WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Шляхи створення сприятливого соціально- психологічного клімату в студентскій академічній групі - Курсова робота

Шляхи створення сприятливого соціально- психологічного клімату в студентскій академічній групі - Курсова робота

переконуючого впливу. Отже, з вище наведенного слідуе не величкий висновок, що створення сприятливого клімату в будь якому коллективі, а тим паче у студентській групі, залежить не тільки від особистостей студентів у групі, а й на пряму від уміння скерувати ці особистоті на спілкування вчителем, викладачем, керівником. Тільки при умові точного,направленого на успіх керування можлива атмосфера для плідної співпраці, і гарних результатів будь якої діяльності.
2.3. Вплив керівника на створення сприятливого клімату в академічній групі.
Сучасне суспільство, як відомо, має розгалужену ієрархічну структуру. Воно послідовно ділиться на частини по різних підставах: структурно-функціональним, територіальним і іншої. Їхнє членування на різні види й одиниці обумовлено потребами керування, характером завдань, особливостями життєдіяльності, технічними, економічними й соціальними причинами.
У складному функціонуванні організації особливе місце займають невеликі групи людей, що входять до складу низових підрозділів підприємств (бригади, цеху), відділів і служб, навчальних груп, відділень і інших організацій і об'єднань. Всі вони є малими соціальними структурами й характерні тим, що складові їхні люди живуть і діють у безпосередніх міжособистісних контактах, в інтенсивному груповому спілкуванні. Їхня діяльність носить спільний (колективний, груповий) характер. Такого роду соціальні спільності прийнято називати малими групами або колективами. Вони в міру свого становлення створюють особливу колективну психологію, що регулює спільне життя й діяльність працівників. Примітно, що трудові колективи виступають як цілісного суб'єкта трудової діяльності. Розуміння цього гарантує керівникові колективну підтримку в рішенні продуктивних завдань .
Колектив - поняття латинського походження, що означає "збиральництво", тобто цілісність, єдність.
Поняття гупи тотожно змісту старого російського слова "кружок". В основі того й іншого - зв'язок, обєднуючий людей. Колективами прийнято називати малі групи, члени яких об'єднані духовними (психологічними) зв'язками ділового (службового), морального й безпосередньо міжособистісного змісту, які спільними зусиллями забезпечують одержання соціально ціннісного результату своєї діяльності. Добре виражають дух колективу такі слова, як "товариство", "трудова родина".
Ідея зв'язку, як стрижнева в понятті колективу, не випадкова. Саме взаємні зв'язки між людьми є вирішальним чинником, що визначає згуртованість, активність і життєвість об'єднання, членами якого вони стають. У свою чергу, духовні зв'язки між членами колективу залежать від того, як вони сприймають себе, один одного, як ставляться до загальної мети й діяльності.
Малі групи завжди грали винятково важливу роль у житті людей, організацій і всього суспільства. Вони не тільки поєднують і тим самим множать людські сили в інтересах певної діяльності. Вони необхідні для повноцінного життя кожної людини, Для досягнення захищеності, забезпечення умов гармонічного розвитку людини, засвоєння соціального й професійного досвіду, його збереження й збагачення. Варто підкреслити, що колектив виступає головним фактором у розвитку винятково важливої макрохарактеристики людини, твердження його як особистості.
Існує два основних підходи до психологічного вивчення колективу. Відповідно до першого з них колектив представляється як соціальне (надіндивідуальне, надособистісне) утворення, щось самостійне, що зводить не до сукупності складових його членів: юридична особа, суб'єкт конкретної діяльності або праці. Цей підхід може бути названий "антропоморфним", тому що колектив розглядається як цілісний соціальний суб'єкт, життя й діяльність якого відтворює активність кожного свого члена й за рахунок її сам існує.
З позиції другого підходу колектив сприймається як соціально-психологічне середовище життя й діяльності людини, середовищее, що люди створюють один для одного. Прихильники цього підходу воліють говорити не про групи й колективи, а про "особистості в групі". Ця концепція виражає особисто орієнтовану точку зору на колектив.
Члени колективу зв'язуються один з одним насамперед функціонально на основі виконання єдиної професійної діяльності. Причому, поділ їхніх дій на індивідуальні. Їх функції (обов'язку) здійснюється так, щоб був забезпечений єдиний контекст праці, щоб працівники були "ретельно приладжені" один до одного, а в остаточному підсумку щоб все це дало можливість ефективно виконати загальне завдання й одержати єдиний груповий результат. Службово-ділові зв'язки з'єднують членів колективу як виконавців певних функцій, кожна з яких, будучи засвоєної, стає стрижнем тієї або іншої спеціальності, посаді, певній ролі при виконанні окремого завдання.
Якщо виділити основні соціально-психологічні ознаки сформованості трудового колективу, те, використовуючи їх яккритерії й показників, можна визначити рівень його розвитку. У якості основних соціально-психологічних ознак трудового колективу виступають наступні:
загальна професійна діяльність;
відповідність діяльності соціально значимим цілям; опосередкування міжособистісних відносин цілями, цінностями й змістом спільної праці;
свідома, стійка єдність і згуртованість;
наявність певної організаційної форми об'єднання працівників;
погодженість і врахування основних інтересів всіх членів трудового колективу;
стійкість і гармонійність відносин, заснованих на взаємній контактності й відповідальності, самоврядності, а також визнанні не тільки соціально значимих пріоритетів, але й індивідуальних потреб кожного члена колективу.
По даних ознаках можна судити про рівень розвитку колективу. Трудовий колектив високого рівня розвитку відрізняється від інших присутністю цілком певних характеристик. Він характеризується, насамперед, стабільністю, професійною й соціально-психологічною стійкістю, що обумовлюється згуртованістю членів колективу. А згуртованість у свою чергу є наслідком прихильності персоналу до тим самим моральних цінностей, діловому (службовому) єдності й особистій дружбі.
Другою характеристикою трудового колективу високого рівня розвитку можна назвати соціально-ціннісну орієнтацію інтересів, цілей і всього укладу життєдіяльності. Іншими словами - це його здоровий морально-психологічний стан. Тільки при наявності цих двох ознак та або інша сукупність людей може бути віднесена до колективу. Внутрішня цілісність, інтегрованість - обов'язкове, але недостатня умова колективності, тому що залишається під сумнівом зміст і спрямованість зовнішніх зв'язків, відношення групи до суспільних цінностей і інтересів.
Як важлива характеристика трудового колективу виступає його здатність гармонізувати інтереси, цінності й потреби конкретного працівника із загальними цілями й завданнями підприємства. Сформованість такої характеристики колективу дає фундаментальну підставу для його мотивованого зімкнення й активної участі в даній роботі кожного його члена.
Існування колективу, його повсякденна діяльність і побут, а також розвиток, ріст припускають наявність спільної психічної активності персоналу, до якого ставиться колективна розумова робота, обмін враженнями й переживаннями, спільна вольова
Loading...

 
 

Цікаве