WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблема “Я-концепції” в структурі особистості - Реферат

Проблема “Я-концепції” в структурі особистості - Реферат

Я-ідеальне, тобто ідеальний образ себе. Але, на відміну від Р. Бернса, І.С. Кон вважає явищем нормальним розбіжність Я-реального і Я-ідеального. Більше того, вона трактується як необхідна умова цілеспрямованого виховання. Згідно з його точкою зору, у підлітковому віці це властиво усім, і когнітивного дисонансу він у цьому не вбачає.
За К. Роджерсом, особистість є не лише моделлю досягнутого рівня розвитку, а й потенційного. У рамках досліджуваної проблеми розвитку Я-концепції зупинимося дещо детальніше на поглядах К. Роджерса, які є досить продуктивними для розуміння психологічних механізмів ґендерної ідентифікації. На початку зазначимо, що терміни "Я" і Я-концепція вчений застосовує як синоніми і визначає їх як "постійне ціле", "організований постійний концептуальний Гештальт", утворений "у результаті сприйняття Я або мене" як "усвідомлення стосунків власного Я з іншими у ставленні до різних аспектів життя, а також цінностей". Немовля, зазначає К. Роджерс, не відчуває різниці між тим, що є "Я" і "не Я". Як наслідок подальшої диференціації формується структура "Я", розвитком якої рухає базова потреба отримувати повагу, симпатію, любов і водночас віддавати їх оточуючим людям".
Саме у такій взаємодії, де панує принцип "взаємного позитивного ставлення", постає цілісна Я-концепція. Якщо набутий досвід особистості не відповідає її Я-концепції, то виникає тривожність як емоційна реакція загрози щодо себе. При цьому психологічні механізми захисту можуть деякий час підтримувати цілісність "Я". Поступово індивід починає включати в свою Я-концепцію не притаманні йому цінності, пристосовувати своє я до вимог оточуючих, витісняючи внутріособистісний конфлікт у підсвідомість. Цей процес нерідко набуває навіть психотичних ознак перебігу, настільки глибокими виявляються дисгармонійні стани розвитку Я-концепції.
Реінтегративний процес при дезінтеграції "Я" стає можливим за умови перетвореннянегативного досвіду в частину самоцінного для себе, що, як правило, під силу кожному індивіду, та навіть дитині. Проте, якщо дистанція між нормативами та вимогами соціуму і Я-концепцією є надто великою, потрібна, на думку К. Роджерса, "психотерапія, центрована на клієнті", яка завдяки емпатичному розумінню останнього здатна відновити самоповагу, самосприйняття як необхідну умову повноти функціонування людини.
Висновки
Звідси - важливий для дослідження висновок про необхідність відносного балансу нормативів оточуючого середовища, а також щодо статеворольової поведінки і якостей, вихованих в особистості мікросоціумом - сім'єю та школою.
Незважаючи на визнання процесу творення підлітком власної статевої ідентичності як процесу кризового, його Я-концепція на цьому етапі розглядається як відносно стабільне утворення. Говорять про конгруентність Я-концепції підлітка як про стан узгодженості і гармонійності між образами Я-особи, єдність її когнітивних та емоційних складових (Р. Бернс, В.В. Столін), і зовсім мало уваги приділено динамічним аспектам творення підлітком своєї Я-концепції.
Ми спробували зрозуміти формування ґендерної самосвідомості підлітка у контексті конгруентності впливів найближчого соціуму, а в центр дослідження помістити питання про специфічні внутрішні процеси інтеграції досвіду індивіда в образ статевовідповідного "Я".
Тобто у цьому віці Я-концепція підлітка розглядається як сума образів статевовідповідного "Я", які перебувають між собою у різних взаємозв'язках, тому що детерміновані зовні різними соціальними середовищами, які тією чи іншою мірою дистанціюються від традиційних стереотипів маскулінності-фемінності.
Розглядаючи динаміку творення підлітком свого образу, ми визначимо, якою мірою він здатен протистояти тиску соціуму, чи може достатньо швидко зінтегрувати свою концепцію, щоб жити в злагоді із собою і водночас бути адаптованим до експектацій суспільства.
Хоча поняття Я-концепції передбачає єдність і тотожність позитивних образів, вони можуть бути досить неузгодженими між собою та соціумом і спричиняти глибокі кризи розвитку особистості, утруднюючи її самовизначення в сфері ґендерної культури. Тому розв'язання питання про інтеграцію впливів в процесі статевої ідентифікації є важливим для вирішення проблеми виховання особистості як представника певної статі як у сім'ї, так і в школі.
Список використаної літератури :
1. Костюк Г.С. Свідомість і діяльність людини // Психологія. Підручн. для педагогічних вузів. - К., 1968. - 365 с.
2. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика, 1973. - 432 с.
3. Выготский Л.С. Педология подростка // Собр. соч.: В 6 т. / Под ред. Д.Б.Эльконина. - М.: Педагогика, 1984. - Т.4.: Детская психология. - С.5-242.
4. Бех І.Д. Категорія "ставлення" в контексті розвитку образу "Я" особистості // Педагогіка і психологія. - 1997. - № 3. - С. 9 -21.
5. Бернс Р. Развитие "Я - концепции" и воспитание. - М.: Педагогика, 1986. - 421 с.
6. Кон И.С. Психология ранней юности: книга для учителя. - М.: Просвещ., 1989. - 255 с.
7. Столин В.В. Самосознание личности. - М.: Изд-во МГУ, 1983. - 286 с.
8. Чамата П.Р. Самосвідомість та її розвиток у дітей. - К.: Рад. школа, 1958. - 44с.
9. Титаренко Т.М. Такие разные дети. - К.: Рад. школа, 1989. - 140 с.
10. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.: Просвещение, 1986. - 464 с.
11. Мухіна В.С. Особенности идентификации с собственным "Я". Кризис личности в отрочестве // Возрастная психология: Феноменология развития, детство, отрочество. - М.,1998. - С. 398-408.
12. Боришевський М.Й. Виховання самоконтролю в поведінці учнів початкових класів. - К.: Рад. школа, 1980. - 143 с.
13. Васютинський В.О. Особливості статеворольового самовизначення хлопчиків- підлітків із неповної сім'ї. Дис. канд. психол. наук. - К., 1991.
14. Говорун Т.В., Кікінежді О.М. Стать та сексуальність: психологічний ракурс. Навч. посібн. - Тернопіль: Навч. книга - Богдан, 1999. - 384 с.
Loading...

 
 

Цікаве