WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Типи обдарованості. Критерії за якими можна визначити обдарованість дитини - Реферат

Типи обдарованості. Критерії за якими можна визначити обдарованість дитини - Реферат

індивідуалізацію, зв'язану з особистістю педагога і її особливостей7.
Структура здібностей залежить від розвитку особистості. Виділяють два рівні розвитку здібностей: репродуктивний і творчий. Людина, що знаходиться на першому рівні розвитку здібностей, виявляє високе уміння засвоювати знання, опановувати діяльністю і здійснювати її по запропонованому зразку. На другому рівні розвитку здібностей людина створює нове, оригінальне.
Сполучення видатних здібностей, що обумовлюють особливо успішне, самостійне й оригінальне виконання якої-небудь діяльності, називається талантом. До числа талановитих людей можуть бути віднесені ті, хто здібний до творчої діяльності. В області суспільних відносинах такі люди дуже успішно запроваджують у життя прогресивні ідеї свого часу, в області літератури і мистецтва створюють зроблені добутки на рівні сучасної передової думки, в області науки і техніки вони добре дозволяють складні теоретичні і практичні задачі.
Вища ступінь талановитості називається геніальністю. Геніями вважають тих, хто створює щось принципово нове в суспільному житті, у науці, літературі, мистецтві і т.п. Продукти творчості геніальної людини є важливим етапом у розвитку тієї чи іншої галузі діяльності. Геніальні люди служать дороговказними віхами в розвитку людства, є історичними особистостями.
Наша Родіна мала і має багато талановитих письменників, однак геніями ми називаємо тільки деяких з них, наприклад Пушкіна, що відкрило своєю творчістю нову епоху в історії російської мови і літератури.
Деякі геніальні люди відрізнялися всебічною талановитістю. До числа їх можна віднести чудового росіянина вченого М.В.Ломоносова, що виявило виняткової здібності в області математики, астрономії, фізики, хімії, літератури, мови, географії й інших наук.
Здібності людини, як вже говорилося, тісно пов'язане з її схильностями. Тому інтерес до якого-небудь заняття, захоплення їм часто говорять про наявність здібностей до даного виду діяльності.
Здібності виявляються не тільки при заняттях чисто розумовою працею, яким займаються, наприклад, учений, письменник, конструктор і т.п. Здібності виявляються і при фізичній роботі.
3. Талант
Вищу сходинку розвитку здібностей називають талантом.
Талант - це сполучення здібностей, якедає людині можливість успішно, самостійно й оригінально виконувати яку-небудь складну трудову діяльність.
Так само як і здібності, талант являє собою лише можливість придбання високої майстерності і значних успіхів у творчості. У кінцевому рахунку, творчі досягнення залежать від суспільно-історичних умов існування людей. Якщо суспільство випробує необхідність у талановитих людях, якщо підготовлені умови для їхнього розвитку, то поява таких людей стає можливим.
Ось чому не можна ставити знак рівності між талантом як потенційною можливістю створення значних цінностей у науці, мистецтві і соціальному житті і реалізацією цих можливостей у продуктах матеріальної і духовної культури суспільства. Історія суспільних формацій, заснованих на експлуатації людини людиною, свідчить про те, що незліченна безліч дарувань не розвивалося через відсутність соціально-економічних умов, необхідних для їхнього формування. Капіталістичне суспільство (точно так само, як до нього феодальне і рабовласницьке) закриває шляху для розвитку талантів у гнітючого більшості представників пригноблених класів.
Пробудження талантів суспільно обумовлено. Те, які дарування одержать найбільше сприятливі умови для повноцінного розвитку, залежить від потреб епохи й особливостей конкретних задач, що коштують перед державою. У період воєн бурхливо розвиваються полководницькі таланти, у мирний час - інженерні, конструкторські і т.д.
