WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні аспекти взаємовідносин у подружжя - Курсова робота

Психологічні аспекти взаємовідносин у подружжя - Курсова робота

він буде впевнений у цьому, тим вигідніша така ситуація для вас. Він вирішить, що здатний впливати на вас і переповниться відчуттям власної привабливості й гордитиметься вашою увагою, відчує себе чарівним і неперевершеним.
Віддзеркалення може допомогти й тоді, коли ваш партнер ви- являє впертість. Ми знаємо, що люди сплітають руки на грудях або кладуть ногу на ногу, коли хочуть створити дистанцію між собою і співрозмовником. У такому разі й ви займіть таку позу. Щоб змінити душевний стан людини, треба насамперед налаштуватися на її хвилю.
Тож віддзеркалюйте свого обранця, стежте по очах, як він сприймає ваші слова. Тоді опустіть руки. Якщо він зробив те ж саме, значить, відтепер ви можете керувати ним. Якщо ж його руки далі запишуться сплетені, сплетіть ваші руки і почніть процес заново. Коли ж він повторить ваші рухи, це означатиме, що ви привели ного до стану згоди.
Ви бавитися з дітьми, проводите час із подругою. Чи завжди відчуваєте гармонійність ваших стосунків з навколишнім світом? Роблячи покупки разом із подругою, піддаштовустеся під її ритм. Гуляючи разом, інтуїтивно відчуваєте, коли треба пришвидшити крок, а коли - сповільнити свої рухи. Закінчуєте снідати майже одночасно зі своїм коханим. Разом підводитеся з-за столу. Знаходите психологічний комфорт, стан підсвідомого відображення. Створивши таку гармонію з коханим партнером, ви зможете бути щасливі й завжди почуватися затишно. Ви здатні створити дивну близькість, яка зігріватиме вас під час вашого спілкування. Віддзеркалюючи ритм свого партнера, ви відтворюєте не сам рух, а його частоту. Віддзеркалення ритму - прийом набагато тонший, ніж фізичне віддзеркалення рухів. Якщо жінка постукує пальцем, ви можете хитати ногою, витримуючи такий самий ритм, але не копіюючи рухів.
Ви можете віддзеркалювати ритм його мовлення чи улюбле- ної музики. Можете погладжувати партнера в такт його дихання.' Віддзеркалювати дихання партнера можна де завгодно. Це дозволяє налаштовуватися на хвилю вашго обранця, особливо коли між вами виникло якесь відчуження. Просто поспостерігайте за його плечима, відчуйте ритм його дихання. Можливо, ви звернули увагу на те, що дихаєте по-різному. Лежачи поруч уночі, відчуваєте, що він дихає швидше або повільніше за вас.
Не слід доводити себе до стану шалу чи люті, аби чоловік відчув ваші злобу чи пригнічення.
Але якщо лзотий чи пригнічений він, не старайтесь бути бадьорою і веселою. Не загравайте з ним, не пробуйте його розвеселити. Дайте йому зрозуміти, що ви налаштовані на його хвилю, що й вас хвилює його стан, що ви його кохаєте. Поспівчувайте йому. Не намагайтеся віддзеркалити гнів вашого партнера. Обов'язково погодьтеся з його оцінкою ситуації, що викликала негативні емоції.
Найлегше налаштувати коханого на згоду з вами, віддзерка- люючи його переконання. Завжди налаштовуйте свого партнера на згоду ще до того, як про щось його попросите. Тоді він охочіше задовольнить ваші бажання.
Якщо почнете з ділянки, в якій між вами панує згода, а потім перейдете до спірного питання, ви уникнете непорозумінь і супе-
речки, а також досягнете більшого успіху. Погодившись спочатку з партнером, підвищите ймовірність того, ідо він погодиться з вами. Цс пояснюється "командним духом", властивим усім чоловікам.' "Скажи, що я маю рацію і я скажу, що й ги маєш слушність".
Лікарі й адвокати , комерсанти й менеджери насамперед на-
Витек К. Проблемы супружеского благополучия. - М.: Прогресс. 1988.
