WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні аспекти взаємовідносин у подружжя - Курсова робота

Психологічні аспекти взаємовідносин у подружжя - Курсова робота

затишним домашнім вечорам удвох, напевне, не буде щаслива з тим, кому дужче подобається допізна і аяти час з друзями.
3. Мене зробить щасливою він, а я ного. Неправильно. Не ду- майте, що чоловік зобов'язаний зроби ги вас щасливою. Для досягнення гармонійних стосунків у сім'ї вам буде не зайвою частка розумною егоїзму. Цс означає, що своє щастя повинні створювати якраз ви. Бо коли будете щасливі ви, то щасливий буде і ваш чоловік! А він, у свою чергу, теж повинен заопікуватися своїм щастям.
4. Якщо в сексі добре, - значить, усе добре. Ні. Пристрасть, сама собою, - дуже нестійкий фундамент. Важливіші довір'я, ро- зуміння, на яких і повинні будуватися сімейні стосунки.
5. Люди звикають одне до одного. Невірно. Якщо якісь риси характеру вашого обранця (наприклад, скупість) вас дратують, то вступаючії в шлюб, ви підписуєте собі прнсуд на розлучення. Спочатку внутрішнє незадоволення затемнюється закоханістю, але з часом воно виявлятиметься все яскравіше. Адже характеру не зміниш.
6. Чоловік повинен відповідати моєму ідеалові. Обманливо. У своєму праї пенні підігнати чоловіка під ідеал, який ви собі створили, ви відмовляєтесь сприймати будь-які якості партнера,
які не відповідаю ть він вданому образові, а цім більше слабості.
7. Головне не і роті, і олові іс любов. Цс не гак. Постійні тур- боти про хліб насущний руйнівні .для сімсііннх стосунків. І навіть велике кохання може не витримати цих труднощів. Фінансові проблеми відбирають простір, необхідніш для уваги одне до одного.
Ось яких правил радять дотримуватися прн сварці психологи і психотерапевти. Насамперед, вияснити причину роздратування і чесно запитати себе: ідо насправді вас хвилює цієї миті. Не мож- на оцінювати вчинок людини, не врахувавши ного мотивів. Марно, приміром, розмовляти з п'яним. Краще відкласти розмову на наступний день. Не слід сваритися при сторонніх. Опріч відчуження і злості, ні до чого цс не приведе, розповідає психолог із сімейних питань С. А. Бслатов.' Дуже важливо не порівнювати чоловіка чи жінки з іншими. Крім посилення комплексу неповноцінності, нічого не досягнемо. Не слід нагадувати про минулі "гріхи". У крайньому разі можна обговорювати конкретний вчинок, а не людину в цілому, тоді є змога допомогти партнерові уникнути в подальшому якоїсь вади. Не варто вплутувати у сварку родичів, на кшталт: "Ми з мамою вважаємо, що...". Це тільки викличе антипатію партнера до ваших рідних і в майбутньому ви лише відіграватимете роль буфера.
С. А. Белатов стверджує, що ніколи не слід нарікати на чоло- вікові можливості. Бо всякі звинувачення забуваються, але сексуальні докори не прощаються ніколи. Не слід також грозити розлученням, оскільки такі погрози врешті-решт провокують партнера втілити їх. Йдіть назустріч одне одному. Сварки подружжя часто нагадують розмову двох глухих: кожен висловлює своє наболіле і дуже важливе, але почути другого не може.
І ще одне праві шо, яке повинно запам'ятати подружжя: у суперечці ніколи не слід "відіграватися на тілесних недугах партнера й особливо акцептувати увагу на інтимних моментах вашого життя". Все цс може поглибити конфлікт, і ніякі подальші вибачення та бажання відновити подружнє життя вже не допоможуть.
Згадайте, як виходили ви заміж. Тоді ваш партнер був для вас найкращий. Нехай же він залишиться таким на все життя. Тоді й сварок буде набагато менше.
' Белагов С.А. Девять правил ссоры супругов. // АИФ. Украина.- 2000. - №7.-с.ЗО.
3.Розділ. Випробування на стійкість подружжя .
