WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Шляхи створення сприятливого соціально- психологічного клімату в студентскій академічній групі - Курсова робота

Шляхи створення сприятливого соціально- психологічного клімату в студентскій академічній групі - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Шляхи створення сприятливого соціально- психологічного клімату в студентскій академічній групі
ЗМІСТ
Вступ
І. Класифікація груп у психології.
1.1. Поняття "група" та її види.
1.2. Феноменологія малих груп.
ІІ. Взаємовідносини і сприятливий клімат в групах.
2.1. Характеристика міжособистісних взаємин.
2.2. Психологія взаємовідносин.
2.3. Вплив керівника на створення сприятливого клімату в академічній групі.
ІІІ. Проблеми створення сприятливого психологічного клімату в колективі.
3.1. Особливості міжнаціонального спілкування між студентами.
3.2. Взаємини членів груп з нерівним соціальним статусом.
Висновок
Використана література.
Вступ
Глибокі соціально-економічні і політичні зміни, що відбуваються протягом останніх десятиріч в Україні, призвели до появи суттєвих змін в структурі особистості молодої людини, яка формується і розвивається.
Найважливішою проблемою в житті середньовічного студента є, звичайно, навчання - його основний соціальний обов'язок. Це визначають як сільські, так і міські жителі - студенти ВНЗ.
Проблем у спiлкуваннi студентiв, що проживають в сiльськiй мicцевостi, значно бiльше, нiж у мiських (22,76 i 14,56 вiдсотка вiдповiдно), вони вiдзначають власну замкненість сором'язливiсть: "сiльськi жителi мають надмірну замкнутiсть", "дуже переживаю за все", "соромно виступати перед групою", "боязливiсть при вiдповiдi", "не вмiю спiлкуватися", "велика вiдособленiсть", пояснюючи це "рiзкою змiною стилю життя", "вiдмiннiстю сiльського проживання вiд міського".
Сiльськi i міські жителi по-рiзному ставляться до життя, сiльський рівень життя дуже вiдрiзняється вiд рiвня життя у місті.
Ряд проблем сiльськi студенти пов'язують з неформальним спiлкуванням з мicькими ровесниками: "спiлкуватися з мiськими жителями важче, нiж з сiльськими", "міські студенти дивляться на нас як на другосортних", "мені не подобаєься зверхнє ставлення мiських жителiв до сiльських", "у мiських жителiв дуже багато гордостi", "мiським недовiряю", "на допомогу вiд мicкого не чекай".
Особливо їх турбує проблема здобуття високого соцiального статусу в студентськiй групi, в академiї "не вмiю звернути на себе увагу", "не можу самоорганiзуватися", "не можу гiдно представити себе перед людьми" i пошукiв можливостей самоствердження та розвитку самоповаги: "я не вважаю, що в селi менш розвинута молодь, нiж у місті, можливо лише в окремих випадках (наприклад, у роботi з комп'ютером), "я, на вiдмiну вiд деяких, не соромлюсь того, що живу в селi", "я думаю, що проблеми у спiлкуваннi залежать вiд самої людини, незалежно вiд того мiський це житель, чи сiльський". Iнодi цi прагнення трансформуються у соцiально незрiлi форми: "хочу одягатися вiдповiдно i подiбно до мiських жителiв", "хочу їздити на хорошiй машинi".
Резулыати проведених дослiджень свiдчать про низыкi темпи соцiальної адаптацiї студентiв, що прибули з сільської мiсцевостi та iнших міст до самостiйного життя: "дуже сумую за рiдними i близькими", "постiйно хочу додому", "сумую за домiвкою", "великий потяг додому", "не можу пристосуватися до рiзкої змiни проживання", "кожну хвилину хочеться додому, щоб бути з близкими'', "мiським студентам легко: мама i тато близько", "самiй доводиться вiдповiдати за ведення добробуту i бюджету", пiсля вступу до ВНЗ у мене з'явилося багато нових обов'язкiв: потрiбно прибирати i готувати їжу, а я не встигаю", особливо посилюється туга за рiдною домiвкою у студентiв III курсу,
