WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні аспекти взаємовідносин у подружжя - Курсова робота

Психологічні аспекти взаємовідносин у подружжя - Курсова робота

Онасіс з'явився в паризькій квартирі Каллас. Вони були разом чотири дні. Після його від'їзду Марія наковталася снотворного. Її врятували. Ще кілька разів вони зустрічалися з Онасісом, навіть тоді, коли вона жила з тенором Джузеппе ді Стесано. Шанувальники таланту Каллас з відчаєм спостерігали за повільною агонією її як співачки й артистки. Деяке задоволення вона мала тільки від невдалого шлюбу Онасіса з Жакліп Кеннеді. "Справжнього чоловіка" доля покарала за зраду. Але Марія й далі його кохала. Вона переїхала до Парижа, все рідше з'являлась у товаристві, відмовлялася брати участь в офіційних прнйняттях. Слухала власний голос, записаний на платівках, часто у спогадах поверталася до тих чудових днів, коли весь світ захоплювався її мистецтвом.
У 1975 році Онасіс помер, і Марія сказала: "Тепер я вдова". Вона пережила його лише на два роки. Її прах розвіяли над Егсйським морем. Так заповіла примадонна століття.
Наше здоров'я - привілей такий же тимчасовий, як і молодість. Інколи надто пізно починаємо переглядати стосунки з близькими
людьми. Сьогодні ми здорові й кохані. Що буде з коханням, якщо завтра набудемо нового статусу - "хворого?"
Інколи жінки скаржаться на лінощі своїх чоловіків. Жодному почуттю так легко не віддаємося, до того ж природно, вільно і невимушене, як лінощам. Достатньо тільки подумати про них, як лінощі непомітно підкрадаються, обволікуючи солодкою зне-могою, насолодою і млістю. Є лінюхи, які все своє життя залишаються в щасливому невіданні про цю свою рису характеру. Бездіяльність не обтяжує їх, піднятися з улюбленого дивана може змусити хіба що землетрус. Виправдання, яке ми знаходимо для власних лінощів, як правило, пов'язане зі здоров'ям. Але інколи лінощі набирають таких масштабів, що буває важко визначити, чим вони є - наслідком чи причиною недуги. Психологи вважають, що деяким людям за певних обставин потрібні періоди повної бездіяльності, не захмареної турботами про хліб насущний ні тривогою про завтрашній день. Інколи такий стан стає свого роду терапією. Важливо тільки не перевищити розумно допустимої дози.
Статистика свідчить, що чоловіки і жінки лінуються приблиз-но однаково. Тільки у чоловіків лінощі, як правило, виявляються в тому, що стосується домашніх справ, а представниці прекрасної статі віддаються цій ваді у службовий час. Шкоди і збитків суспільства від лінивих жінок, напевно, ніхто не підраховував. А ось через лінощі у сім'ї виникають різні сварки, суперечки і незадоволення, що потім переходять у глибокі сімейні негаразди. Лінощами людина рятується від того, що їй не до душі, що вириває її зі стану душевного комфорту. Суспільство інколи навіть користало з чоловічих лінощів. Уперте небажання брати участь у господарських справах вилилося в тс, що чоловіки зайнялися винахідництвом під солідним приводом "полегшити життя коханій дружині". Пральна машина, м'ясорубка, пилосос, овочерізка... Автори всієї домашньої автоматики - теж із числа талановитих ледарів-чоловіків. Тож лінощі -це тільки маленька слабкість, яка має епізодичний характер.
Чоловіки живуть по годинах і мислять, в основному, в межах коротких проміжків часу. Жінкам ближчий місячний цикл, за яким вони планують свою поведінку і навіть розвиток стосунків з чоловіками. Про це потурбувалася фізіологія. В коханні ніколи не може все відбуватися гладко. Не можна уникнути хвилювань і страждань, підводних рифів, страхів, побоювань і нервових зривів. Мудра французька приказка каже, що жінка може з нічого зробити три речі: зачіску, салат й істерику. Салат - це смачно, зачіска гарно. А істерика?
