WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Когнітивна сфера особистості - Реферат

Когнітивна сфера особистості - Реферат


Реферат на тему:
"Когнітивна сфера особистості "
Когнітивна сфера особистості включає в себе:
1 Відчуття та сприймання в системі інтелектуальних властивостей особистості
2. Пам'ять
3. Увагу
4 Мислення та інтелект
5. Уяву і творчість
Особистість формується в умовах суспільного, конкретно-історичного існування людини, іого вивченя і вихованя.
В історії психології існувало два напрямкив рішенні питання в формуванні особистості які получили наву біогенетичної і соціогенетичної концепцій психічного розвитку особистості.
Рушійними силами психічного розвитку особистості виявляютьсся в протиреччі між змінюючими в діяльноті потрібностями людини та реальими можливостями їх задоволення.
1. Проблема моделювання процесів сприймання.
У багатьох дослідженнях виділено стадії становлення образу сприймання, які характеризують зростаючу повноту відображення властивостей предмета при а) поліпшенні умов сприймання; б) збільшенні досвіду сприймання спостерігача; в) зміні параметрів сприйманого предмета.
Першою стадією становлення образу сприймання є розрізнення розміщення об єкта в просторі.
Перші характеристики образу сприймання з являються на другій стадії - стадії мигтіння контуру, що простежується при наближенні спостерігача до об єкта чи збільшенні часу розглядання останнього.
Третя стадія становлення образу - стадія відображення різких зсувів кривизни.
На четвертій стадії об єкт упізнається, його образ набуває ознак предметності й усвідомленості.
П ята стадія становлення образу сприймання - стадія досягнення його цілковитої адекватності об єкта. Лише на цій стадії образ набуває усіх своїх властивостей.
2. Розвиток чуттєвої сфери людини в сучасних умовах науково-технічного процесу.
При створенні технічних пристроїв для фіксації тих чи інших властивостей навколишнього світу людина здебільшого наслідувала природу.
Людство успішно долає обмеженість інформації, котру несуть органи чуття. Застосовуються технічні пристрої, що розширюють діапазон факторів довкілля, які сприймаються людиною. Завдяки пристроям, що продовжують органи чуття, людина сприяє і напругу електромагнітного поля, і ультразвукової хвилі, й іонізуюче випромінювання.
У відчутті відбиваютьс загальні властивості подразників того чи іншого виду й особливі прояви цих властивостей у конкретному предметі.
Увага - це форма організації психічної діяльності людини, яка полягає в спрямованості і зосередженості свідомості на конкретних об'єктах, що забезпечує їх виразне відображення.
Природа уваги - першочергове значення для формування уваги є фізіологічний механізм явища, яке називається осередок оптимального збудження.
Осередок оптимального збудження є динамічним утворенням взаємодії споріднених збуджень середньої інтенсивності, що найбільше сприяє створенню нормальних умов для певної діяльності. Зміна подразників, тривала їх дія на одні й ті самі центри головного мозку викликають переміщення осередку на інші ділянки кори та зміну обрисів його форми, що узгоджується з динамікою зміни змісту діяльності індивіда.
Керуючись певними цілями й мотивами, людина спрямовує увагу переважно на необхідній їй об'єкти, зосереджується на них не зважаючи на перешкоди, абстрагується від того, що не пов'язане з метою діяльності, переборює відвертання, опановує свою увагу. Певною мірою вона сама організовує, регулює і контролює свою діяльність завдяки увазі, що стає властивістю особистості як свідомої істоти.
Пам'ять - це відображення предметів і явищ дійсності у психіці людини в той час, коли вони вже безпосередньо не діють на органи чуття.
Вона являє собою ряд складних психічних процесів, активне оволодіння якими надає людині здатності, засвоювати й використовувати потрібну інформацію. Пам'ять включає такі процеси: запам'ятовування, зберігання, забування та відтвореня. Запам'ятовування пов'язане із засвоєнням і накопиченням індивідуального досвіду. Його використання вимагає відтворення запам'ятованого. Регулярне використання досвіду в діяльності суб'єкта сприяє його збереженню, а невикористання - забуванню.
Матеріальною основою процесів пам'яті є здатність мозку утворювати тимчасові нервові зв'язки, закріплювати й відновлювати сліди минулих вражень. Ці сліди створюють можливість активізації ситуації й відповідного збудження, коли подразника, який його викликав свого часу безпосередньо, немає. Запам'ятовування й зберігання ґрунтуються на утворенні та закріпленні тимчасових нервових зв'язків, забування - на їхньому гальмуванні, відтворення - на їхньому відновлені.
Ряд теорій дають можливість уявити стан відповідних наукових розробок.
Психологічні теорії підкреслюють роль об'єкта або активність суб'єкта і формуванні процесів пам'яті. Асоціативний напрям в основу психічних утворень кладе зв'язок. Якщо певні психічні утворення виникли одночасно або безпосередньо одне за одним, то між ними виникає асоціативний зв'язок. Відповідно до різних умов виділяють три типи асоціацій ( за суміжністю, за схожістю, за контрастом), які визначаються зовнішніми умовами: теорія асоціанізму, теорія біхевіоризму, теорія гештальтизму, теорія діяльності.
Фізіологічні теорії механізмів пам'яті пов'язані з ученням І. П. Павлова про утворення тимчасових нервових зв'язків. Акт утворення зв'язку між новим і вже закріпленим змістом являє собою фізіологічний механізм запам'ятовування.
Біохімічні теорії пов'язані з нейрофізіологічними, розкривають механізми пам'яті на клітинному рівні. Процес запам'ятовування прихильники цього напряму уявляють як двоступінчастий. На першому ступені після дії подразника виникає електрохімічна реакція. На основі першої виникає друга стадія, більшої тривалості, яка зводиться в основному до біохімічної реакції.
Хімічні теорії розглядають механізми пам'яті як хімічні зміни в нервових клітинах під дією подразників.
3. Види пам'яті.
Види пам'яті виділяють за такими критеріями :
1. залежно від того, що запам'ятовується і відтворюється, яка діяльність переважає, пам'ять розподіляють
Loading...

 
 

Цікаве