Дещо iнакше визначають психологiчну непiдготовленiсть до дорослого життя мiсцевi жителi-студенти: "люблю вранцi добре поспати", "я трохи лiнивий", "дуже велике психологiчне навантаження", "iнодi я вiдчуваю на своїх плечах сильний тягар життевих проблем", "не вистачає дорослої пiдтримки". Серед проблем, на якi вказують міські студенти, вагоме мiсце займають комунiкативнi бар'єри у спiлкуваннi з сiльськими ровесниками: "не знаходжу спiльну мову з багатьма сільськими прителями", "існує рiзка вiдмiннiсть у спiлкуваннi мiських i сiльських студентiв".
Отже, створення сприятливої атмосфери в академічній групі, особливо на перших курсах, є дуже важливим фактором для гармонійного розвитку колективу і налагодження чудових відносин.
І. Класифікація груп у психології.
1.1. Поняття "група" та її види.
Мiжособистiснi взаємини, звичайно, можуть виникати мiж людьми, якi не входять до одного об'єднання. Скажiмо, вчитель не є членом такої групи як шкiльний клас, але в навчально-виховному процесi мiж учнями неминуче виникають певнi стосунки, якi так чи iнакше впливають на ефективнiсть їхньої спiльної дiяльностi.
Разом з тим, взаємини в групi мають певну специфiку, зумовлену особливостями та психологiчними характеристиками рiзних груп, що і викликає необхiднiсть їх класифікації на певнi види.
Сам тepмін "група" - iталiйського походження. В епоху Вдродження в Захiднiй Єропi так спочатку називали сукупнiсть об'єктiв на картинах художникiв. Потiм цим терміном почали позначати конкретну сукупнiсть людей. У росiйську мову поняття "група" в XIX сторiччi ввів поет О.С. Пушкiн (нагадаємо, що українська, "малороссийская" мова була заборонена iмперським царським урядом Росїї як засiб передачi писемної iнформацii). Остаточно в росiйськiй мові, з якої він потiм перейшов i в українську, тepмін "група" закрiпився на початку ХХ сторiччя.
За формою icнування групи бувають умовними i реальними (контактними). Умовна група це така, яка складена за певними ознаками, критеріями і члени якої не взаємодiють як певне бiльш менш стiйке об'єднання. Скажімо вci вiдмiнники старших класiв середньої школи, вci фермери району, символiчна збiрна свiтy з футболу, яку складають журналiсти i т.д. Окремі члени таких умовних груп можуть бути знайомi одни з одним, мати певнi міжособистicнi стосунки, навіть пiдтpимувати дружнi взаємини, але вci вони не взаемодiють як цiле, як єдине автономне в певному розумiннi об'єднання.
Члени реальних, контактних груп згуртованi насамперед саме спiльною взаємодiєю як певне об'єднання. До "контактних груп" вiдносять "малi групи".
Пiд малими групами можна розумiти вiдносно стiйке, нечислене за складом, пов'язане соціальною метою об'єднання людей, в якому здiйснюється безпосереднiй контакт мiж його членами. Bci, хто належить до неї, знають один одного особисто i спiлкуються мiж собою в процесi досягнення тієї чи іншої мети. Кiлькicть членiв первинної групи, природно, не може бути менша двох, але не перебiльшує, приблизно, 30-40 осiб.
Прикладм таких груп може бути сiм'я, шкiльний клас, студентська група, виробнича бригада, спортивна команда тощо. Одна людина, зви-iчайно, може входити до кiлькох груп. Наприклад, школяр - член наукового гуртка, старший син в своіїй ciм'ї, капiтан спортивної команди, староста свого класу.
Взаємини в первинних групах, як правило, жорстко не регламентовані. Проте практично завжди членигрупи надають перевагу одним пер-ед iншими. Вони спiлкуються частiше, комунiкативнi контакти забарв-лeнi переважно позитивними емоцiями i iснують на особистiснiй чи дiловiй основі. Таке об'єднання називають первинне коло спілкування або мікрогрупа. Емпiричний
Loading...

 
 

Цікаве