Чим розумніша людина, тим більше зусиль вона докладає, щоб приборкати свою злість. Будь-яку істерику можна чимсь ком-пенсувати. Фізична праця, професія вимагають постійного пере-бування у центрі уваги. Ними можна замінити істерику. Правда, тут важливо реально оцінити власні можливості.
А ревнощі? Нерідко можна почути: "Ти моя (мій) і тільки моя (мій)". В кращу пору стосунків між чоловіком і дружиною рев-нощі - це справді ознака любові. Слова: "Де ти була?" означають, що ревнощі набирають власницького характеру. І нарешті: "Я тебе вб'ю!" Ревнивець "виходить з берегів" - ним, єдиним і неповторним, знехтували. Чоловічі, як і жіночі, ревнощі здаються збоку чимсь досить приємним, легким і не особливо обтяжливим. Чоловічі ревнощі інколи бувають страшні. Вони відбирають свободу. Прагнучи догодити ревнивцеві, партнер перестає бути самим собою, життя заганяється в суворі рамки: не можна чинити так, як дотепер. Те, що раніше здавалося природним, нині недопустиме. Навіть життя в "рамках" не влаштовує ревнивої людини. Їй погано з вами, як і погано без вас. Нестерпно страждають обоє. Але якщо жінка хоче залишитися з чоловіком надовго, вона ніколи не повинна давати йому підстав для ревнощів.
Кожна людина має фізіологічні й духовні потреби. Секс десь поміж ними. Індивідуальні особливості, темпераменти можуть зробити пріоритетною одну з цих сторін: для когось кохання - це винятково фізіологічна розрядка "без емоцій", а хтось усе максимально одухотворює, романтизує. В принципі, і те, і те - норма. Але чим тонша, складніша особистість, тим важливіший для неї "емоційний супровід".
У житті гармонійно розвиненої людини повинно бути все. Основне - не мучити себе почуттям вини, що відчуваєш потяг до кохання, але й не слід вкладати в нього весь свій особистий потенціал. Не робити вигляду, що цього немає, але і не вважати його головним і єдиним. У житті дуже багато гідного нашої уваги.
У кожного з нас бувають особисті інтимні переживання, які тільки ми можемо оцінити. Маємо право на минуле і ні перед ким не зобов'язані про нього звітувати. Навіть перед закоханою в нас людиною. Чоловік дуже ревниво ставиться до минулого своєї дружини. Він часто ревнує її навіть до тих, хто колись був у її житті. Навіть якщо для неї вони уже нічого не значать. Його все одно інколи муляє, що вона колись належала іншому. Тут найрозумніше - дати чоловікові впевненість, що він для неїнайкращий і найголовніший. У подружніх стосунках не повинна зникати сексуальність, її треба підтримувати все життя. Банально, але справедливо, що ко-
хання - ватра, до якої потрібно постійно підкидати дров.
Як відомо, поведінка і самопочуття людини змінюються. Пояснюється це її фізіологією. Що стосується сексуальних аспектів здоров'я, то зміни особливо помітні у чоловіків, коли вони досягають сорокарічного віку, оскільки вже з двадцяти п'яти років вміст гормонів у їхній крові починає поступово знижуватися. Так задумано природою, позаяк своє біологічне призначення чоловік, в основному, повинен виконати до цього віку. Але це не означає, що кожен чоловік в цьому віці помітить у своєму організмі якісь відхилення, а тим більше ослаблення потенції. Є така приказка: "Жінці стільки років, на скільки вона схожа, а чоловікові - на скільки він себе почуває". Адже сексуально чоловік більш привабливий тоді, коли вступає у зрілість: до нього приходять досвід, уміння себе контролювати, знання таємниць жіночої чутливості. Особливо здібні чоловіки в основу своїх сексуальних стосунків кладуть здатність у першу чергу принести радість партнерші, а вже потім - собі. Такий підхід до сексу неможливий у юності, коли
Loading...

 
 

Цікаве