WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Формування творчої особистості вчителя - Курсова робота

Формування творчої особистості вчителя - Курсова робота

учителів, адже творчість є однією з суттєвих характеристик педагогічної діяльності.
Отже, ми дослідили та обґрунтували досвід роботи викладачів кафедри педагогіки МДУ імені В.О. Сухомлинського з формування творчої особистості вчителя у процесі вузівської підготовки. У наступному параграфі ми визначимо й обґрунтуємо найбільш ефективні шляхи розвитку педагогічної творчості.
2.2. Шляхи розвитку і реалізації творчого потенціалу вчителя в педагогічній діяльності
На сучасному етапі в школі створюються сприятливі умови для розвитку педагогічної творчості вчителів і підвищення на цій основі результативності навчально-виховного процесу. Усе це ставить принципово нові вимоги перед керівниками загальноосвітніхшкіл і шкіл нового типу щодо розвитку творчого потенціалу педагогічних колективів взагалі і кожного вчителя зокрема.
Нині існує два наукових підходи до керівництва творчими процесами: оволодіння алгоритмами творчого процесу й побудова відповідних моделей різноманітних творчих рішень і створення найсприятливіших умов для творчої діяльності педагогів. У практиці керівництва загальноосвітньою школою і школою нового типу ці два процеси йдуть поруч у діалектичній єдності і взаємодії.
Створення сприятливих умов для розвитку педагогічної творчості, самореалізація особистості вчителя є складовою частиною діяльності керівника, його соціально-психологічною функцією управління школою.
Соціально-психологічні функції управління, як зазначає Р.Х. Шакуров, спрямовані на формування в педагогічному колективі таких соціально-психологічних станів і якостей, які необхідні для продуктивної праці [26].
Слід зазначити, що ефективний розвиток педагогічної творчості і самореалізація вчителя можливі тоді, коли діяльність школи будується з урахуванням особистості вчителя, його ініціативи та здібностей, на колегіальній роботі вчителів, на їх відповідальності за наслідки навчально-виховної роботи з учнями. Саме такий підхід реалізується при створенні вільних вальдорфських шкіл.
Учителі вальдорфської школи повинні не тільки досконало знати предмети, які викладають, а й володіти різними видами мистецтва, іноземними мовами, грати на музичних інструментах, бути умільцями, займатися спортом [10].
Спираючись у своїй діяльності на антропософську педагогіку, вони повинні досконало володіти формами і методами виховання характеру учнів, їх фантазії і мислення, формування моральних рис.
Аналіз вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної літератури, стан вирішення цієї проблеми в практиці роботи загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, дозволили визначити такі основні педагогічні умови, які сприяють творчій діяльності, самореалізації особистості вчителя:
забезпечення можливості реалізації вчителем своїх здібностей у найважливішій сфері його життєдіяльності - трудовій, а саме: у навчально-виховному процесі, у пізнавальній роботі з учнями, у системі підвищення кваліфікації з метою самоутвердження вчителя, розвитку в нього почуття самоповаги;
сприяння самовизначенню кожного вчителя в усіх сферах внутрішкільного життя через індивідуальний вибір;
детальне вивчення найбільш значущих для вчителів видів громадської діяльності і сприяння вияву особистості кожного вчителя у певному виді громадської діяльності для його самовизначення, самоутвердження й самореалізації через них;
створення творчої атмосфери, здорового морально-психологічного клімату в колективі;
утвердження в колективі демократичного стилю спілкування, свободи критики, творчих дискусій;
забезпечення вільного часу вчителя (реалізація у практичній діяльності ідей інтенсифікації праці, оптимізації навчально-виховного процесу, наукової організації праці) з метою створення умов для самореалізації особистості вчителя на дозвіллі, підвищення його загальної культури;
своєчасна позитивна оцінка діяльності вчителя для розвитку в нього почуття задоволення;
уміння керівника помічати, розвивати й цінувати неповторну творчу індивідуальність кожного вчителя;
забезпечення соціального захисту вчителя в умовах ринкової економіки, матеріальних умов його життя й праці (диференційована заробітна плата, обладнані методичний і навчальний кабінет, кімната емоційного розвантаження, домашня бібліотека тощо);
забезпечення естетичних умов праці.
Визначаючи такі основні операційні функції управління загальноосвітньою школою і школою нового типу як планування, організація, координування, коригування, контроль, розглянемо, що може передбачити керівник школи для розвитку педагогічної творчості вчителів на кожному етапі управлінського циклу.
При плануванні. При складанні перспективного, а на його основі - річного плану роботи школи необхідно запланувати розвиток педагогічної творчості вчителів як один із напрямів роботи з педагогічними кадрами, при цьому в річному плані можна передбачити:
вивчення досягнень психолого-педагогічної науки, передового досвіду;
різні форми роботи для розвитку колективної творчості вчителів;
зміст роботи з учителями для розвитку їхньої творчої індивідуальності;
виявлення творчих пошуків учителів при проведенні атестації;
надання вчителям допомоги щодо складання особистого творчого плану;
виступи вчителів на методичних об'єднаннях, педагогічних читаннях тощо;
відкриті уроки для обміну досвідом;
колективні заходи щодо підвищення культурного рівня вчителів;
матеріальне й моральне заохочення вчителів.
При плануванні особливу увагу слід звернути на розвиток колективної творчої діяльності вчителів. Основними формами роботи для розвитку колективної творчості вчителів вважаємо такі: педагогічна рада; науково-практичні, теоретичні, читацькі конференції; засідання круглого столу; дискусії; методичні об'єднання; творчі групи (мікрогрупи, тимчасові об'єднання вчителів); обговорення відвіданого уроку чи позакласного заходу; науково-дослідницька робота вчителів; художня самодіяльність.
Звертаємо увагу на найважливіші з них. Педагогічна рада сприяє розвитку педагогічної творчості вчителів, коли:
при плануванні тематики виходять із проблемних питань, розроблених з урахуванням конкретних умов праці й творчого рівня діяльності педагогічного та учнівського колективів;
заздалегідь ознайомлюють педагогічний колектив із тематикою й питаннями для обговорення;
кожний учитель має змогу ознайомитися до проведення педагогічної ради з проектом рішення, зробити зауваження, внести пропозиції;
контроль за виконанням рішень педагогічної ради здійснюється гласно.
Науково-практичні й теоретичні конференції вчителів сприяють розвиткові їх творчого потенціалу, коли:
тема конференції зумовлена проблемою, над якою працює педагогічний колектив;
у проведенні конференції беруть участь учені, науковці, учителі-новатори;
при підготовці конференції
Loading...

 
 

Цікаве