WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Управління системою контролю самостійної роботи студентів вищої школи. Психологічний аспект - Курсова робота

Управління системою контролю самостійної роботи студентів вищої школи. Психологічний аспект - Курсова робота

освіти; сукупність форм методів, прийомів і засобів подання соціального досвіду, а також технічне обладнання цього процесу.
Отже метою педагогічних технологій є розкриття теоретичного і технічного інструментарію, призваного забезпечити рішення конкретних педагогічних завдань. що полягають у визначенні сутності цілісності навчально-виховного процесу та його складових: виховання і навчання.
Впровадження НІТ у навчальний процес передбачає використання всіх .традиційних дидактичних принципів, що дозволяє повніше реалізовувати педагогічні можливості НІТ- Такий підхід забезпечує наступні результати: Індивідуалізацію і диференціацію професійної діяльності педагогів і пізнавальної діяльності тих. хто навчається; активізацію пізнавальної діяльності,. розвитку самостійності у вирішенні конкретних навчальних завдань; вдосконалення засобів викладу, передачі навчальної інформації; забезпечення поточного та підсумкового контролю результатів навчання шляхом діагностики знань, умінь та навичок.
Самостійна робота - один із обов'язкових видів навчально-пізнавальної діяльності студента, що виконує різні функції, серед яких важливе значенню мають:
- навчальна, яка полягає в опрацюванні першоджерел, що сприяє більш глибокому осмисленню вже засвоєної суми знань;
- пізнавальна, призначення якої полягає в опануванні новою сумою знань, розширенні меж світогляду;
- коригуюча, що передбачає осмислення новітніх теорій, концепцій, категорій, підходів до визначення сутності відомих понять, напрямків розвитку науки і т.п.;
- стимулююча, сутність якої полягає у такій організації самостійної роботи, коли студент отримує задоволення від результатів пізнавальної діяльності;
- виховна, що спрямована на формування таких якостей, як воля, цілеспрямованість, відповідальність, дисциплінованість;
- розвиваюча, що спрямована на розвиток самостійності,
творчості, дослідницьких умінь особистості.
Самостійна робота має певні особливості, що відрізняють її від навчально-пізнавальної діяльності в цілому. Вона планується викладачем, який визначає обсяг, зміст, загальні терміни здійснення; організовується ним, коли він визначає форми звітності за виконану роботу, місце та час звітування, забезпечує умови здійснення звіту. У такому розумінні самостійна робота не може бути самостійною ні на мотиваційному, ні на технологічному, ні на організаційному рівнях. Мотиви виконання кожного конкретного виду самостійної роботи формуються у студента під впливом реалізації стимулюючої функції самостійної роботи і залежать від рівня її реалізації викладачем.
Розділ 2. Роль викладача в організації самостійної роботи
2.1. Референція та спілкування як основні складові самостійної роботи у формуванні професійності та компетентності майбутніх фахівців
Організація самостійної роботи проходить у два етапи а) початкова організація, що передбачає безпосередню участь викладача у діяльності студентів з виявленням причин появи помилок; б) самоорганізація, що не вимагає безпосередньої участі викладача у процесі самостійного формування знань студентів.
В організації .самостійної роботи студентів особливо важливим є правильне визначення обсягу і структури змісту навчального матеріалу, що виноситься на самостійне опрацювання, а також необхідне методичне забезпечення їхньої самостійної роботи. Методичне забезпечення такої праці студентів включає програму діяльності, варіативні завдання, нестандартні завдання з урахуванням індивідуальних можливостей кожної особистості. Створюючи систему самостійної роботи студентів, необхідно, по-перше, навчити їх вчитися (це потрібно робити з перших занять у вищому закладі освіти, наприклад, при вивченні курсу "Вступ до спеціальності") і, по-друге, ознайомити з психофізіологічними основами розумової праці, технікою її наукової організації.
Серед основних навчальних умінь і навичок, які необхідно засвоїти студентам для успішної самостійної роботи, одне з перших місць посідають уміння і навички роботи з науковою літературою, тобто професійно-орієнтоване читання. Оскільки студентам необхідно вміти швидко й оперативно орієнтуватися серед нових друкованих видань, відкидати непотрібне, встигнути опрацювати і засвоїти необхідну інформацію, то саме за цих обставин провідною функцією професійно-орієнтованого читання стає функція номінації або референції, тобто зіставлення тексту з дійсністю. Референція - це необхідна властивість кожного тексту, що є об'єктом читання, у зв'язку з чим можна говорити про референтний аспект. Перший вид читання також можна назвати референтним, яке залежно від комунікативного аспекту має три підвиди: орієнтовно-референтне, пошуково-референтне, узагальнюючо-референтне. У більшості випадків навчальної і наукової діяльності студентів на перший план висувається інформаційний аспект пізнавальної і комунікативної функції навчання як вербального письмового спілкування. У цьому випадку читання можна назвати інформативним. Це читання передусім задовольняє професійні, інформаційні потреби студента, який, читаючи, отримує необхідну інформацію, оцінює, засвоює і використовує її, прокладає шлях до нової інформації.
Тому в інформаційному читанні можна розглядати три підвиди:
- оціночно-інформативне;
- опановуюче-інформативне;
- створювально-інформативне.
Важливою ознакою високого рівня професійно-орієнтованого читання є вдале виконання різних записів інформації у процесі роботи з книгою.Під час вивчення "Вступу до спеціальності" необхідно навчити студентів робити анотації, резюме, писати реферати, правильно оформляти цитати, складати тези, план, конспектувати матеріал, що опрацьовується.
Компетентність майбутнього спеціаліста складають знання та вміння використовувати їх у практичній діяльності. У зв'язку з цим великого значення набуває процес та результат навчання студентів, який виражається в успішності, що фіксується певним балом.
Умовно поділяючи студентів за критерієм успішності на три групи: тих, що навчаються на "відмінно", "добре" та "задовільно" (позначимо їх літерами "В", "Д", "З"), - слід мати на увазі, що ці групи не можуть бути повністю гомогенними, адже завжди існують студенти, що мають різні результати успішності (можуть виникати варіації "В-Д", "Д-3" та інші). Групу студентів, що отримують незадовільні оцінки, ми не розглядаємо.
На результати навчальних досягнень завжди має певний вплив рівень обдарованості особи. Виділяючи два типи обдарованості (репродуктивно-навчальну та творчу), беремо до уваги основні характерні риси, що притаманні їм.
Студенти, для яких характерним є перший з означених типів - репродуктивно-навчальна обдарованість - володіють здібностями до опанування надбаннями культури. Вони швидко засвоюють, узагальнюють частини великого обсягу інформації, тобто спрямовані на пізнання фактичного матеріалу, опанування знаннями конкретних відповідей на поставлені запитання.
Студенти цього типу обдарованості, які входять до складу визначених за критерієм успішності груп, розрізняються спрямованістю на обсяг знань. Наприклад, студенти групи "З" обмежуються вивченням текстів лекцій. Студенти групи "Д", як правило, доповнюють їх знаннями із підручників та навчальних посібників, регулярно вивчають
Loading...

 
 

Цікаве