WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Управління системою контролю самостійної роботи студентів вищої школи. Психологічний аспект - Курсова робота

Управління системою контролю самостійної роботи студентів вищої школи. Психологічний аспект - Курсова робота

обов'язкову та допоміжну літературу. Група "В" часто складається із "студентів-енциклопедистів". Їх характеризує спрямованість на накопичення великого обсягу фактичного матеріалу. У літературі, запропонованій для обов'язкового вивчення знайомляться не тільки зі змістом сторінок, визначених викладачем, а вивчають зміст всього джерела (монографії, статті і т. ін.). Такі студенти знаходяться завжди у пошуку нових, маловідомих фактів, отримують задоволення від процесу пізнання, що свідчить про спрямованість на навчання в цілому.
Знаючи особливості студентів (рівень підготовки. спрямованість, мотиви), викладач може адекватно будувати своє спілкування з ними.
Спілкування у звичному розумінні "промовляння" виникло на основі трудової спільності людей, бо саме у процесі спільної дії виникла потреба розуміти одне одного.
Спілкування покликане виконувати певні функції:
* регуляція спільної діяльності;
* пізнання дійсності;
* формування свідомості людини.
Проблема спілкування є специфічного і пронизує всю життєдіяльність людини, тому вона вивчається у філософії, психології, лінгвістиці, естетиці, соціології та педагогіці.
У сучасній філософській літературі, зокрема у працях Л.П. Буєвої, М.С. Кагана, В.Н. Соковніна, найбільше уваги приділялося розробці проблем співвідношення суспільних відносин, діяльності й спілкування, ролі та значення спілкування у формуванні та життєдіяльності особистості. Позиції авторів відображають дві різні тенденції.
На основі системного аналізу М.С. Каган виділив чотири типи діяльності (перетворювальна, пізнавальна, ціннісно-орієнтаційна та комунікативна). Підставою для їх виділення є мета, яку переслідує суб'єкт взаємодії з об'єктом. Комунікативна діяльність реалізується людиною у різноманітних формах: через взаємодію людей у матеріально-практичній діяльності, у ситуаціях обрядових дій, у побуті, при обміні інформацією за допомогою бесіди, листування, преси, у різноманітних іграх. Таким чином, М.С. Каган розглядає спілкування як один із видів людської діяльності, котрій притаманні відповідна структура й атрибутика.
Інший підхід до феномену спілкування і співвідношення його з діяльністю розвиває Л.П. Буєва. Вона обґрунтовує ту точку зору, що "...діяльність і спілкування - дві взаємозв'язані, відносно самостійні, але нерівноцінні сторони єдиного (індивідуального і суспільного) процесу життя".
Ділове спілкування викладача зі студентами стає більш результативним, що позитивно позначається на успішності інших, за умови врахування викладачем типу обдарованості студентів.
У навчальному (діловому) спілкуванні зі студентами, що мають репродукгивно-навчальну обдарованість, викладачеві варто пам'ятати про необхідність постійного керівництва процесом їх пізнавальної діяльності. Спрямованість студентів на навчання, поєднана з високим рівнем ділового спілкування, дає, як правило, позитивні результати.
Недостатність чіткості у визначенні вимог та недоліки системи керівництва самостійною роботою призводять до негативних змін у результатах успішності. Для таких студентів великого значення набуває залучення їх до індивідуальної роботи, яка вимагає вивчення фактичного матеріалу з елементами його узагальнення. У спілкуванні з ними викладач має забезпечити постійне керівництво через чітко складені списки літератури для опрацювання, реферування, конспектування, а також чітке визначення термінів звіту за виконану роботу. Значну роль у формуванні майбутнього фахівця, що належить до цієї навчальної групи, набуває увага викладача до результатів його роботи.
Щодо обсягу індивідуальної роботи, то бажано, щоб він визначався невеликими порціями. Студенти цієї групи добре працюють над історичними джерелами, на досить високому рівні виконують завдання експериментального характеру, пов'язані з накопиченням фактів.
За умови постійної уваги до роботи студентів, повноцінного спілкування з ними на певному етапі накопичення фактичного матеріалу, вони можуть набути вміння виконувати завдання творчого характеру.
Для студентів з творчим складом мислення характерна спрямованість не стільки на опанування конкретними знаннями, скільки прагнення проявити себе як особистість. Вони відчувають незручність при вимозі лише репродуктування змісту певного фактичного матеріалу. Це пов'язано з тим, що прийняти визнані істини їм заважає неможливість засвоєння будь-якої інформації без "пропускання її через себе". Саме тому їм набагато важче вивчати фактичний матеріал, ніж конструювати своє бачення проблеми. Їх дещо лякає великий обсяг фактичного матеріалу, необхідного для запам'ятовування. Відсутність творчих елементів у навчальній роботі може призвести до зниження ефективності навчання студентів цієї групи. Їх результати за критерієм успішності досягаються не тільки чіткістю вимог викладача, а й розкриттям перспектив, різних шляхів поширення та поглиблення знань. Завдання викладача полягає не стільки в тому, щоб вислухати інформацію студента про знання конкретних фактів та зміст опрацьованої літератури, скільки допомогти йому в процесі спілкування виробити, сформулювати свою позицію щодо проблеми, над якою він працює.
Загострення уваги на конкретизації фактів,звуження меж знань може призвести до зміну мотивах навчання, зниження рівня творчості і, як правило, погіршення результатів навчальної діяльності. Спілкування з цією категорією студентів має певні особливості. Слід зазначити, що робота викладача дещо ускладнюється тим, що студенти, схильні до творчості, можуть входити до складу практично всіх груп, визначених за критерієм успішності навча ння. Це потребує різних підходів до організації суб'єкт-суб'єктних відносин.
Беручи до уваги визначені особливості різних груп студентів, викладач може найбільш ефективно використати можливості навчальної функції спілкування, яка реалізується в опануванні майбутнім фахівцем фактичним матеріалом, накопиченні ним знань, поширенні його світогляду, оволодінні студентом методами самостійної пізнавальної діяльності.
Ефективна реалізація навчальної функції ділового спілкування дещо знижується, якщо поза увагою залишається його діагностична функція, яка передбачає виявлення у процесі спілкування індивідуальних особливостей студента, знання яких необхідні для урахування їх у навчальному процесі з метою підвищення його ефективності.
Завдання вищого навчального закладу у підготовці майбутнього фахівця не можна обмежити формальним оволодінням знаннями. Адже після закінчення навчального закладу фахівець повинен уміти діяти у межах своєї спеціальності, фаху. У зв'язку з цим великого значення набуває реалізація моделюючої функції спілкування. Зважаючи на її значення, викладач подбає про створення моделі майбутньої діяльності фахівця, що наближатиметься до ідеальної.
Моделююча функція тісно пов'язана із виховною, реалізація якої передбачає спрямованість ділового спілкування на формування моральної сфери майбутнього фахівця в єдності його спрямованості на конструктивність практичної діяльності, тобто на її позитивні наслідки та високий рівень компетентності. Таке ставлення до фахової діяльності характеризується активністю фахівця, яка виражається також у прагненні до самовдосконалення.
Будь-яка діяльність потребує
Loading...

 
 

Цікаве