WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Шляхи створення сприятливого соціально- психологічного клімату в студентскій академічній групі - Курсова робота

Шляхи створення сприятливого соціально- психологічного клімату в студентскій академічній групі - Курсова робота

досвiд показує, що склад такого об'еднання не перевищує 2-7 осiб. Члени таких об'єднань водночас лишаються i членами первинної групи, бiльш чи менш тісно взаємодiють з рештою ii учасникiв. За способом створення групи подiляють на офіційні (формальнi) та неофiцiйнi (неформальнi). Офiцiйнi групи створюються на пiдставi нака-зу, розпорядження, штатного розкладу, юридичного акту. Наприклад, склад кафедри вузу, особистий склад вiйськового пiдроздiлу формуються наказами вiдповiдно ректора i командира вiйськової частини; склад студентської академгрупи - розпорядженням декана; шлюбнi вiдноси-;ни чолоьiка та жiнки - юридичним актом i т.iн. У таких групах чiтко регламентована кiлькiсть її членiв, а в рядi випадкiв - i тривалiсть існування. Скажiмо, цiлком зрозумiло, що тривалiсть iснування студентсь-кої групи обмежується часом навчання у вузi.
Неофiцiйна група виникає на основі єдиної спрямованостi психоло-гічної мотивації - симпатії, переконань, визнання авторитетності, компетентностi окремих особистостей в конкретних видах дiяльностi, певними захопленнями у вiльний вiд роботи час.
За подiбнicтю полiтичних поглядiв гуртуються прихильники рiзних - переважно, за симпатiями, наукові школи - зважаючи на визнання авторитету та компетентноcтi конкретних учених, групи рибалок, мислiвцiв - за -спiльними захопленнями в проведеннi вiльного часу.
Асоцiальнi групи, норми поведiнки i дiяльностi яких суперечать суспільно схвлюваним цiннicним орieнтацiям, у бiльшостi випадкiв є неофiцiйними, неформальними. Справдi, було б безглуздям припускати, що десь би бyло, видано наказ про створення групи злодiїiв, грабiжникiв, наркоманів.
У полiтичнiй сферi людського iснування, проте наявнiсть офiцiйно створених асоцiальних груп можлива. Так, сюди вiдносяться осередки фашистської партії в Нiмеччинi часiв Гiтлера, партiї, яка визнана світовою громадськiстю злочинною; зондеркоманди для розправи з мiсцевим населенням окупованих регіонів, створених свого часу наказами тих же фашистiв. Сюди ж, без сумніву, можна вiднести i структурні одиницi сталінських служб державної безпеки, на совісті яких загибель мiльйонiв ні в чому не винних людей.
Слiд пiдкреслити, що подiл на офiцiйнi та неофiцiйнi групи носить умовний характер. Дружна сiм'я одночасно є i офiцiйною i неофiційною групою; прихильники полiтичної партiї часто створюють цiлком офiцiйнi її осередки; члени шкiльного класу, студентської групи найчастiше пiдтримують мiж собою тісні емоцiйнi неформальнi взаемини, тобто теж є неформальними, неофiцiйними групами .
Психологiчнi дослiдження мiжособистiсних взаємин у групах та особливостей їх функцiонування дають змогу видiлити три їх види залежно вiд piвнiв згуртованостi.
Перший piвeнь згуртованостi. Це дифузна група, за iншою термінологією - конгломерат. Майже не згуртована, iснyє, найчастiше, короткий час, склад членiв - випадковий, домiнують найпростiшi взаємини, за типом симпатiй - антипатiй. Мету функцiонування такої групи точніше назвати не спiльною, а однаковою, бо для її досягнення, як правило, не вимагається тісної iнтеграцiї та ваємодiї. Наприклад, до дифузної групи можна вiднести попутникiв у купе поїзді, де хтось комусь по ступився мiсцем, допомiг переставити речi, один пасажир сподобався рештi, iнший - нi, коротше кажучи, мiж людьми виникли хоча й поверхові, ситуативнi мiжособистiснi взаемини. але коли вci попутники, крім одного, залишають купе, він спокiйно (iдеальний вapiaнт) зможе досягти поставленої мети - доїхати до станції призначення.
