WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Шляхи створення сприятливого соціально- психологічного клімату в студентскій академічній групі - Курсова робота

Шляхи створення сприятливого соціально- психологічного клімату в студентскій академічній групі - Курсова робота

напруга для подолання труднощів і т.д. Цю групову психічну активність, а також її духовні результати звичайно називають колективною психологією.
Колективна психологія характеризується відомими якостями й завжди перебуває в певному стані, що прийнято називати настроєм колективу. Настрій - це взаємозалежні емоційні реакції й переживання, які мають певне фарбування, характеризуються більшою або меншою інтенсивністю й напруженістю й від яких залежить працездатність членів колективу, рівень його ентузіазму, енергії. Буває, що груповий настрій приймає форму порушення, що перевищує безпечні межі, і тоді воно стає домінуючим фактором поводження, що погано піддається раціональному впливу, переконанню. Іноді, під впливом екстремальних ситуацій (пожежа або інше стихійне лихо, різке загострення соціальних або економічних проблем) трапляється перетворення більш-менш організованих груп у юрби розгублених людей, які втрачають керування: у результаті або діють агресивно й руйнівно, або легко піддаються паніці.
Практика показує, що спілкування - це явище величезного загальсоціального й індивідуально-групового значення. Воно як кровообіг або обмін речовин у живому організмі, з тим, однак, відмінністю, що має інформаційну, а не речовинну природу. Завдяки спілкуванню людин розвивається духовно й фізично, гуртуються й ефективно діють групи, створюються й передаються від покоління до покоління матеріальні й духовні цінності. На ґрунті спілкування будується все громадське життя, політична й економічна діяльність.
Під згуртованістю трудового колективу розуміється єдність думок, подань, оцінок, позицій і відносин його членів до факторів, подіям, явищам, найбільш значимим для колективу. Таким чином, соціально-психологічна структура трудового колективу являє собою систему соціально-психологічних явищ, джерелом яких виступають потреби в підтримці соціально важливих взаємозв'язків і взаємодій між працівниками. Міжособистісне спілкування в колективі виступає головним засобом, що повязують нитками між всіма структурними елементами колективної психології й надають їй системно-цілісний характер. Згуртованість колективу характеризується стійкістю й продуктивністю функціонування цієї психологічної системи.
Керівник колективу відповідає за те, як налагоджене спілкування й взаємодія персоналу, а також за зміст, структуру й стан колективної психології в цілому. Він не зможе ефективно керувати, якщо буде діяти методами адміністративного тиску й голого примуса, поки не розбереться в особливостях психологічного клімату у своєму структурному підрозділі, не врахує його моральний стан, не зрозуміє розміщення людей і характер їх взаїмо залежностей і впливів. Більше того, повноцінне керівництво колективом не обмежується властиво організаторською діяльністю, що складається в плануванні й забезпеченні спільної роботи. Воно включає, крім того, ще й регулювання внутрішніх, соціально-психологічних процесів, зімкнення колективу, зміцнення трудової дисципліни, попередження й дозвіл деструктивних конфліктів і рішення ряду інших психологічних проблем
Все це - свого роду "внутрішнє керівництво". Воно полягає у впливі на основні елементи колективної психології: суспільна думка, взаємини, традиції, настрій і пов'язані з ними комунікативні процеси (спілкування й взаємодія). Внутрішнє керівництво є важливим чинником, що забезпечує нормальне функціонування й розвиток психології трудового колективу.
Керівництво колективною психологією здійснюється двома основними способами. Насамперед, керуючий ефект досягається тим, що керівник прагне виявити й використати психологічні фактори, які допомагають рішенню вартих завдань. Він опирається на готовність суспільної думки до певних перімінам і діям, підтримує корисні тенденції, що випливають із внутріколективних традицій, ураховує сформовані взаємини при розміщенні персоналу, дає можливість здоровим елементам колективного настрою виявити себе в дії. Завдяки такій тактиці керування не тільки забезпечується потужна психологічна підтримка його планам, не тільки більш успішно вирішуються виробничі завдання, але й змінюється сама колективна психологія. Колектив починає грати більше активну роль у службових справах. Навпроти, ігнорування соціально-психологічних факторів приводить до того, що механізми внутріколективного життя хиріють або ж міняють свою змістовну орієнтацію: суспільна думка й воля перестають служити цілям підприємства.
Другим способом впливу на психологію колективу є цілеспрямоване формування необхідних, але поки ще відсутніх її ланок: коректування групових установок і позицій, налагодження, зм'якшення йзміцнення взаємин між окремими працівниками й групами (категоріями), облагороджування традицій, підйом настрою й т.д. Ці завдання цілком розв'язні, якщо враховуються закономірності, властиві внутріколективним процесам..
Соціально-психологічна компетентність являє собою здатність людини адекватно оцінювати себе, своє місце серед інших людей, ефективно взаємодіяти в системі міжособистісних відносин,.
ІІІ. Проблеми створення сприятливого психологічного клімату в колективі.
3.1. Особливості міжнаціонального спілкування між студентами.
Нинi проблеми виховання молодi вимагають не простого онов-лення, а докорrнних внутрішніх якісних перетворень, нових пiдходiв, оскiльки суспiльнi процеси постають як складнi та суперечливi. Останнім часом iнтенсивно розвивається об'єктивно необхiдна цiлiсна наука про молодь -юнознавство. Це iнтeгpoвa-на система знань про істотні характеристики формування особистості молодої людини та про комплексну систему регулятивних принципiв соцiального становлення молодi. Наука про молодь дасть змогу подолати істотне вiдставання пошyкiв рацiональних та ефек-тивних шляxiв стимулювання соцiального становлення сучасної молодi.
За сучасних умов актуальними проблемами юнознавства ви-ступають надання молодi ново-го статусу рiвноправно'i су-спiльної групи, офiцiйне ви-знання молодiжного способу життя й молодiжної культури, надання соцiального простору для конструктивних i позитив-них устремлiнь i дiй.
Формування особистостi - -безперервний i надзвичайно складний процес, у якому дiє ба-гато факторiв. Особистiсть роз-виваеться в процесi її соцiалiзацiї, виховання й саморозвитку.
Є три групи обставин, за яких вiдбувається соцiалiзацiя. Це макрофактори: суспiльство, дер-жава, планета, світ і навіть кос-мос; мезофактори: етнокуль-тypнi умови й тип поселення, де живе i розвивається люди на; мiкрофактори (сiм'я, дитячий садок, школа, позашкiльнi ви-ховнi заклади, релiгiйнi opraнi-зацi"i, товариства ровесникiв, за-соби масової комунікації та iншi iнститути виховання).
Етнiзацiя виховання - прин-цип, що означає наповнення ви-ховання нацiональним змicтом, спрямованим на формування са-мосвiдомостi громадянина. Принцип етнiзацi! стосується представникiв ycix народiв Ук-раiни. Цей принuип означає Biд-творення в дiтях менталiтету свого народу, увiчнення в пiдро-стаючих поколiннях специфiч-ного, що є в кожнiй нації, вихо-вання дiтей як типових носіїв нацiональної культури. Цей принцип є невiдємною складо-вою соцiалiзацi i людини.
Етнiчна культура - носiй мо-ралi, ознака цивiлiзованостi на-роду, критерiй
Loading...

 
 

Цікаве