WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Шляхи створення сприятливого соціально- психологічного клімату в студентскій академічній групі - Курсова робота

Шляхи створення сприятливого соціально- психологічного клімату в студентскій академічній групі - Курсова робота

Привабливiсть дещо синонімічна притяганню, хоч і ширша за нього, оскільки включае позитивні емоційно забарвленi переживання.
Мiжособистісна привабливicть опосередкована сумiснiстю - неcумісністю людей. Вона може виникнути навіть при вiзуальному контакті до обмiну iнформацiєю i переходить, якщо не зникає, пiсля реального, безпосереднього i доситъ тривалого спiлкування в приятельсъкi, товариськi, а за вiдповiдних обставин - iнтимно-любовнi стосунки.
Ступiнъ вираженостi привабливостi залежить вiд iндивiдyальних пси-xiчних cтанів в певний момент часу. Мiжособистiсна привабливicть виникае через стан i закрiплюється внаслiдок повторюваностi позитивних стосунків мiж суб'ектами.
Психолог М.М. Обозов пропонує наступну систему факторiв, якi визначають мiжособистiсну привабливiсть (притягання, симпатiю), сумісність, здатнicть спрацьовуватися.
1. Ступiнь взаємозв'язку мiж iндивiдами визначає "питому вагу" значущостi решти факторiв. Можна назвати тaкi умовні типи стосунків а) приятельськi; б) товариськi, дружнi; в) шлюбнi. Для кожного з перерахованих типiв взаємозв'язку xapaктepнi свої закономiрностi.
2. Подiбнiсть - контраст партнерiв за: а) iндивiдуальними (природ-ними) i особистiсними характеристиками; б) уявленнями про себе ("я - концепцiя") i про iншого (партнера).
3. Iєрархiя якостей за ступенем їх значущостi (однi бiльше, iншi мен-ше значущi для певного типу взаємин): а) об'єктивна вага (вiдмiнностi за ступенем значущостi тих чи iнших особистiсних якостей для кожної окремої людини). Наприклад, один цiнує найбiльше в собi i в iнших ко-мунiкабельнiсть, iнший - стриманicть i т.д.
4. Час чи тривалiсть збереження зв'язкiв змiнюють значення факторiв, які визначають мiжособистiснi стосунки. Бiльше того, дружнiй тип зв'язкiв визначаеться насамперед емоцiйним досвiдом людей, якi взаемо-дiють.
5. Biкoвi особливостi людей i їх роль в регуляції мiжособистiсних сто-суикiв: а) при виникненнi їх; б) їх стiйкicть; в) дiапазон вiкових вiдмiнно-стей, який допускає виникнення, стiйкiсть i збереження певного типу мiжособистiсних стосунків. Наприклад, шлюбний тип стосунків має свiй
дiапазон вiкових вiдмiнностей, якi допускаються суспiльством i природою (що, до речi, майже повнicтю спiвпадає).
6. Статевi вiдмiнностi i характер взаемодiї в парах однакової та різної стaтi. В кожному типi пар можуть дiяти рiзнi механiзми потягів - вiдштовхувань, симпатiй - антипатiй (чоловiк - чоловiк, жiнка-жiнка, чоловiк - жiнка). Але все це дуже впливає на атмосферу в академічній групі.
7. Кожен окремий випадок мiжособистiсних взаємин конкретних людей має свою iндивiдуальнiсть, неповторюванiсть. Закономірності виникнення i розвитку стосунків, сумісності мають своєрiднiсть, що пов'язано з унiкальнiстю icтоpї життя кожної людини i кожної групи.
8. Група людей не існує сама по собi, а включається в складнi i рiзноманітні зв'язки з iншими групами, якi стають органiчною частинокою великого утворення - суспiльства.
2.2. Психологія взаємовідносин.
Беручи участь у спільній діяльності, люди стають суб'єктами відношень. Важливим засобам таких відношень виступає спілкування. Необхідність спілкування обумовлена: по-перше необхідністю спільної діяльності, оволодіння специальнастью розуміння спільних норм поведінки в колективах; по- друге, метою особистості в надбанні соціального досвіду при спілкуванні; по-третє, потреба людини у комунікативності.
