WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна боротьба у війнах ХХ століття - Реферат

Психологічна боротьба у війнах ХХ століття - Реферат

населення і армії німці були змушені перемістити кіновиробництво на кіностудії Амстердаму,Будапешту і Риму.У Другій світовій війні для ведення психологічної боротьби на фронтах, у військах всіх воюючих країн були створені підрозділи психологічної боротьби і пропаганди. Вони були оснащені технічними засобами психологічного впливу, які відповідали тому часу. На момент нападу на Радянський Союз у збройних силах Німеччини було 19 рот пропаганди: 12 - в сухопутних військах, 4 - у військово-повітряних силах, 3 - у воєнно-морських. У 1943 р. таких рот стало більше 50. Крім цього, для роботи з місцевим населенням, кожна із трьох груп армій ("Північ", "Центр", "Південь") мала по спеціальному батальйону пропаганди.Офіцерів пропаганди в батальйонах займалися питаннями психологічної підготовки як своїх солдат, так і питаннями "духовного поневолення" населення на окупованій території. Ці батальйони займалися виданям газет на мові тих народів, які проживали на окупованій території, веденням радіопропаганди, з використанням захоплених радіостанцій, розповсюдженням і показом кінофільмів. До квітня 1943 р. чисельність підрозділів пропаганди вермахту досягла 15 тисяч чоловік.Друга світова війна показала велике значення психологічної боротьби в сучасних війнах. З самого початку психологічні операції і пропагандистські дії передували збройному вторгненню. Пропагандистські зусилля супротивної сторонами в різні періоди війни, незалежно від обстановки, яка складалася на фронтах, направлялися на підтримання бойового духу своїх військ і свого населення, а також і на війська супротивника і його населення з метою послаблення їхніх морально-психологічних якостей. При цьому інтенсивність психологічної боротьби на фронтах і в тилу не знижувалась, а постійно нарощувалась.Про масштаби і напруження ведення психологічної боротьби у Другій світовій війні свідчать дані, які наведені в таблиці 1.Локальні війни і воєнні конфлікти другої половини ХХ століття підтвердили, що для досягнення успіхів у тій чи іншій кампанії, крім воєнної переваги, необхідна морально-психологічна перевага над противником. Та з супротивних сторін, яка зможе переконати основну масу населення країни або навіть цілого регіону в правоті своєї справи, має більше шансів на успіх.Тільки за перші 1,5 року війни в Кореї із збройних сил США дезертирували 47 тис. чоловік. Це примусило керівництво збройних сил США переглянути своє відношення до ведення психологічної боротьби. І це при умові, що в армії США з серпня 1949 року діяла настанова FM-33-5 "Ведення операцій психологічної війни". Основними методами ведення психологічної війни в Кореї залишилася друкована пропаганда, усне радіомовлення і радіопропаганда. Наочна агітація, у зв'язку з особливостями віддаленого театру воєнних дій використовувалась в меншій мірі. 1-а група радіотрансляції і видання листівок американської армії випускала в середньому біля 20 млн. листівок в тиждень, а 1-а рота гучно мовних установок і видання листівок 8-ї армії близько 3,5 млн. листівок. У перші три дні бойових дій в Кореї американці розповсюдили 100 млн. листівок. Для радіопропаганди широко використовувались мобільні військові (12 радіопередавачів відділу "психологічної війни" 8-ї армії) радіостанції і цивільні радіопередавачі (19 передавачів, які працювали на коротких і середніх хвилях в містах Сеул, Тегу, Пусан, Токіо). Усна пропаганда американцями велась при допомозі гучномовних установок, які були змонтовані на різних засобах пересування7.Досвід психологічної війни, який був набутий в Кореї дозволив внести суттєві корективи в настанову FM-33-5. Організаційних зміна зазнали штатні структури органів психологічної війни. Управління психологічної війни в 1955 році було перетворено в управління спеціальних методів війни.Використовуючи оновлену концепцію спеціальних методів війни Сполучені Штати до вторгнення у В'єтнам почали готуватися завчасно у воєнному і в ідеологічному плані. За рік до вторгнення в Сайгоні було побудовано: широкомовну воєнну радіостанцію, потужний телевізійний центр і чотири передаючі станції. Війська забезпечувались портативними телевізійними приймачами. Серед мирного населення було розповсюджено 3,5 тис. телевізорів. Телевізори були встановлені у багатьох школах і читальнях. До 80% місцевого населення в 1971 році могло дивитись телепередачі 8.За роки війни обсяг радіопропаганди на в'єтнамській мові було збільшено в 7 разів. На територію, яка контролювалася Національним фронтом звільнення Південного В'єтнату, було розповсюджено десятки тисяч найпростіших транзисторних приймачів з фіксованою частотою, на якій велися передачі "Голосу Америки" 9.Ефективність психологічної боротьби підтверджується тим, що за час бойових дій на американську сторону добровільно перейшло коло 250 тисяч в'єтнамців. У В'єтнамі для збору, обробки і накопичення інформації була здійснена спроба створення єдиної глобальної інформаційної системи для ведення психологічної війни (PAMIS). З цією метою стали широко застосовуватись ЕОМ.Підсумки в'єтнамської війни дали можливість спеціалістам ведення психологічної війни зробити висновки про те, що психологічні операції можуть бути успішними лиш тоді, коли вони носять тотальний характер, плануються і проводяться завчасно і комплексно, направлені не тільки проти противника, а й проти населення і збройних сил нейтральних і дружньо настроєних до супротивника держав.Тотальність психологічних акцій, узгодженість з підготовкою і ходом наступальних операцій щільно увійшли в практику американського командування. Ряд офіційних осіб висловили думку про те, що американці зазнали поразки у В'єтнамі в той період, коли втратили підтримку у населення власної країни і світової спільноти.З використанням набутого досвіду були підготовлені і проведені психологічні операції для забезпечення захоплення Гренади (1982 р.), Панами (1989 р.). При цьому для формування суспільної думки широко використовувались засоби масової інформації. У вісімдесятих роках більше 75 країн світу мали власне радіомовлення для закордонних слухачів із загальною тривалістю програм близько 3000 годин на добу. Наприклад, інформаційне агентство США (ЮСІА) у своєму штаті в цей час налічувало більше 12 тисяч співробітників. "Служба інформаційних центрів" агентства об'єднувала більше 300 американських пропагандистських центрів у 111 країнах світу. Агентство щоденно публікувало близько 400 тисяч примірників листівок і брошур на 50 мовах, які розповсюджувались у 115 країнах світу. Головний канал радіопропаганди - "Голос Америки" мав 41 передавач на території США і 61 передавач за кордоном, які транслювали передачі на 38 мовах. 2082 телецентри в 94 країнах світу ретранслювали американські телепередачі 10.Психологічна боротьба в цих конфліктах набула нових рис завдяки цілеспрямованій координації діяльності засобів масової інформації і відповідних структур військового відомства. Для того часу були характерні такі особливості
Loading...

 
 

Цікаве