WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Студент як суб'єкт навчально-професійної діяльності - Реферат

Студент як суб'єкт навчально-професійної діяльності - Реферат

потреб(соціально-психологічна);
o між прагненням до самостійності у доборі знань і досить жорсткими формами і методами підготовки спеціаліста певного профілю (дидактична);
o між великою кількістю інформації, що надходить різними каналами, розширює знання студентів, і відсутністю часу, а іноді бажання розумової переробки, що призводить до поверховості у знаннях і мисленні та вимагає спеціальної роботи викладачів щодо поглиблення знань і вмінь студентів загалом (психолого-педагогічна) [3, 96].
Отже, студентство є складовою частиною молоді, її специфічною групою, що характеризується особливими умовами життя, побуту і праці, суспільною поведінкою і психологією, системою ціннісних орієнтацій. Тобто, студентство треба розглядати як соціальну групу в системі вищого навчального закладу, яка має свою мету, свої специфічні особливості, і яка готується до виконання соціальних ролей і функцій інтелігенції.
2. Психологічний аналіз діяльності студентів
2.1 . ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА
Діяльність студентів є своєрідною за своєю метою та завданнями, змістом, внутрішніми та зовнішніми умовами, засобами, особливостями перебігу психічних процесів, вияву мотивації тощо. Вираження психологічного змісту та структури студентської діяльності (навчально-професійної) - одне із найважливіших завдань психології вищої школи.
Діяльність студентів має велике соціальне значення, оскільки її основне завдання - забезпечити підготовку різнопрофільних спеціалістів, реалізувати суспільну потребу в людях з відповідною освітою та вихованням [6, 89].
Сучасна психологія розглядає діяльність людини як систему, яка включену в систему відносин суспільства [8, 7]. Важливого значення в сучасному суспільстві набуває питання зв'язку діяльності людини, в тому числі навчально-професійної, з обдарованістю. Це питання про те, наскільки діяльність, якою вона займається, для неї приваблива і в якій мірі виявляє її здібності й таланти. Кожен вид діяльності висуває до людини свої вимоги, передбачає формування в неї певних якостей, що повинно відповідати її індивідуальним нахилам [11, 76].
З розвитком суспільства змінюються мета, способи, результати і предмет діяльності студентів. Відповідно змінюються вимоги до особистості та професійної роботи випускника вищого навчального закладу, рівня його підготовки та особистісних якостей. Через це в діяльності студента все більшу роль починає відігравати самоосвіта, самостійна робота, участь в наукових дослідженнях, виконання професійних завдань, спілкування з представниками тієї професії, яку обрав студент у вищому навчальному закладі. Значних змін набула і мотивація студентів та їх діяльності [6, 89].
Час навчання у вищому навчальному закладі співпадає з другим періодом юності, або першим періодом зрілості, який вирізняється складністю становлення особистісних рис. Характерною рисою морального розвитку в цей період є посилення моральних мотивів поведінки [12, 68].
Діяльність студента професійно спрямована, вона є формою його соціальної та пізнавальної активності, вираженням прагнень до життєвого самовизначення та самоствердження. Більшість студентів виявляють самостійність в навчальному процесі, займають активну позицію, надаючи перевагу також формам навчання, які є не лише засобами пізнання, але й засобом самовираження, дають можливість висловити власну точку зору.
До переліку особливостей діяльності студентів необхідно віднести: своєрідність цілей та результатів (підготовка до самостійної праці, оволодіння знаннями, навиками, вміннями, розвиток особистісних якостей); особливий характер об'єкта вивчення (наукові знання, інформація про майбутню професію тощо); діяльність студентів проходить в запланованих умовах (програми, термін навчання); особливі засоби діяльності - книги, лабораторне устаткування, моделі, комп'ютери і т.д.; діяльності студентів притаманна інтенсивність функціонування психіки, висока інтелектуальна напруженість. Досить часто в процесі діяльності у студентів з'являється перенавантаження (здача заліків, екзаменів, захист дипломних проектів тощо).
В складних ситуаціях навчальної або суспільної роботи можуть виникнути деякі небажані зміни в діяльності: втрата внутрішньої організованості психічних процесів; пониження пам'яті, погіршення мислення (зустрічається під час здачі екзаменів, під час перших публічних виступів); коливання ефективності, пониження точності практичних дій; зміщення або втрата мети; послаблення активності і пониження рівня працездатності (внаслідок перенавантажень, відсутності наукової організації навчального процесу); призупинення навчання, відмова, зрив (подача заяви на відрахування).
Усунення та подолання цих змін передбачають практичне використання висновків психологічного аналізу діяльності студентів (про передумови її успішності, адаптації до неї і т.д.) [6, 90-91].
У вищому навчальному закладі молода людина стикається з незвичною системою методів виховання, з труднощами засвоєння нового матеріалу, з необхідністю самостійного розподілення часу, з новим середовищем друзів та товаришів, а іногородні - з особливостями стилю життя в гуртожитку, з необхідністю ознайомлення з новим містом тощо. Це вносить істотні зміни в особистість студента, створює ряд труднощів. Всі ці фактори сильно впливають на процес адаптації студента до нових умов, змісту та характеру навчального процесу. Успішна адаптація - це передумова активної діяльності і необхідна умова її ефективності [10, 23].
Отже, особливості діяльності студента яскраво виявляються вже на першому курсі. Перехід від навчання в середній школі до навчання у внз характеризується різкою зміною умов, в яких відбувається діяльність. Основна відмінність вищого навчального закладу від загальноосвітньої школи полягає в самій постановці навчальної роботи. В загальноосвітній школі вчитель навчає учня, у внз викладач керує самостійною роботою студента [2, 5]. В даному випадку необхідно, щоб у вчорашніх випускників загальноосвітніх шкіл сформувалася готовність до продовження навчання. Під готовністю до навчання розуміється складна інтегральна якість особистості учня основної школи, включаючи його налаштованість, потяг та здатність використовувати наявний у нього досвід навчальної діяльності в нових умовах навчально-професійної діяльності [9, 46].
Враховуючи те, що будь-яка діяльність, в тому числі і навчально-професійна, містить у собі небезпеку виникнення професійних захворювань, необхідно з перших днів занять в масштабах університету проводити роз'яснювальну та інформаційну роботу, організовувати психолого-медичну допомогу в прищепленні першокурсникам норм здорового способу життя. На жаль, практика свідчить про відсутність системи роботи в сучасному вищому навчальному закладі з основних видів адапційної допомоги першокурсникам. А саме в цей період студентська молодь відчуває сильний вплив соціуму, що формує її світогляд та характер [14, 139].
Важливим в
Loading...

 
 

Цікаве