WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Післявоєнна психологічна думка (після 1945 р.) - Реферат

Післявоєнна психологічна думка (після 1945 р.) - Реферат

пізнання, спілкування. У рамках цього єдиного ієрархізованого цілого всієї його частини знаходять своє буття, включаючи у взаємодію з іншими рівнями і структурами психічного усередині єдиної системи.
Під впливом павлівської сесії могутній імпульс одержує й особливу актуальність здобуває розробка проблем вищої нервової діяльності як основи всіх психічних проявів. На стику психології і фізіології вищої нервової діяльності накопичується багатий емпіричний матеріал, формуються плідні наукові гіпотези і теоретичні узагальнення.
Насамперед тут необхідно виділити школу Теплова - Небиліцина, що висунула в центр досліджень вивчення фізіологічних основ індивідуально-психологічних розходжень. Розвитком вчення Павлова про типологічні особливості нервової системи в рамках цієї школи стало виділення нових властивостей основних нервових процесів: лабільності, динамічності, сконцентрованості порушення (М.Н.Борісова), активованості (Е.А. Голубєва).
Емпіричне підтвердження одержала ідея про обумовленість індивідуальних характеристик психіки людини типологічними особливостями нервової системи, що складають ґрунт, необхідний для виникнення тих чи інших психічних проявів і форм поведінки. Важливим кроком у поглибленні розуміння механізмів вищої нервової діяльності і фізіологічної обумовленості індивідуальних особливостей з'явилася розробка Тепловим проблеми загальних і парціальних (регіональних) властивостей нервової системи (Теплов Б.М., 1956).
Подальший розвиток ідей Теплова і Небиліцина зв'язано з проведенням зіставлення основних властивостей нервової системи з різноманітними типологічними психологічними розходженнями в динаміку психічних процесів, станів, властивостей особистості, складних видів діяльності (трудовий і навчальний). Так, Гуревичем з позицій теорії основних властивостей нервової системи зважуються проблеми професійної придатності людини і питання психологічної діагностики, що випливають звідси (Гуревич К.М., 1971). У роботах Голубєвої обґрунтовані принципи комплексного вивчення загальних і спеціальних здібностей і задатків учнів у зіставленні з успішністю їхнього навчання, запропонована структура індивідуальності як цілісної системи, дана класифікація здібностей (Голубєва Е.А., 1993). У дослідженнях Русалова відкритий ряд інтегральних характеристик мозку, що лежать в основі психічної активності і саморегуляції, вивчені механізми формування формально-динамічних властивостей людини, розроблена теорія темпераменту (Русалов В.М., 1979).
Ще один напрямок дослідження властивостей нервової системи представлено в школі В.С. Мерліна, де вони розглядаються в зв'язку з вивченням темпераменту. Результатом заглибленого експериментального аналізу в рамках цієї школи з'явилося висування принципу "багато-багатозначної залежності" психічних явищ від фізіологічних і розкриття складних компенсаторних відносин різних рівнів організації індивідуальних характеристик людини, що забезпечують однаковий пристосувальний ефект при різному складі типологічних властивостей (Мерлин В.С., 1986; Нарис теорії темпераменту, 1973 і ін.).
Поряд із традиційними підходами в нейро- і психофізіології одержують розвиток також нові напрямки в дослідженні мозкових процесів, до числа яких відносяться роботи П.К. Анохіна, В.Б. Швиркова, Е.Н. Соколова й ін. Так, Анохін, автор теорії функціональних систем, обґрунтовує представлення про системну організацію поводження. Відмовивши від розуміння поводження як обумовленого впливом попереднього стимулу, учений розглядає його як детермінуючою метою, тобто планованим майбутнім, і тим самим у науку вводиться ідея про "випереджальне відображенні дійсності".
Великий інтерес представляють роботи Соколова, що вивчав нейронні механізми психічних процесів і станів. Ним створена теорія механізмів орієнтованої реакції, розроблена концепція нервової моделі стимулу (Соколов Е.Н., 1958).
