WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Управління системою контролю самостійної роботи студентів вищої школи. Психологічний аспект - Курсова робота

Управління системою контролю самостійної роботи студентів вищої школи. Психологічний аспект - Курсова робота

постійної стимуляції, що набуває великого значення у підготовці висококваліфікованого фахівця. Викладач має постійно стимулювати навчальну діяльність студента, висуваючи нові завдання, розкриваючи перспективи інтелектуального розвитку, оцінюючи роботу та заохочуючи до неї при отриманні позитивних результатів навчальної діяльності. Ділове спілкування відіграє важливу роль, якщо у його процесі реалізується стимулююча функція. Адже стимулювання не тільки спонукає студентів до регулярної пізнавальної діяльності, але й сприяє формуванню мотивації навчання.
І нарешті, постійно спілкуючись зі студентами, викладач має необмежені можливості займатися коригуванням їхньої навчальної діяльності. Коригуюча функція тісно пов'язана з іншими і відіграє значну роль у формуванні майбутнього фахівця. Сприяючи усуненню недоліків, вона дозволяє підвищити професійний рівень майбутнього фахівця.
Таким чином, беручи до уваги критерій успішності та тип обдарованості, ми можемо виділити щонайменше 12 груп студентів, які різняться між собою як особливостями здійснення процесу навчання, так і його результатами у вузькому (успішність протягом навчання) та широкому (діяльність фахівця після закінчення навчального закладу) значенні цього явища.
Успіх навчання студентів кожної з груп багато в чому зумовлюється рівнем комунікативної майстерності викладача, що виявляється у функціональній спрямованості, конструктивних та оперативних цілях педагогічного ділового спілкування у системі "викладач - майбутній фахівець".
Рівень володіння викладачем згаданими вище уміннями визначає рівень його майстерності. Так, високий рівень майстерності викладача передбачає уміння аналізувати отримані результати, прогнозувати результат навчального процесу, конструювати та організовувати диференційоване педагогічне спілкування у співробітництві зі студентами протягом усіх років навчання майбутніх фахівців у вищому навчальному закладі, спрямоване на здійснення індивідуального розвитку кожного студента та високі успіхи у навчанні студентів усіх груп.
До середнього рівня майстерності належать викладачі, чиє спілкування зі студентами також будується на засадах співробітництва. Вони досить успішно працюють одночасно з усіма групами студентів, враховуючи їх особливості. Діяльність цих викладачів вирізняє творчий характер, що приводить до виявлення творчих особистостей та розвитку креативних здібностей майбутніх фахівців, але вони не займаються цілеспрямовано виявленням та розвитком індивідуальних особливостей студентів. Тому частина студентів залишається поза їх увагою, що може проявитись в уповільненні їхнього розвитку.
До низького рівня майстерності спілкування належать ті викладачі, які в основу керівництва індивідуального самостійною працею студентів покладають тільки виконання ними вимог до вивчення та репродукції знань фактичного матеріалу. Виявлення студентів, які характеризуються творчими здібностями, та в цілому робота зі студентами всіх груп цими викладачами відбувається стихійно, що, до речі, не виключає в деяких випадках високих результатів навчання, особливо у вузькому значенні.
Отже, спілкування - тільки один із факторів, що зумовлює формування професіоналізму майбутніх фахівців, але його значенням у навчально-виховному процесі не варто нехтувати, оскільки завдяки реалізації всіх його функцій процес навчання студентів стає керованим, організованим, а отже, і значно результативнішим.
Організація спілкування в процесі підготовки спеціалістів зумовлює не тільки процес їхньої самостійної пізнавальної діяльності та результати навчальних досягнень, але й здатна створити певну модель спілкування студентів з однолітками та молодшими за віком (учні) протягом їх самостійної професійної діяльності під час практики.
2.2. Основні підходи до проблеми організації та підготовки самостійної роботи студентів (СРС)
Проблема підготовки студентів до самостійної роботи й керівництва нею, як зазначає О.Г.Мороз, поділяється на три великі блоки: мотиваційний, технологічний й організаційний. Інакше кажучи, необхідно створити у студентів високу мотивацію до самостійної роботи, організувати відповідну діяльність.
Що стосується першого блоку, то створенню високої мотивації буде відповідати цілеспрямоване акцентування викладачем особливого значення самостійної роботи серед усіх інших форм навчання. Неабияке значення у цьому зв'язку має надання достатньої кількості часу на самостійну роботу, що планується за часом як частина навчального процесу. За даними ряду ВНЗ, кількість часу, що витрачається студентами на самостійну роботу, зменшується від курсу до курсу. Це явище може мати й оптимістичне пояснення: від курсу до курсу зростає "кваліфікація" студента і він устигає зробити більше за меншу кількість часу. Однак самі студенти під час співбесід стверджують протилежне. Відчуваючи себе перевантаженими, усвідомлюючи, що виконати усе неможливо, вони й орієнтуються на мінімум роботи,вправно (або невміло) відсіваючи те, про що запитають з меншою вимогливістю, що викликає менший інтерес тощо. Таким чином, оскільки більш точних даних немає, 6 годин аудиторної роботи плюс 4 години самостійної роботи слід розглядати як верхню межу зайнятості студента навчальною роботою. Мотиваційний аспект через фактор часу тісно пов'язаний з організаційним. Мова йде про те, щоб запропонувати студентам обгрунтовані норми часу на ті чи інші форми навчальної роботи, а також давати їм завдання для самостійної підготовки з урахуванням цих норм. Наявність і цілеспрямоване виконання нехай не дуже точних, але погоджених норм дисциплінує й організовує студентів.
Нині часто говорять про перевантаження студентів. Скоординувавши між окремими кафедрами години самостійної роботи, домашні завдання, що базуються на обгрунтовані норми, ми зможемо попередити перевтому студентів і більш раціонально організувати їх роботу.
Слід зазначити, що розв'язання студентами важливості додержання психогігієнічних норм порядку дня, створення умов для їх виконання у самому навчальному закладі також є необхідною передумовою для раціональної організації самостійної роботи й всього навчального процесу. Спеціально проведені дослідження показують, що значення цих факторів недооцінюють не лише студенти, а й викладачі.
Не менше значення має й технологічний аспект самостійної роботи. На запитання, що заважає студентам учитись, майже 40 % студентів називають як основну причину "відсутність уміння самостійно працювати". Низький рівень відповідних умінь і навичок студентів (н-д, планувати свою самостійну роботу; виконувати порядок дня; орієнтуватися в джерелах знань; конспектувати; збагачуватися новими знаннями; запам'ятовувати необхідні дані; проявляти наполегливість, коли це необхідно; зосереджувати увагу в потрібні моменти тощо) заважає їм засвоїти навіть досить простий матеріал. Таким чином, організатор самостійної роботи студентів повинен виконати такі завдання: по-перше, обгрунтовано визначити обсяг матеріалу, що виноситься на самостійну роботу; по-друге, опрацювати мотиваційний та технічний аспекти підготовки студентів до неї.
Враховуючи, що передача інформації у вищому закладі освіти проводиться в основному в процесі читання лекцій, студент повинен не тільки
Loading...

 
 

Цікаве