WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Суїцидальна поведінка в студентському віці: причини, характеристика, методи реабілітації - Курсова робота

Суїцидальна поведінка в студентському віці: причини, характеристика, методи реабілітації - Курсова робота

цього алгоритму його "автор" звинувачує в цьому свого партнера так, ніби той йому пообіцяв це здійснити. Проблеми цього типу переважно характерні для тих відносин, в яких не обговорюються взаємні почуття, а мотиви дій партнерів довільно трактуються мовчки обговорення можливе з іншими людьми, але ніколи - один з одним). В результаті, дівчина може народити небажану дитину, не думаючи про подальше своє існування, та існування цієї дитини.
10. Проблеми пов'язані з неадекватним уявленням про нормальні стосунки, що формує думку про наявні стосунки як неповноцінні.
"Щасливі пари ті, що ніколи не сваряться", або "Коли люди кохають один одного вони ніколи не почувають ненависті і злості один до одного". Зрозуміло, що так само, як не буває ідеального партнера, так само не буває ідеальних відносин. Шукати їх - означає приректи себе до нескінченних пошуків ілюзії і до зниження цінності наявних відносин або до постійного невдоволення ними, що саме по собі сприяє їх погіршенню.
Як і в ситуації з партнером, важливо приймати наявні відносини тверезо, а іноді і з гумором, відзначаючи їх позитивні та негативні сторони. Важливо розуміти по-перше, що конфлікти (за умови їх конструктивного вирішення) допомагають відносинам розвиватись, адже партнери починають краще розуміти один одного. По-друге, стримувати гнів, роздратування тощо так само небезпечно, як і грубо висловлювати їх іншому. Важливо навчитися спокійно обговорювати свої емоції з партнером, як і вислуховувати його почуття (Можна порівняти вислови: "Я розумію, що ти любиш свою роботу, але я почуваюся самотньо, коли ти щодня затримуєшся на ній" замість "Ти мені вже в печінці сидиш разом з твоєю дурною роботою"). Слід, однак, враховувати, що чоловікам, як правило, важче обговорювати почуття, ніж жінкам, можливо тому більша частина суїцидальних спроб саме серед чоловіків, які всі свої почуття намагаються тримати в собі.
11. Проблеми, пов'язані з чітким розмежуванням партнера, необхідного для любові (або інтимних стосунків) і партнера, потрібного для сім'ї.
В цілому проблеми цього типу більш притаманні чоловікам. У жінок іноді можна зустріти переконання про те, що любов неможливо зберегти в шлюбі. ("Для того, щоб зберегти любов, нам треба розлучитися"). Насправді це зберігає не любов, а закоханість, для підтримання якої необхідно створити умови "живлення ілюзій" - тобто розлучитися, щоб не пізнавати партнера краще, адже це загрожує розчаруванням. Справжня ж любов, як ми вже зазначили, в пізнанні партнера лише зміцнюється.
Говорячи ж про чоловіків, варто згадати так званий комплекс "мадонни-повії", згідно з яким кохана дівчина, з якою підтримуєш інтимні стосунки, не підходить під роль законної дружини. На роль останньої може претендувати лише "тиха", "спокійна", "цнотлива" дівчина, яка обожнює свого потенційного чоловіка і схильна жити його життям та його досягненнями (власне кажучи, дівчина, яка не має жодного бажання і намірів щодо самовираження поза межами сімейних, переважно господарських обов'язків).
12. Проблеми, пов'язані з неадекватним сприйняттям ставлення до нас небайдужого нам представника протилежної статі.
Коли ми закохуємося, то схильні переоцінювати (а іноді й просто вигадувати) взаємні почуття людини, яку кохаємо. Це породжує певні очікування і "плани на майбутнє", в яких ми бачимо себе в парі з обраною нами людиною.