Важливим внеском у розвиток наукового знання про механізми поведінки виявилися роботи Н.А. Бернштейна, фізіологічна теорія побудови рухів якого, що містить обґрунтування рівневої регуляції і сенсорній корекції рухів, багато в чому передбачила кібернетичні концепції управління (Бернштейн Н.А., 1947). За видання цієї книги Н.А. Бернштейн у 1948 р. визнаний гідним Державної премії. З позицій кібернетичного підходу ним розвивається теорія фізіології активності, у якій розглядається специфіка людських форм активності, психомоторних рухів, обумовлених цілеспрямованим плануванням і моделюванням майбутніх результатів (Бернштейн Н.А., 1966).
Фундаментальним внеском у розробку проблем генезису психічних явищ і їхньої історичної еволюції з'явилася праця А.Н. Леонтьева "Проблеми розвитку психіки" (Леонтьев А.Н., 1959). За видання цієї книги А.Н. Леонтьев у 1963 р. визнаний гідним Ленінської Премії.
У рамках діяльнісного підходу складається представлення про те, що формування образа сприйняття виступає як результат здійснюваних суб'єктом "активних, що змінюють один одного перцептивних дій і операцій ("стратегій")" (Леонтьев А.Н., 1976. С. 25). З цих позицій сприйняття розглядається як "система перцептивних дій", спрямованих на рішення перцептивних задач (Л.А. Венгер, Н.Ю. Вергилес, В.П. Зинченко й ін.).
Продовжувалися дослідження розвитку і співвідношення сенсорних систем: зору і рухи, сприйняття предметів зором і дотиком, впливу слухових відчуттів на розвиток моторних функцій (А.В. Запорожець, В.П. Зинченко, В.Ю. Вергілес, Е.А. Андрєєва, А. Гучас і ін). Процес сприйняття досліджується із системних позицій як цілісний перцептивний акт, що виникає в результаті взаємодії суб'єкта й об'єкта (В.А. Барабанщиків).
Дослідження мнемічних процесів виходить за рамки вивчення "механічної" і "логічної" пам'яті. Предметом дослідження стають короткочасний, довгостроковий іоперативний види пам'яті. У ряді робіт, виконаних під керівництвом Зінченко, різні аспекти пам'яті розглядаються в руслі теорії інформації: досліджується співвідношення обсягу пам'яті і кількості інформації, залежність оперативної пам'яті від характеру обробки матеріалу, від перекодування одиниць інформації в більш великі оперативні одиниці, вплив на короткочасну пам'ять характеру задач, а також способів діяльності (Г.К. Середа, С. Бочарова, П.Б. Невельський, Н.И. Рижов, Г.В. Рєпкіна й ін.). У роботах Зінченко розробляється проблема вивчення обсягу короткочасної пам'яті в умовах підпорогового нагромадження інформації. За допомогою мікроструктурного методу їм і його співробітникам були отримані кількісні характеристики функціональних блоків, що беруть участь у переробці інформації. У ряді робіт досліджується зв'язок пам'яті з особистістю і діяльність; мнімічних процес розглядається як послідовність здійснення мнімічних дій (А.А. Смирнов, Т.П. Зінченко, С. Бочарова, В.Я. Ляудіс і ін.).
В області психології мислення значне місце займають роботи, присвячені питанням проблемного і творчого мислення, інтуїції й інтелекту (Я.А.Пономарьов, В.Н. Пушкін, К.А. Славська, А.Н. Соколов, О.К. Тихомиров, А.В. Брушлинський та ін.).
Поряд із традиційними напрямками, починаючи з 60-х рр. у психологічній науці в СРСР одержують розвиток нові галузі психологічної науки, що зробили істотний вплив як на розробку загально-психологічних проблем, так і на рішення практичних задач.
Особливо бурхливо розвивається в ці роки інженерна психологія (див. Відео). Освоєння космосу, розвиток нової техніки, автоматизація виробництва ставили нові задачі перед людиною і висували нові проблеми перед психологією. Розробка питань взаємодії людини з технікою нового покоління склала головний зміст інженерної психології. Проблема "людин і техніка" стає однієї з найбільше інтенсивно і всебічне розроблювальної як на методологічному, так і на практичному рівнях.
Список літератури
1. Ананьєв Б.Г. Нариси психології. - Л., 1995.
2. Ананьєв Б.Г. Людина як предмет пізнання. - БРЕШУ, 1998.
3. Божович Л.И. Психологічні закономірності формування особистості в онтогенезі // Питання психології. - 1996. - № 6. - С. 45-53.
4. Леонтьєв А.Н. Діяльність. Свідомість. Особистість. - М., 1985.
5. Ярошевський М.Г. Психологія в XX сторіччі. - М., 1994.
Loading...

 
 

Цікаве