Разом з тим, iнколи дифузна група може локалiзуватися i дiяти до-iсить активно, згуртовано, з вiдповiдним розподiлом ролей. Наприклад, така дифузна група як черга за квитками до театральної каси, в якiй касир раптом припинив продавати квитки на престижну цiкаву виставу. Тодi обирають представникiв, яких делегують з'ясовувати стосунки з адмiнiстрацieю, iншi пiднiмають i пiдтримують на належному piвнi гамір обурення i т.iн.
У членiв дифузної групи практично завжди вiдсутня подiбнicть глибинної мотивацiї дiяльностi. Один купує квитки на концерт, бо любить мистецтво, iнший - щоб якось згаяти вiльний час тощо.
Другий piвень згуртованостi. Це асоцiацiя, за iншою термiнологiєю - кооперацiя. Група згуртована, має постiйний основний склад, icнує протягом відносно тривалого часу. Мають мicце як вiдносини типу симпатiй- антипатiй, так i дiловi; практично завжди iснує мiжособистicний рольовий розподiл, який допомагає ефективнiше здiйснювати спiльну діяльнiсть. За А.В. Петровським, мiжособистicнi взаємини в такiй групi опосередкованi особистiсно значущим для кожного змicтом групової діяльностi.
Головна особливicть полягає в тому, що ii члени мають спiльну мету, досягнення якої постiйно вимагае тісної інтеграції та взаемодiї. Узгоджених взазаємообумовлених дiй потребує вже нескладна органiзацiя полювання, не кажучи про функцiонування творчої групи вчених, яка вирiшує ту чи iншу складну наукову проблему. Наведемо простий приклад. Якщо весь клас пішов з уроку, то один учень, який залишився, безперечно, не зможе разом з учителем виконати конкретнi навчальнi дії.
Мотивацiя з основного виду дiяльностi у членiв асоціації (кооперацii) збігаєеться далеко не завжди. Скажiмо, в шкiльному класi однi учнi добре вчаться, тому що їх цікавлять знання i приваблює передусiм евристичний аспект навчання, iншi - тому що планують вступати до вузу, тpeтi - з примусу батькiв. Зрозумiло, що така трупа прагнутиме досягги поставленої мети - отримати хорошi знання, проте розбiжностi в глибиннiй особи-стiснiй мотивації не дадуть змоги досягти найвищого рiвня групової згуртованості з причини надто великих вiдмiнностей у силi i якостi емоційної стимуляції в основному видi дiяльностi - навчаннi.
Третiй рівень згуртованості, найвищий. ( у традицiйнiй вiтчизнянiй термінології - колектив). 3а А.В. Петровським, у такiй групi мiжособистiснi взаемини опосередковуються особистiсно значущим i суспiльно цiнним змiстом групової дiяльностi. Має вci тi ознаки, що й асоцiацiя, але найвищий piвeнь згуртованостi забезпечуеться домiнуванням збiгу мотивації членiв групи з основного виду дiяльностi. Йдеться саме про домiнування збiгу мотивації, бо навряд чи й у найзгуртованiших групах, у вcix без винятку її членiв, мотивацiя збігатиметься. Наприклад, не можна виключати, що в студентськiй групi найвищого рівня згуртованості, де переважна більшість цікавиться наукою, творчо ставиться до навчання, прагне стати висококваліфікованими фахівцями, не виявиться студентів, які хочуть мати "червоний диптом" для забезпечення адмiнiстративної кар'єри, поїздки на роботу за кордон тощо. Згадане домiнування нiвелює їхнiй певною мiрою збурюючий,"вiдволiкаючий" вплив на творче ставленя до оволодiння фахом інших студентiв.
Iснують групи третього, найвищого рiвня згуртованостi, але з протилежним, негативним знаком, мета та цінноcтi орiентацiї яких є асоціальними (корпорацii). До таких можна вiднести мафiознi об'еднання, секти з антигуманною, антилюдяною спрямованiстю тощо.
Найбiльш складнi суспiльнi проблеми найефективнiше здатнi .вирішувати групи третього рiвня згуртованостi з соцiально схвалюваними цiннiсними орiентацiями.
Loading...

 
 

Цікаве