WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна концепція права - Реферат

Психологічна концепція права - Реферат

т.п.). Монополізуючи функції примусу, державна влада сприяє "визначеності права".
Розвиток звичаїв і законодавства разом з тим не витісняє цілком індивідуальні правові переживання, стверджував Петражицький. У сучасних державах поряд з офіційно визнаним правом існує, на його думку, безліч систем інтуїтивного права, як, наприклад, право заможних шарів, міщанське право, селянське, пролетарське, право злочинних організацій. Психологічна теорія в цьому відношенні наближалася до ідей правового плюралізму, однак право соціальних класів і груп у ній було витлумачено індивідуалістично. "Інтуїтивних прав стільки, скільки індивідів", - підкреслював Петражицький.
Співвідношення інтуїтивного й офіційного права, по теорії Петражицького, у кожній країні залежить від рівня розвитку культури, стану народної психіки. Росія є "царством інтуїтивного права по перевазі". У її склад входять народи, що коштують на різних ступінях розвитку, з безліччю національних правових систем і религий. До того ж, думав учений, російське законодавство знаходиться в незадовільному стані, а його застосування суцільно і поруч підмінюється офіційною дією інтуїтивних-правових переконань. Петражицький ратував за проведення в країні уніфікації позитивного права, створення повного зводу російських законів. Передове законодавство, за його словами, прискорює розвиток менш культурних шарів суспільства.
Петражицьким виділялися позитивні правові емоції (правовий характер яких забезпечений чужими авторитетними веліннями (наприклад, монарха) або іншими зовнішніми нормативними фактами (наприклад, звичаєм)) і інтуїтивні правові емоції (забезпечуються внутрішнім переживанням суб'єкта). Розвиток права (його атрибутивна сторона) породжує державу.
Одночасно Петражицький підкреслював неприпустимість зведення інтуїтивного права навіть найбільш утворених соціальних класів у масштаб для оцінки діючих законів. Реформи законодавства, як думав він, необхідно проводити на основі наукових знань. У зв'язку з цим їм висувався проект створення особливої наукової дисципліни - політики права.
З погляду Петражицького, філософія права розпадається на дві самостійні науки: теорію права і політику права. Теорія права повинна стати позитивною наукою, без яких-небудь елементів ідеалізму і метафізики. Політика права як прикладна дисципліна покликана з'єднати позитивні знання про право із суспільним ідеалом, тобто представити наукове рішення проблеми, що складала зміст колишніх природно-правових навчань.
3. Значення психологічної теорії права Л.Петражицького
для розвитку теорії права
Петражицький не залишив докладних рекомендацій щодо практичного здійснення політики права. Своє завдання він бачив у тому, щоб намітити відправні принципи нової юридичної науки, обґрунтувати її необхідність. Цілком ясно йому було одне: чільне положення в правовій політиці держави повинні займати не примусові міри, а механізми виховного і мотиваційного впливу на поведінку людей. Лише за допомогою таких механізмів офіційне право здатне направити розвиток народної психіки до загального блага.
Суспільно-політичні ідеали Петражицького були близькі до етичного соціалізму, що получили поширення в Росії на межі XIX-XX ст.ст. Для сучасної епохи, відзначав він, характерні процеси "соціалізації виробництва", заміни "деспотичного режиму системою державного й общинного самоврядування". У майбутньому право зживе себе і поступиться місцем нормам морального поводження. "Узагалі право існує через невихованість, дефектності людської психіки, і його завдання полягає в тім, щоб зробити себе зайвим і бути скасованим".
Вчення Петражицького користувалося великою популярністю серед прихильників партії кадетів. Під впливом його ідей відбувалося формування поглядів багатьох представників немарксистського соціалізму в Росії того часу (Г.Д. Гурвич, П.А. Сорокін і ін.).
Зближенню психологічної концепції права з марксизмом сприяв М.А.Рейснер, один з перших радянських правознавців. Сприйняття марксистами вчення Петражицького про виховну роль права полегшувалося тим, що в документах російської соціал-демократії й у Конституції РСФСР 1918 р. соціалізм визначався як бездержавний лад (із утвердженням сталінізму і теорії радянської соціалістичної держави послідовники Рейснера були піддані ідеологічному шельмуванню за пропаганду надкласової етики).
