WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Шляхи формування у студентів-першокурсників уміння вчитися самостійно - Реферат

Шляхи формування у студентів-першокурсників уміння вчитися самостійно - Реферат

каталогами, словниками, енциклопедіями) і її збереження в домашній бібліотеці;
? прийоми підготовки до іспитів, залікам, семінарам, лабораторним роботам;
? прийоми раціональної організації часу, обліку і витрат часу, чергування праці і відпочинку, важких усних і письмових завдань, загальні правила гігієни праці (режим, прогулянки, порядок на робочому місці, його освітлення й ін.).
Очевидно, що тут приведено як загальні прийоми організації розумової праці, так і конкретні прийоми навчальної роботи, наприклад роботи з текстом. Сформованість останніх може служити однією з головних передумов і в той же час основою самостійної роботи студентів над усіма навчальними предметами.
У цілому самостійна робота учнів ґрунтується на правильній з погляду навчальної діяльності організації його аудиторної навчальної діяльності. Зокрема, це відноситься до зв'язку і переходу від зовнішнього контролю вчителя до самоконтролю студента і від зовнішньої оцінки до формування його самооцінки, що у свою чергу припускає удосконалення контролю й оцінювання самим учителем. Відповідно позитивна відповідь на питання про те, чи може в студента формуватися здатність справжньої самостійності роботи, залежить від спільних дій педагогів і тих хто навчаються, усвідомлення ними особливостей цієї роботи як специфічної форми діяльності, що пред'являє до її суб'єкта особливі вимоги і приносить йому інтелектуальне задоволення.
Програма навчання самостійній роботі повинна носити суто індивідуальний характер і включати:
діагностику тим, хто навчається власної пізнавальної потреби в розширенні, поглибленні, сукупності знань, одержуваних у вузі;
визначення власних інтелектуальних, особистісних і фізичних можливостей, зокрема об'єктивна оцінка вільного від відвідування навчального закладу часу;
визначення мети самостійної роботи - найближчої і віддаленої, тобто відповідь на питання, чи потрібна вона для задоволення пізнавальної потреби чи, наприклад, для продовження навчання;
самостійний вибір студентом об'єкта вивчення й обґрунтування цього вибору для себе (як такий об'єкт, наприклад при вивченні іноземної мови, може виступити історія Англії, поезія, музика Німеччини, мистецтво Франції і т. ін.);
розробка конкретного плану, довгострокової і найближчої програми самостійної роботи. Добре, якщо робота з педагогом у навчальний час може служити прикладом складання такої програми;
визначення форми і часу самоконтролю. Доцільно, щоб формою контролю учень обрав виконання конкретного виду роботи (креслення, проект, переклад, реферат та ін.), що комусь потрібна, необхідна, тобто щоб результати роботи були особистісно значимі і для нього, і для інших.
Звичайно, учнів, зайнятих такою самостійною роботою, може бути мало, але умови її організації повинні дозволити включитися в неї кожному.
Самостійна робота, що є специфічною формою навчальної діяльності, вимагає попереднього навчання вчителем студентів прийомам, формам і змісту цієї роботи. Це підкреслює важливість організуючої і керуючої (різним ступенем гнучкості) функцій вчителя та в той же час необхідність сприйняття студентом себе як справжнього суб'єкта навчальної діяльності.
Самостійна робота першокурсника, розглянута в загальному контексті його самоосвіти, являє собою вищу форму його навчальної діяльності за критерієм саморегуляції і цільової спрямованості; вона може диференціюватися в залежності від джерела керування, характеру спонукання та ін.
Висновки
У керуванні самостійної роботи можна відзначити три сторони: організаційну, методичну і контрольну.
Усе сказане підкреслює необхідність спеціальної, враховуючої психологічну природу цього явища, організації самостійної роботи не скільки вчителем, скільки самим учнем. У процесі такої організації повинна бути прийнята до уваги специфіка навчального предмета. У той же час організація самостійної роботи піднімає цілий ряд питань, що свідчать про готовність до неї самого студента як суб'єкта цієї форми діяльності.
Не менш важливою ланкою самостійної роботи є чітко належний контроль за її виконанням, що здійснюється викладачем після її виконання студентами.
З методичної точки зору, перш за все варто вказати студенту не тільки "що" учити, але і "як" учити. Це можна робити усно, наприкінці чергового заняття. Необхідне створення спеціальних посібників, методичних вказівок, рекомендацій і навчальних програм, що передбачали б організацію самостійної роботи.
Для виконання вимог освітнього стандарту годинного обсягу і відповідної організації самостійної роботи необхідно:
- сформувати достатній ступінь підготовки студентів до самостійної праці, визначити рівень самодисципліни студентів;
- розробити нормативи по визначенню обсягів позааудиторної самостійної роботи для викладача і для студента, здійснювати календарне планування ходу і контролю виконання самостійної роботи;
- наявність спеціальної учбово-методичної літератури, причому поряд з конспектами лекцій, збірниками задач і інших традиційних матеріалів, їх електронні версії (тим більше, що багато студентів сьогодні мають домашні комп'ютери);
- необхідні нові покоління тренажерів, автоматизованих навчальних і контролюючих систем, що дозволяли б студенту в зручний час і в звичному для нього темпі самостійно здобувати знання, уміння, навички;
- висока забезпеченість комп'ютерною технікою, доступною для викладачів і студентів;
- посилення консультаційно-методичної ролі викладача;
- можливість вільного спілкування між студентами, між студентами і викладачем;
- перебудова традиційних форм навчальних занять, звільнивши їх від шкільних прийомів навчання.
Природно, що проблема формування у студентів-першокурсників уміння вчитися самостійно переростає в проблему попереднього підвищення навчальної мотивації (особливо внутрішньої мотивації на процес і на результат діяльності), виховання інтересу до навчання. При цілеспрямованому формуванні всіспонукання, пов'язані з пізнавальною активністю, стають більш усвідомленими і діючими, підсилюється їх регулююча роль у навчальній діяльності, зростають активність студентів у перебудові мотиваційної сфери. Позитивні мотиваційні зміни, формування інтересу до навчання відбуваються в результаті зміни, удосконалювання цілісної особистості студента.
Список використаної літератури
1. Вербицкий А.А. Самостоятельная работа студентов младших курсов /Высш. шк. России. 1995. №3.
2. Выготский Л.С. Педагогическая психология /Под ред. В.В. Давыдова. - М.: Педагогика, 1991. - 480 с.
3. Зимняя Н.А.. Педагогическая психология. - М.: Логос. 2003. - 384 с.
4. Кабанова-Меллер Е.Н. Психология формирования знаний и навыков. - М. 1982.
5. Карандашев Ю.Н. Психология развития. Ч 1. Введение. - Минск, 1997.
6. Немов Р.С. Психология в трех книгах. Книга 2 Психология образования. 2-е издание. - М.: Просвещение,1995
7. Подласый И.П. Педагогика: Учебник для студентов высших педагогических учебных заведений. - М.: Просвещение, 1996. - 432с.
8. Попов Ю.В., Подлеснов В.Н., Садовников В.И., Кучеров В.Г., Андросюк Е.Р. Практические аспекты реализации многоуровневой системы образования в техническом университете: организация и технологии обучения. - М., 1999. - 52 с.
Loading...

 
 

Цікаве