Талант - це сполучення здібностей, їхня сукупність. Окремо узята, ізольована здібність не може бути аналогом таланта, навіть якщо вона досягла дуже високого рівня розвитку і яскраво виражена. Про це, зокрема, свідчать обстеження людей, що володіли феноменальною пам'яттю. Тим часом саме в пам'яті, її міцності і ємності багато хто готові бачити еквівалент таланта. Звичайно, добре розвита пам'ять - важлива здібність, що відповідає вимогам багатьох видів діяльності. Число чудових письменників, художників, композиторів, політичних діячів, що володіли рідкою пам'яттю, дуже велико: А.С. Пушкін, А.Н. Толстой, І.І. Левитан, С.В. Рахманінов, М.А. Балакірєв, А.В. Суворов, Г. Дорі, В. Моцарт і ін. Але можна назвати в багато разів більше число людей не менш відомих і талановитих, котрі не мали скільки-небудь видатну пам'ять. Самих звичайних обсягів і міцності пам'яті досить для того, щоб творчо, успішно й оригінально (тобто талановито) виконувати яку-небудь суспільно корисну діяльність.
Талант настільки складне сполучення психічних якостей особистості, що він не може бути визначений якою-небудь один-єдиною здібністю, нехай це навіть буде така коштовна здібність, як висока продуктивність пам'яті. Скоріше, навпаки, відсутність чи, точніше, слабкий розвиток якої-небудь навіть важливої здібності, як про це свідчать психологічні дослідження, може бути з успіхом компенсовано інтенсивним розвитком іншихздібностей, що входять у складний ансамбль якостей таланта.
Структура таланта визначається в кінцевому рахунку характером вимог, що пред'являє особистості дана діяльність (політична, наукова, художня, виробнича, спортивна, військова і т.д.). Тому складовий талант здібності будуть далеко не ідентичні, якщо порівнювати, наприклад, між собою талановитого композитора і талановитого авіаконструктора.
У результаті вивчення ряду обдарованих дітей удалося виявити деякі істотно важливі здібності, що у сукупності утворять структуру розумової обдарованості. Перша особливість особистості, що може бути виділена таким чином, - це уважність, зібраність, постійна готовність до напруженої роботи. На уроці учень не відволікається, нічого не пропускає, постійно готовий до відповіді. Він віддає себе цілком тому, що його зацікавило. Друга особливість особистості високообдарованої дитини, нерозривно зв'язана з першої, полягає в тім, що готовність до праці в нього переростає в схильність до праці, у працьовитість, у невгамовну потребу трудитися. Третя група особливостей зв'язана безпосередньо з інтелектуальною діяльністю: це особливості мислення, швидкість розумових процесів, систематичність розуму, підвищені можливості аналізу й узагальнення, висока продуктивність розумової діяльності.
Зазначені здібності, що у цілому утворять структуру розумової обдарованості, за свідченням численних психологічних спостережень над обдарованими дітьми, виявляються в переважній більшості таких хлопців і відрізняються лише ступенем виразності кожної з цих здібностей, узятої окремо. Якщо ж говорити про специфічні розходження в обдарованості, то вони виявляються головним чином у спрямованості й інтересів. Одна дитина після якою-небудь періоду шукань зупиняється на математику, іншої - на біології, третій захоплюється художньо-літературною творчістю, четверта - історією й археологією і т.п.
Здібності відчуття, механічній пам'яті, емоційній збудливості, психомоторики, темпераменту розвиваються на основі уроджених задатків. Задатки - це обумовлені спадкоємними генами можливості розвитку анатомо-фізіологічних і ними деяких психічних властивостей, що визначаються, дійсне розвиток яких залежить від їхньої взаємодії із середовищем.
Моральні якості особистості, як усі властивості спрямованості, не мають задатків зовсім і формуються тільки в процесі виховання. Але і здібності, що мають задатки, розвиваються з них далеко не безпосередньо. Із задатків гарного слуху можуть у процесі розвитку особистості в залежності від умов життя сформуватися і музичні здібності, і здібності радіоакустика. Задатки гарного зору можуть перетворитися в художні здібності й у здібності годинникаря чи радіоелектронщика.
Список використаної літератури
1. Загальна психологія / За редакцією В.В. Богословського, А.Г. Ковальова, А.А. Степанова - М: Освіта, 1981.
2. Здібності і схильності / за редакцією Голубєвої Е.А. - М.: Педагогіка, 1989.
3. Пізнавальні процеси і здібності в навчанні / за редакцією Шадрикова В.Д. - М.: Освіта, 1990.
4. Платонов К.К. Проблема здібностей. - М.: Наука, 1972.
5. Психологія: Підручник / Ю.Л.Трофімов, В.В.Рибалка, П.А.Гончарук та ін. - К., 2000.
6. Психологія: Підручник для педагогічних вузів / За ред. Г.С.Костюка. - К., 1988.
7. Проблеми здібностей / за редакцією Мясищева В.Н. - М., 1986.
8. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості. - К., 1996.
Loading...

 
 

Цікаве