никитина М.; Тверь, 1998.
3. Игошев К. Е. Социальные аспекты предупреждения правонарушений. - М., 1980.
4. Клейберг Ю. А. Психология девиантного поведения. - М., 2001.
5. Кудрявцев В. Н. Правовое поведение: норма и патология. - М., 1982.
6. Психологический словарь-справочник. - М., 2001.
Loading...

 
 

Цікаве