WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Структура взаємин у студентській академічній групі - Курсова робота

Структура взаємин у студентській академічній групі - Курсова робота

виступає "арбітром" з питань організації спільної діяльнос-ті в фупі, коректором взаємин у ній.
Група відзначається "відкри-тістю", її члени входять до складу різноманітних студентських гуртів. Високі результати основних видів ді-яльності в ній досягнуті за рахунок взаємодопомоги, взаємовиручки, спільної організації праці, вміння її членів керувати і бути керованими.
Така модель міжособистісних взаємин позитивно впливає на мік-роклімат у студентській групі, підвищує її організованість, пізна-вальну активність[8, с.56].
ВИСНОВКИ
Термін "студент" має латинське походження і в пе-рекладі українською мовою означає людину, що ста-ранно працює, учиться, тобто оволодіває знаннями.
Студентська академічна група - це не просто об'єднання індивідів. Тут виникають і здійснюють свій вплив взаємодії, які мають харак-тер співробітництва, змагання, конкуренції, конфліктів, напруже-ності тощо. Доведено, що як безпо-середньо, так і опосередковано вони сприяють, а інколи заважа-ють діяльності групи.
Досліджуючи міжособистісні взаємини в студентській групі, ми мали на увазі, що :
oсеред різноманітних гуртів, у яких проходить життєдіяльність сту-дента, якраз у студентській групі він проводить найбільше часу;
oстудентська група об'єднує сту-дентів спільною навчальною ді-яльністю як провідною в даний момент розвитку особистості (за Л.С.Виготським);
oособливістю сільськогоспо-дарських вузів є те, що студентсь-кі групи об'єднують студентів і в позааудиторні години .(напри-клад, на сільськогосподарських роботах, в гуртожитку, під час практики тощо);
o уміння організувати міжо-собистісні взаємини в студентсь-кій групі є одним з важливих показників керівництва нею;
oзростає значення проблеми фор-мування психологічної культури викладача сільськогосподарсько-го вузу.
Попередніми дослідженняминами було доведено, що з розвитком студентських груп, їх гуртуваннямвідбуваються зміни і в структурі мі-жособистісних взаємин. Виявле-но, що вже з перших місяців функці-онування студентської групи її слід розглядати не тільки як систему міжособистісних взаємин, а і як об'єднання мікрогруп[8, с.53].
Окрім академічної групи, студент вищого навчаль-ного закладу включений у діяльність і відносини інших соціальних груп: сім'ї, громадських організацій, виробничих колективів, об'єднань за інтересами тощо, у кожній з яких він виконує певну роль.
Групова згуртованість - один із процесів групової динаміки, який характеризується мірою відданості групі. Проблема групової згуртованості є однією з найважливіших у розгляді особливостей формування малої групи особливо на етапі адаптацій до нових умов. Йдеться про утворення і розвиток у групі таких зв'язків, які дають змогу зовнішньо задану структуру перетворити на психологічну спільність людей, складний психологічний організм, що живе за своїми власними законами і активізує процеси адаптації на особистісному рівні. Конкретними показниками згуртованості групи є :
? рівень взаємної симпатії в міжособових стосунках - чим більша
кількість членів групи подобається один одному, тим вища її
згуртованість.
? міра привабливості - (корисності) групи для її членів - чим більше
людей, які задоволені перебуванням у групі, тобто тих, для кого
сус-єктивна цінність набутих завдяки групи переваг переважає над
затраченими зусиллями, тим вища сила її притягування, а отже
згуртованість [15, c.380-381].
Вивчення психологічної струк-тури навчальних груп і міжособистісних взаємин у них показало, що оптимальні відносини склада-ються у групах, де є 3-4 мікрогрупи зі своїми інтересами .Їх навчаль-но-пізнавальна активність максимальна. Активність групи, а також її згуртованість невелика, якщо в ній немає мікрогруп, або їх більше чотирьох.
Інтерес до проблеми згуртова-ності з боку як вітчизняних так і зарубіжних вчених не випадковий. Він пояснюється її великою прак-тичною значимістю. Саме групова згуртованість забезпечує ефектив-ність функціонування малих соці-альних груп. Більшість дослідників одним із наслідків згуртованості називають підвищення рівня про-дуктивності груп. Результати їх робіт свідчать про наявність пози-тивної залежності між згуртованістю і продуктивністю групи.
Список використаних джерел:
1. Акопов Г.В.Социальная психология образования.- М.: Московский пси-холого-социальный институт: Флинта, 2000. - 296 с.
2. Аникеева Н.П.Психологический климат в коллективе. - М.:Просвещение. 1989. - 224с.
3. Ануфриева Н.М., Зелинская Г.И., Зелинский Н.Е. Социальная психология: Курс лекций. - К., 1998. - 136с.
4. Булах І., Долинськая І. Психологічні аспекти між особистісної взаємодії викладачів і студентів: Навч.-метод, посібник. - К., 2002.-114с.
5. Винославська О.В. Психологічні особливості студентської групи. //Практична психологія та соціальна робота. - №7. - 2005. - с.65-70.
6. Кричевский Р.Л.Проблеми сплоченности малых групп в зарубежной социальной психологии // Вопросы психологии. - 1973. -№ 3.
7. Кричевский Р.Л., Дубовская Е. М. Социальная психология малой группы: Учебное посо-бие для вузов. - М.: Аспект Пресс, 2001.- 318 с.
8. Лузан П.Г., Жалдак Л.М. Студентська група дієздатна тільки тоді, коли вона згуртована і безконфліктна.//Педагогіка толерантності. - №2. - 1999. - с.53-56.
9. Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університе-ту імені М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, І.М. Ковчина, Н.М. Скоробогатько,- К.: НПУ, 1999, Ч. 3.- 283 с
10. Наукові записки: збірник наукових статтей (педагогічні та історичні науки). Вип. ХLVII/ Укл. П.В. Дмитренко, І.М. Кравченко, Н.М.
11. Педагогика и психология высшей школы. Се-рия "Учебники, учебные пособия". Ростов-на-Дону: "Феникс", 1998 - 544 с.
12. Психологичсская теория коллектива / Под ред. А. В. Петровского.-М., 1979.
13. Психология. Словарь / Под обіцей ред. А.В. Петровского,М.Г. Ярошевского. - М., 1990. - 444 с.
14. Проблеми освіти: Наук.-метод, зб. / Кол. авт. - К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2001. - Вип. 25. - 221 с.
15. Рудестам К. Групповая психотерапия. -М., 1990.
16. Современная психология: Справочное руководство. Вып. 5 -М., 1999.-с.24-38Ё2.
17. Современная психология: Справочное руководство. Вып. 6 -М, 1999.-с.32-38.
18. Штроо В.А., Меланьина А.А.Референтные отношения в группе как фактор организационных изменений.// Вопросы психологии. - №3, 2005. - 70-83с.
19. Якунин В.А.Педагогическая психология: Учеб. пособие/Европ. ин-т экспертов. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А.: Изд-во "Полиус", 1998.-639 с.
Loading...

 
 

Цікаве