Гарна сім'я та, в якій чоловік і дружина
вдень забувають про то, що вони коханні.
а вночі - про те, що вони подружжя.
Ж. Роспіан
Природа, створившії людей такими, яки-
ми вони е, подарувала їм велику в тіху від
багатьох лих, наділивши їх сім'єю і бать-
ківщиною.
Н. Фосколо
Удвох ми утворюємо множину.
Фотохудожшгк Едвард Стайхен відібрав для свого альбому фотографії з Канади, Китаю, Нідерландів, Німеччини, Італії й Америки. Об'єднувало ці знімки тс, що зображені на них чоловік і дружина не дивляться одне на одного, як на всіх інших числен- них світлинах, що були на виставці "Сім'я людей" у 50-х роках у
Нью-Йорку. Заслуговує на увагу те, що чоловік і дружина напро- чуд подібні одне до одного. І не лише виразом обличчя або мане- рою триматися, але навіть гримасами обличчя. Немов фотохудожник хотів сказати: ось що буде, коли ви стільки років проживете разом. Гадаєте, іцо кожне із вас ще окрема особистість, а насправді непомітнодля себе ви перетворилися на якусь двоєдність. Що це було? Романтичний ідеал фотомайстра? Чи ідеал 50-х років? А може просто констатація того, що сіасться з подружніми парами у всі часи й за будь-якого соціального ладу?..
Приблизно в той же час американський дослідник Р. Келлі завершив експеримент. Упродовж 20 років він спостерігав і регу- лярно тестував 300 подружніх пар - від заручин до 1955 року. 20 років жили разом 165 пар. Декілька років тому експеримент Келлі взяли за основу американські вчені Ґ. Каспі, М. Хербнер і Б. Озер. Вони хотіли встановити, чи люди після тривалого спільного проживання подібні одне до одного й у психологічному плані.
Дослідження показало, що у своєму виборі ми надаємо пере- вагу партнерові, який не дуже відрізняється від нас - ні фізичною привабливістю, ні здібностями, ні рівнем інтелектуального розвитку і темпераментом. Такий партнер викликає довіру. Він здебільшого походить із того ж соціального середовища, орієнтується, відповідно, на ті ж життєві ідеали і з найважливіших питань думку має, аналогічну з нашою. Він і вона, як правило, мають такий же освітній рівень. У 20-річному експерименті Р. Келлі перше тестування пар проводилося відразу ж після заручин. З допомогою Р. Ксллі сучасні вчені спробували одержати відповідь на питання, чи існує схожість партнерів на ранній стадії, а якщо існує, чи стимулює вона подальше співпадання поглядів і звичок, які міцно цементують подружні стосунки?
Досліджувалося співпадання поглядів у п'ятьох сферах со- ціальною життя: економічній, естетичній, політичній, релігійній і теоретичній. До останньої ділянки належали питання, що стосувалися шлюбу: подружньої вірності, сексу до шлюбу, загальних інтересів і занять у щшобі, норм і правил повсякденного життя (в тому числі домашнього господарства і виховання дітей). Результати виявилися позитивними й ніяк не сенсаційними: 36 відсотків заручених пар мали подібні погляди на соціальні цінності, а 21 відсоток опитаних сході їлися у поглядах па шлюб.
Через двадцять років спільного житгя, здавалося б, Мали відбутися якісь особливі зміни. Одначе, на диво дослідників, і через двадцять років ці показники були приблизно такі ж. Наче нічого не змінилося . То що ж є основою міцного шлюбу, якщо не єдність поглядів і звичок? Учені дійшли висновку, що найміцніше цементує шлюб спільно набутий життєвий досвід .
' Сатир В. Как строять себя и свою семью / Перевод с английского. М: Педагогика. 1992.
І навіть не досвід сам собою, а спільне долання малих і великих конфліктів. Взяти, хоча б відпустку - пробний камінь для багатьох подружніх стосунків. У більшості спогадів про спільну відпустку переважають розповіді про те, як
Loading...

 
 

Цікаве