Фантазія малює найсміливіші картини в той час, як реальність може їх зовсім не підкріплювати. Зрозуміло, що коли ми нарешті дізнаємося правду, це призводить до певної психологічно травмуючої ситуації. Іноді трапляється так, що кохана нами людина дійсно демонструє неабияку зацікавленість нашою персоною, але в результаті може виявитися, що ця людина веде себе подібним чином з багатьма іншими, або діє так, аби використати нас у своїх цілях. І тут постає нова проблема - розуміючи, що обрана людина не відповідає очікуванням, її прагнуть розлюбити, що нерідко викликає значні змали у внутрішньому світі.
13. Проблеми, пов'язані з розлученням двох закоханих,
виникають у ситуаціях, коли один з пари зустрів іншого (іншу) або втратив почуття до партнера. Завжди важко "починати життя спочатку", а за даних обставин важливо контролювати свої дії, не допустити імпульсивних учинків, які потім можуть призвести до неочікуваних небажаних наслідків. У разі смерті коханогодопомога полягає в сприянні відреагування на втрату, оскільки відсутність реакції обов'язково проявиться в майбутньому (наприклад, за умов втрати іншо близької чи рідної людини) з набагато більшою силою і деструктивними наслідками. Важливо також визнати своє право на щасливе життя без коханої людини, яка покинула, зрадила чи померла.
Всі вищезазначені проблеми, які визначені І.Попиком,[14] пов'язані з "кризою злиття", можна віднести до трьох блоків:
1. Проблеми, які унеможливлюють саму спробу "злитися" з іншою
людиною.
2. Проблеми, які виникають у процесі спроби "злитися".
3. Проблеми, які виникають як наслідок реалізації такої спроби.
Звичайно, список причин "кризи злиття" можна продовжити. Слід також зазначити, .що ці проблеми рідко зустрічаються в "чистому вигляді", частіше - співіснують, породжують одна одну і т. д.
З одного боку, зазначені проблеми пов'язані з особистісними рисами та особливостями юнаків і дівчат, з другого боку - вони пов'язані з неадекватними і нереалістичними уявленнями про потенційного чи наявного партнера, любов і близькі стосунки взагалі. Тому корекційна і терапевтична робота зі студентами, які переживають "кризу злиття",
повинна проявлятися саме в цих двох руслах:
- корекція особистісних рис:
- корекція паттернів - уявлень про партнера і стосунки з ним.
ІІ. Шляхи та методи допомоги суїцидентам
Дослідження суїцидальності молоді, як і суїцидальності загалом, пов'язане з труднощами отримання, пізнання об'єктивної інформації. Хворі з суїцидальними тенденціями потребують медичної, насамперед психіатричної допомоги. Можна виділити два рівня допомоги: запобігання суїциду;
допомога після реалізації суїцидальної спроби.
Коротко проаналізуємо кожну з них, детальніше зупинившись на першій, адже цю допомогу може надати кожен з нас.
Загальновідомо, що більшість студентів висловлююють свої наміри про самогубство, зазначаючи, що життя вратило для них сенс, вони не бачать себе в майбутньому. Завдання родичів і друзів, почувши таке висловлювання не проігнорувати його, а спробувати ввійти в довіру, пам"ятаючи, що не потрібно боятися прямого запитання про майбутні наміри. Кожна людина в своєму житті прагне спілкування, тож допоможемо один одному.
Не варто перконувати себе в тому, що після невдалої суїцидальної спроби, юнак ніколи більше до цього не повернеться. Статистика доводить, що майже половина з тих, хто здійснив незавершений суїцид, повторюють суїцидальні спроби. Серед них приблизно 10 % - протягом першого року. Потрібно пам'ятати, що якщо дитина спромоглася на цей вчинок, без надання належної допомоги, вона спробує це знову і знову.
Іноді ми можемо несерйозно сприймати суїдидальні спроби, вважаючи, що дитина таким чином хоче привернути до себе увагу, проте більшість діє дуже серйозно, і треба зробити все для запобігання такого вчинку, щоб потім не шкодувати все своє життя.
Після суйдидальної спроби, перша невідкладна допомога надається психіатром, який вводить в організм психофармакологічних препаратів
Loading...

 
 

Цікаве