Правова доктрина Петражицького привернула увагу соціологів до проблем нормативної природи і структури правосвідомості, стимулювала дослідження в області юридичної психології.
Учень Петражицького П.А.Сорокін об'єднав його концепцию із соціологією, розвивши її в такий спосіб у комунікативному напрямку, визнавши об'єктивні прояви права, його соціальне буття.
Висновки
Отже, На зламі XIX-XX ст. у країнах Західної Європи стався перехід соціології від натуралізму та біологізму до психологізму, відбулося становлення психології як науки. Деякі вчені робили спроби віднайти сутність права в почуттях, інстинктах, емоціях, які, на думку психологів, є первинними відносно розуму і панують над ними.
Право почали розглядати як похідне від психіки, таке, що міститься в характері людини, в його переживаннях. З подібних ідей виникала психологічна теорія права, найвидат-нішими представниками якої були французький соціолог і криміналіст Габріель Тард (1843-1904) та викладач Петербурзького, а потім Варшавського університетів Лев Йосипович Петражицький (1867-1931).
Аналізуючи елементи психіки людини, такі як воля, свідомість,відчуття та емоції, Петражицький вважав, що останні є основою поведінки людини. Найбільш важливими є етичні емоції людини, що виникають внаслідок уявлень про якісь вчинки. Власне, вони є внутрішніми імперативами, заперечують егоїстичні зазіхання і сприяють формуванню почуття обов'язку.
Прихильники психологічних концепцій права - Т. Тард, Ф. Гіддінг, Л.Петражицький бачили основи і джерела права і суспільства в психіці людей.
Тард причиною виникнення права (як і будь-якого соціального явища) вважав пристосування, наслідування, відкриття. Завдяки їм первісні відкриття систематизувалися і складалися в систему законів і уряд.
Згідно Гіддінгу, причиною виникнення суспільства, держави і відповідно, права є свідомість породи (раси,), тобто пошук людьми подібних собі.
Теорія Петражицького безмежно розширювала поняття права. Він вважав правовими будь-які емоційні переживання, зв'язані з уявленнями про взаємні права й обов'язки.
Співвідношення інтуїтивного й офіційного права, по теорії Петражицького, у кожній країні залежить від рівня розвитку культури, стану народної психіки. З погляду Петражицького, філософія права розпадається на дві самостійні науки: теорію права і політику права. Теорія права повинна стати позитивною наукою, без яких-небудь елементів ідеалізму і метафізики. Політика права як прикладна дисципліна покликана з'єднати позитивні знання про право із суспільним ідеалом, тобто представити наукове рішення проблеми, що складала зміст колишніх природно-правових навчань.
Список використаної літератури:
1. Архипов В.В. Концепция права Лона Фуллера. Выпускная квалификационная работа / научный руководитель И.Ю. Козлихин, рецензент Е.В. Тимошина . С-Пб., 2005.
2. Гревцов Ю.И . Социология права. Курс лекций. СПб.: Издательство "Юридический центр Пресс", 2001.
3. Давид Р., Жоффре-Спинози К . Основные правовые системы современности. Перевод с французского В.А. Туманова. М.: Международные отношения, 2003.
4. Загальна теорія держави і права / За ред. В.В. Копєйчикова. - К., 1997.
5. Комаров С.А., Малько А.В. Теория государства и права. М.: Норма, 2004.
6. Крылов М.Э. История политических и правовых учений. Учебное пособие. М.: Издательство РИОР, 2003.
7. Лейст О.Э. Три концепции права. // Советское государство и право, 1991, № 12.
8. Марченко М.Н . Теория государства и права. Учебник. М.: Юридическая литература, 1996.
9. Поляков А.В. Общая теория права: Проблемы интерпретации в контексте коммуникативного подхода: Курс лекций. СПб.: Издательский дом Санкт-Петербургского государственного университета, 2004.
10. Проблемы общей теории права и государства. Учебник для вузов / под общ. ред. В.С. Нерсесянца . М.: Издательская группа НОРМА - ИНФРА-М, 1999.
11. Спиридонов Л.И . Теория государства и права. Учебник. М.: Проспект, 1999.
12. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2001. - 656с.
Loading...

 
 

Цікаве