WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Суїцидальна поведінка в студентському віці: причини, характеристика, методи реабілітації - Курсова робота

Суїцидальна поведінка в студентському віці: причини, характеристика, методи реабілітації - Курсова робота

своєму шляху. Але що робити, якщо постають такі перешкоди, які на перший погляд неможливо подолати, коли здається, що все, чого ти досягав було марним. Такі переломні моменти можуть траплятися в різні періоди життя людини, проте нас зараз цікавить саме підлітковий вік, адже він є найскладнішим та найсуперечливішим періодом особистісного становлення. Саме в цей період змінюється соціальний статус дитини, розширюються та в деякій мірі переорієнтовуються контакти, відбувається відносне звільнення від батьківської опіки, і головне - формується новий світогляд, а з ним приходять нові цілі, ідеали, уявлення. У цей період у підлітка відбуваються зміни в будові тіла, розвивається мислення, виникає потреба у спілкуванні з однолітками. Прагнення бути незалежним від старших призводить до непорозумінь, конфліктів. В цей період формуються особливості характеру, підліток обирає собі ідеали, авторитети. Підліток починає шукати себе в цьому світі, намагається зрозуміти свою соціальну призначеність, а його внутрішній світ постійно ускладнюється і вимагає все більшої приватності.
Наштовхуючись на нерозуміння та невідповідність в своєму житті реальності та омріяних ідеалів майбутнього підліток може піти на жахливий крок. Період статевого дозрівання , перехідний період є одним із найнебезпечніших періодів, адже за статистикою саме в цей час скоюється одна з найбільших частина суїцидів ( найвищий рівень суїцидальних спроб спостерігається у 16 -17 і 18-24
- літніх, існує навіть визначення пубертатний суїцид) Чому саме в цьому віковому періоді людина схильна до автоагресивної поведінки ((грец. аutos- сам
agressio - напад) - специфічна форма особистісної активності, спрямована на завдання шкои своєму соматичному або психічному здоров'ю)?.[9]
На думку Юнга, всі культурні і соціальні аномалії необхідно розглядати в світлі давніх архетипів. А мотиви і причини, що штовхають підлітка до здійснення самогубства, необхідно шукати в глибинах його духовного світу.
Майже в усіх архаїчних товариствах період статевого дозрівання розглядався як найважливіший момент життя людини. Це час, коли підліток стикається з найважливішою миттю свого життя, з моментом ініціації.
Ініціація - це ритуал, член архаїчної общини в якому переходить від безвідповідального, природного, інерційного існування (дитинства) до нового життя. Він стає повноправним членом колективу. Підліток в ході цього ритуалу вмирає для тваринного життя і знов народжується для "нового життя". Він стає "новою людиною".
Оскільки сьогодні немає ритуалів з ініціації та сакральних обрядів, то замість умовної смерті і сакральної драми все закінчується смертю тотальною, після якої не існує нового народження. Передчуваючи, що міфологічний період буття закінчується, деякі найчутливіші діти переживають це настільки гостро, що не можуть прийняти недосконалу усічену реальність дорослих.
У студентів причиною самогубства може стати ряд таких проблем, як складність адаптації до нових умов, відсутність опіки батьків, комунікативні труднощі, формування взаємовідносин з протилежною статтю, різке падіння самооцінки під час навчання, проблеми скупченості у гуртожитку, неможливість побути на один з собою, своїми проблемами, ранні шлюби.
Спробуємо проаналізувати деякі з цих чинників.
Класифікація особистісних криз студентів : мотиви, характеристика, наслідки, шляхи реабілітації.
А) Кризи пов'язані з навчанням
"Перебіг навчального процесу з його типовими стресами та випробуваннями загострює існуючі в особистості проблеми, нерідко призводячи до кризи, показником якої виступає руйнація життєвих планів з
гострим почуттям безсилля власної волі".[10]
Класифікацію найбільш типових криз, пов'язаних з циклом навчання у вищому учбовому закладі та орієнтовні шляхи виходу із кризової ситуації розробила Н.Хазратова.[11] Продемонструю згадану класифікацію:
криза адаптації до умов навчання у вузі (1 курс);
криза "середини" навчання (2-3 курси);
криза завершення навчання і переходу в інший
соціальний статус (5 курс - початок трудової діяльності);
криза відрахування з вузу, яка створює депривацію такого необхідного у 20-річному віці почуття причетності
Крім уже зазначених, можна виділити також типові, але, щоправда, меншою мірою пов'язані з навчанням кризи, а саме:
1) крах ідеалу кохання
(подібна криза так чи інакше спровокована травмуючими подіями у сфері
міжстатевих стосунків);
2) екзистенціональна криза.
Крім того, трапляються й такі типові студентські психологічні проблеми, як неприйняття свого міжособистісного статусу в групі; конфліктні стосунки з викладачем чи адміністрацією; проблеми самореалізації творчо обдарованих студентів.
Будь-яка з цих проблем (або їх комплекс) при загостренні можї
перерости в критичний стан, спровокувати замах на життя.
1. Криза першого курсу (криза адаптації до умов навчання у вузі).
Ця криза гостріше проявляється, як правило, у приїжджих (частіше - у вихідців з села) і зумовлюється не тільки незвичною ситуацією вузівського навчання, але й незвичністю нового місця проживання, не адаптованістю до умов не лише самостійного життя, але і життя в метрополісі. До вступу у вищий учбовий заклад ці діти мали міцні емоційні зв'язки з батьками, не мали досвіду самостійного життя і вибрали фах (також заклад освіти) не самостійно, а з допомогою батьків. Звикнувши до повсякденної опіки батьків, до стабільного життя не перенасиченого інформацією, вони опиняються під впливом сильнодіючих на психіку факторів. Це, насамперед, травмуюча розлука з близькими, необлаштованість побуту, відчуття ізольованості та втрати дружніх зв'язків (що є наслідком відриву від звичної життєвої ситуації). Крім того,
необізнаність з умовами проживання в місті, так само як і з умовами навчання спричиняє відчуття власної безпорадності, дезорієнтації в ситуації. А це, в свою чергу, призводить до побоювання стати об'єктом кепкувань з боку інших. Цей страх обмежує дії новачка, робить його замкнутим, сором'язливим, скутим, змушує занурюватись іяк наслідок може призводити до важких криз і патологічних наслідків.
Ефективною допомогою у таких випадках, за умови, якщо дитина вчасно звернулась за допомогою до психолога, може бути психологічний тренінг, в якому беруть участь (крім самих першокурсників) студенти старших курсів, з якими в результаті неофіційного спілкування можна обговорювати питання, що турбують, знаходити вирішення для поставлених проблем.
2. Криза третього курсу (криза середини навчання).
Ця кризу також можна назвати екзистенціональною, адже саме в цей період відбувається переоцінка цінностей. Ця криза найбільш небезпечна за своїми результатами, адже за певних негативних умов може відбуватись втрата сенсу життя, а як вже згадувалось саме цей чинник може призводити до самогубства.
Як не дивно, у багатьох студентів, які у свій час успішно адаптувалися до навчання у вищому закладі освіти, середина навчання не проходить гладко, І хоча ця криза (як і всі інші кризи студентського періоду життя) теж трапляється далеко не в усіх, але вона є таки досить поширеною.
Час, коли вона виникає, е дещо "розмитим" (у декого вона починається відразу після закінчення адаптаційних процесів; а в інших тільки на четвертому курсі), так само як і типові прояви цієї кризи.
Проте найбільш поширеною "симптоматикою" цієї кризи є розчарування -
Loading...

 
 

Цікаве