Спілкування - це складний, багатоплановий социально-психологічний процес установлення й розвитку контактів між людьми, народжений потребою в спільній діяльності, комунікації й обмін, що включає, інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття й розуміння іншого людини.
Головне завдання психолоії - налагодити механізми співпраці людини із соціальною системою через сукупність соціально-психологічних зв'язків, у які тісно вписаний і станавится завдяки яким особистістю, суб'єктом діяльності та індивідуальністю В цьому різноманітті, зв'язків варто розрізняти два види відносин: .суспільні (економічні, політичні, ідеологічні) і і саме психологічні. Всі ці відносини розкриваються й реалізуються в спілкуванні. Слідує що коріння спілкування - у самій матеріальній життедіяльності і психічній природі людей. Спілкування таким чином, з'являється як реальні виміри .суспільних (соціальних) і міжособистих відносин.
Специфіка суспільних відносин є в тому ,що людина являє вних певні суспільні групи . Такі відносини несуть безособовий характер. Їхня сутність у взаємодії конкретних соціальних ролей, а не у взаємодії конкретних особистостей. Однак в середині системи безособистісних суспільних відносин люди неминуче вступають у взаємодію, у спілкування, де проявляються їхні індивідуальні характеристики. Міжособистісні відносини виникають і функціонують усередині кожного з видів суспільних відносин і дозволяють конкретним людям проявляти себе як особистість в актах спілкування й взаємодії. суспільні й міжособистісні відносини - це єдине ціле, інші існують усередині перших. Тому у всіх групових діях їхні учасники виступають, з одного боку, як виконавці безособової ролі, а з іншого боку - як неповторні людські особистості, що проявляють свої індивідуальні психологічні особливості.
Найважливіша специфічна риса міжособистісних відносин емоційна основа. Це значить, що такі взаємини· возникают и складаються на основі певних почуттів, які народжуються у людей по відношенню один до одного і проявляются на трьох емоційних рівнях: в аффектах, эмоціях, почуттях.
Розглянемо докладніше поняття "спілкування". Ціль спілкування - це те, заради чого в людини виникає даний вид активності, а саме: навчання й виховання, узгодження спільної діяльності, установлення взаємин і інше. Ціль людського спілкування - задоволення не тільки біологічних потреб, як у тварин, але й багатьох інших: соціальних, культурных, пізнавальних, творчих, потреб інтелектуального росту, морального й професійного розвитку й ін.
Досягнення нею спілкування сприяє задоволенню біологічних і соціальних потреб людини. Перше з них необхідно для підтримки, збереження й розвитку організму, задоволення основних органічних потреб. Воно служить самозбереженню організму, підтримці й розвитку його життєвих функцій. Друге призначено для розвитку міжособистісних контактів, установлення особистих відносин, формування особистості. Соціальне спілкування обслуговує суспільні потреби людей і є чинником, що сприяє розвитку форм громадського життя груп, колективів, держави в цілому.
Зміст спілкування - це інформація, передана при контактах людей. Це - знання про світ, придбаний досвід, навички й уміння. Це можуть бути відомості про внутрішній мотиваційний стан, про наявні потреби, розраховуючи на участь партнера в їхньому задоволенні.
Змістовна сторона спілкування може бути представлена як сукупність матеріальної, когнітивної, кондиційної, мотиваційної й діючої складаючої частини. При матеріальному спілкуванні люди обмінюються предметами й продуктами діяльності, які служать засобом задоволення їхніх потреб і умовою їхнього індивідуального розвитку. При когнітивному обшении відбувається обмін знаннями, навичками, уміннями. Це важливий фактор
Loading...

 
 

Цікаве