WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Принцип дружніх відносин, значення критики і самокритики власного “я” і характеру, колективних відносин - Реферат

Принцип дружніх відносин, значення критики і самокритики власного “я” і характеру, колективних відносин - Реферат

значимими, інші - менш. Я-концепція характеризує людину як неповторна істота, що володіє відмітним набором якостей.
У більшості якостей, що ми приписуємо своєї особистості, є присутнім оцінний момент, у деяких явно, у деяких приховано. Критеріями оцінок звичайно є сучасні індивіду загальнокультурні, соціальні, індивідуальні ціннісні представлення, стандарти, стереотипи сприйняття, моральні принципи, правила поведінки, засвоєні їм протягом життя. Оцінний зміст відбиває суб'єктивно передбачувану людиною реакцію на нього навколишніх.
Оцінка того самого якості може мінятися в залежності від ситуації. Так те саме якість підлітка може оцінюватися позитивно в колективі однолітків і негативно чи вдома навпаки.
3. Міжособисті стосунки в професійнійдіяльності медичних працівників
Колективу властива також об'єктивність у покладанні і прийнятті відповідальності за результати спільної діяльності. Члени груп низького рівня розвитку загалом неадекватно оцінюють внески кожного в спільний результат. Принаймні, відповідальність за успішні справи вони частіше приписують собі або особам з високим статусом, тоді як за неуспішні - особам з низьким статусом. Група ж високого рівня розвитку оцінює свого члена, виходячи з його реального внеску в спільний результат, і не дає йому змоги ухилятися від відповідальності чи приписувати собі чужі успіхи.
Соціально-психологічні явища, притаманні психології колективу, по-різному впливають на міжособистісні стосунки. Так, колективістська ідентифікація, згуртованість як ціннісно-орієнтаційна єдність, об'єктивність у покладанні І прийнятті відповідальності забезпечують сумісність членів колективу. Колективістське самовизначення, мотивація вибору зумовлюють статус члена колективу, його референтність для інших, сприяють його самореалізації.
Міжособистісні стосунки в колективі утворюють багаторівневу струк-туру, ядром якої є спільна діяльність, а складниками - різні страти (лат. stratum - настил, шар). Перша, глибинна, страта фіксує ставлення членів колективу до змісту і цінностей спільної діяльності, її показником є згуртованість як ціннісно-орієнтаційна єдність. Колективістське самовизначення і колективістська ідентифікація є іншою стратою. Третя, поверхова страта - це соціально-психологічні явища, притаманні психології групи: конформність, сумісність, згуртованість, рольова поведінка тощо. Однак на відміну, наприклад, від дифузної групи чи асоціації, у колективі ці явища відступають на задній план, стають компонентом загальної картини міжособистісних стосунків, яка створюється сукупністю всіх страт.
Дослідження, проведені з позицій теорії діяльнісного опосередковуван-ня міжособистісних стосунків, свідчать, що останні стають умовою ефек-тивності спільної діяльності тоді, коли вони опосередковуються цінностями спільності. Так, дифузна група, в якій міжособистісні стосунки безпосередні, не може успішно розв'язувати завдання, що потребують координації спільних зусиль. Асоціація, стосунки в якій складніші, здатна до елементарних форм взаємодії і самоорганізації і це дає можливість розв'язувати завдання спільної діяльності, за винятком тих, що не дають членам групи очевидної користі. Корпорація може досягати високих ре-зультатів, але завдає шкоди тим, хто перебуває поза її межами. Колектив має можливість ефективно розв'язувати складні завдання, у тому числі й ті, що виходять за межі особистих інтересів його членів.
Загалом, у групах високого рівня розвитку зв'язок між ефективністю діяльності і міжособистісними стосунками позитивний, у групах середнього рівня - негативний, а у групах низького рівня - відсутній. Якщо міжосо-бистісні стосунки будуються на підставі, що не має прямого стосунку до завдань, що стоять перед групою, ефективність їх розв'язання визначається іншими чинниками. У колективі, члени якого приймають цілі спільної діяльності, таким чинником є самі міжособистісні стосунки: вони сприяють обміну досвідом, взаємодопомозі, об'єднанню спільних зусиль. Неабияка роль при цьому належить лідерові. Та оскільки в групі невисокого рівня розвитку лідерами нерідко стають носії наявних властивостей характеру і темпераменту, які потрібні групі у певний час, то ним може бути індивід, що поєднує в собі різні властивості (Морозов). Однак він мусить бути компетентним у змісті й особливостях спільної діяльності, нести відповідальність за її організацію та очікувані результати.
Висновки
Отже, для досягнення хороших результатів в медичній професії важливе значення має професійна та дружня атмосфера колективу медичних працівників. Також чимале значення займає критика і самокритика власного "я" і характеру, колективних відносин.
Згуртованість як ціннісно-орієнтаційна єдність - характеристика міжособистісних стосунків, що свідчить про ступінь збігу оцінок, наста-новлень і позицій групи відносно цілей, цінностей і норм спільної діяльності. Колективістська ідентифікація (від лат. identificare - ототожнювати) - ставлення члена групи високого рівня розвитку до інших учасників спільної діяльності, яке загалом збігається з його ставленням до самого себе. Незадоволеність собою і високою самокритичністю далеко не завжди свідчать про знижену самоповагу; так, в інтелектуально розвитих і творчих людей гостро усвідомлюється розбіжність між тими властивостями, що є, і тими, котрими він хотів би володіти. Звідси невдоволення собою, що спонукує людини ставити собі більш складні задачі, прагнути до удосконалення, до самоактуалізації.
Використана література:
1. Назар П. С., Віденський Ю. Г., Грандо О. А. Основи медичної етики.- К.: Здоров'я, 2002.- 344с.
2. Петровский А. В. , Ярошевский М. Г. " Психологія: Підручник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів " - 2-і изд. , стереотип- М.; издат. центр " Академія " ; Вища школа , 2001.
3. Психологія. Підручник / За ред. Ю.Л.Трофімова. - К., 1999.
4. Рогов Е. І. " Психологія людини " - М.; Гуманит. Вид. Центр ВЛАДОС , 1999. - 320 с.
5. Столяренко Л. Д. " Основи психології " - Ростов - на - Дону ; видавництво " Фенікс ", 1997.
6. Фолкен Чак Т. " Психологія - це просто " Перекл. з англ. Р. Муртазина - М.; ФАИР - ПРЕСС , 2000. - 640 с.
Loading...

 
 

Цікаве