лаштовують своїх клієнтів на згоду. Вам не тяжко буде налашто- вувати партнера на зі оду, коли відображатимете його погляди, бо наперед знатимете їх. Ваші шанси добитися свого зростуть, якщо спочатку нагадаєте йому, чого хочете обидвоє.
Коли створите психологічний комфорт, віддзеркалите близь- кість ваших позицій і традицій, партнер під час розлуки прагнутиме тільки вас, тому що ви приноситнмете йому повний спокій.
Існує думка, що дружина в сім'ї - це професія, і хто не володіє нею, той регулярно терпить крах у сімейних стосунках. Кожна людина сама вибирає собі житгевни шлях. Між дружиною і справжньою дружиною є велика різниця. Справжня дружина - це таки професія. Багато від чого вона має вміти відмовитися заради того, щоб створити справжню сім'ю, а не лише вдаваний союз двох людей, які місяцями не розмовляють одне з одним. Справжня дружина мусить вміти на деякі речі заплющувати очі, багато прощати. І зраду в тому числі, як це не парадоксально звучить. Справжня жінка просто кохає і нічого не вимагає в заміну.
Не кожна жінка може стати дружиною, а справжньою і по- готів. Справжньою дружиною треба народитися. Хоч цього мож- на і навчитися. Якщо захопти.
Про справжню дружину чудово сказано в староіндійському вислові: "Добра дружина працює для тебе, як слуга; дає поради; як радник; прекрасна, як богиня краси; спокійна й витривала, як земля; годує тебе, як мати, н тішить, як гетера. Добра дружина - шість осіб в одній".
' Герасимов А. Как сохранить любовь мужчины. // Крестьянка. 1999. - №7/8. - с.60-62.
Чехова В. Настоящая жена. //Семья. 1999. - №40. - с. 15.
ВИСНОВОК
Більшість існуючих типологій сімей розроблена на основі виявлених особливостей спілкування і міжособових стосунків у сім'ї, що зумовлюють певну взаємодію членів родинної групи і властиві тільки їй способи впливу подружжя один на одного і на дітей. На цій основі сім'ї умовно поділяють на кілька полярних тинів. За ступенем уключення членів родини в сімейні стосунки, їх емоційної духовної єдності розрізнюють згуртовані (інтегровані) і роз'єднані (дез інтегровані) сім'ї. У перших кожний член сім'ї відчуває себе повноцінним учасником сімейної взаємодії. Таким сім'ям властиві духовна та емоційна близькість, відповідальність один за одного, довір`я, тобто існує психологічна захищеність. Для роз'єднаних сімей характерна відособленість членів родини один від одного. Кожний живе ніби сам по собі, духовно й емоційно майже не пов'язаний з іншими членами родини. Звичайно, такий поділ сімей за ступенем згуртованості є умовним.Наприклад, існують сім'ї з досить високим ступенем згуртованості. Це так звані суперіятегровані сім'ї. Здебільшого такий тип взаємин характерний для неповних сімей (мати -дитина). За ступенем роз'єднаності виділяють частково дез-інтегровані сім'ї. Вони складаються з родинних мікрогруп, у які входять не лише члени конкретної сім'ї, а й родичі з боку чоловіка чи дружини. У таких сім'ях хтось з й" членів опиняється в ізоляції, ігнорується сімейною группою.
За характером психологічної й ціннісно-орієнтаційної єд-ності розрізняються гармонійні і дисгармонійні сім'ї. Перші, крім того, поділяються на природно і штучно гармонійні. Природно гармонійні сім'ї характеризуються збігом цілей, мотивів, емоційних і пізнавальних установок членів родинної групи, завдяки чому забезпечується їхня психологічна сумісність. У штучно гармонійних сім'ях злагода є результатом свідомих зусиль членів родини. У таких сім'ях помітне прагнеїшя пристосуватися один до одного, часом ціною обмеження власних потреб, привести їх у відповідність допотреб і запитів інших членів сімейної групи.
Дисгармонійним сім'ям притаманна розбіжність у системах ціннісних орієнтацій, потреб,
Loading...

 
 

Цікаве