WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Структура взаємин у студентській академічній групі - Курсова робота

Структура взаємин у студентській академічній групі - Курсова робота

системи, було сформульоване таке поло-ження: в результаті спільної діяль-ності у студентській групі вини-кають емоційно-психологічні зв'яз-ки, що призводять до створення не-формальних об'єднань- мікрогруп. Серед них виділяється центральна, основна (далі - "лідируюча") мік-рогрупа, в складі котрої є студенти, яким члени групи віддають перевагу. Спрямованість лідируючої мікрог-рупи характеризує як міжособистіс-ні стосунки в групі, так і згуртова-ність її в цілому.
Згуртованість, як показник роз-витку будь-якої соціальної групи, по-різному тлумачиться соціоло-гами, психологами, педагогами. В.І.Войтко, визначаючи згуртова-ність як ступінь міцності соціально-психологічних зв'язків у групі в залежності від факторів єднання, виділяє ідейну (зумовлену спільніс-тю мети), ділову (побудовану на прагненні продовжити спільну ді-яльність) і міжособистісну (опосе-редковану взаємною симпатією) згуртованість. На наш погляд, не зовсім відповідає змісту цієї харак-теристики окреме виділення міжо-собистісної згуртованості: згуртова-ність якраз і існує насамперед між особистостями, і мова має йти лише про її форми чи види. Це пере-конливо довели психологи Р.С.Нємов та О.Г.Шестаков, які, викори-стовуючи теорію А.В.Петровського, досліджували три форми згуртова-ності: цільову єдність групи, мотива-ційну та узвичаєну соціометричну згуртованість. На їх думку, засто-сування соціометричних індексів без їх розшифрування призводить до простої реєстрації взаємодій, оскільки самою програмою дослід-ження не передбачене вивчення пев-ної системи норм, ціннісних орієнта-цій, які можуть усталитися в групі не тільки на основі спілкування, а й більшважливому підґрунті - спіль-ній діяльності. Це положення дуже важливе з огляду на спрямування нашої роботи: за визначенням Д.Н.Узнадзе, установка - це стан готовності до певної активності, спрямованої на задоволення потреб. Для визначення згуртованості сту-дентських груп ми виокремили одну з форм ціннісно-орієнтаційної єдно-сті - мотиваційну[8, с.54].
Проведені дослідження сту-дентських груп супроводжувалися спостереженнями за їх життєдіяль-ністю, анкетуванням членів активу, педагогів. Було відзначено, що узгуртованих студентських групах вища результативність навчально-пізнавальної діяльності, спостері-гається взаємодопомога, спільне оволодіння знаннями (підготовка до лабораторних робіт, заліків, екзаме-нів), задоволеність міжо-собистісними взаєминами, відсут-ність конфліктів всередині групи та з викладачами чи іншими гуртами сту-дентів. І навпаки, несконсолідо-ваним групам притаманна низька ус-пішність у навчанні, в інших видах діяльності, "закритість", диском-форт їх членів, конфлікти в групі та з викладачами. Це насторожує: з до-сліджених 29 груп до таких, у яких міжособистісні взаємини не задово-льняють більшість членів, належать 38 %. Експериментально доведено, що вплив спілкування на процес мислення (а значить, і на пізнавальну активність студентів) залежить від сформованості структури міжосо-бистісних взаємин: позитивний вплив спостерігається тільки в тих групах (діадах), члени яких пов'язані позитивними або взаємонейт-ральними стосунками.
У педагогічній науці загаль-новизнаним є положення А.С.Макаренка про те, що згуртування групи можливе лише на основі різноманіт-ної спільної діяльності. В процесі на-вчання у вузі студенти включаються в складну систему взаємопов'язаних видів діяльності - навчально-пізна-вальну, суспільну, трудову. Протя-гом п'яти років провідна діяльність для них - навчально-пізнавальна. Незважаючи на це, не завжди самі студенти виділяють навчання серед інших видів діяльності. Результати дослідження І.Г.Максименка засвід-чують, що студенти на перше місце ставлять безпосередньо трудову ді-яльність, а на друге - навчання.
Орієнтуючись на психолого-педагогічні дослідження, власний аналіз діяльності студентів, ми дійшли висновку, що з усього розмаїття діяльностей, в які вклю-чається студент за період його на-вчання, слід виділити насамперед на-вчально-пізнавальну і трудову.
На лекціях, семінарських занят-тях, при виконанні індивідуальних лабораторних робіт, курсових проек-тів предметно-орієнтований вид спілкування відсутній: не обговорю-ються зміст навчально-виховного процесу, цілі навчання, засоби, умо-ви тощо. При усталеній системі на-вчально-пізнавальна діяльність не має ознак спільності: студенти інди-відуально виконують навчальні дії, успіхи чи невдачі одного не впли-вають на результативність іншого. Ось чому за фактор згуртованості на-йчастіше беруть трудову діяльність - сільськогосподарські роботи, практики тощо. Якраз саме у такій діяльності реалізується об'єктивна потреба людини - виконання пев-ної соціальної ролі. І цей важливий психологічний факт педагоги мають використовувати з метою регуляції поведінки студентів як на індивіду-альному, так і груповому рівні.
Слід зазначити, що навчання значною мірою набуває якості спіль-ності при застосуванні методів іміта-ції виробничої діяльності - на-вчальних ділових ігор, розігрування ролей, імітаційних вправ.
За результатами проведеного до-слідження розроблено модель оптимального стану міжособис-тісних взаємин у студентських гру-пах. Ця модель передбачає функціо-нування в групі декількох мікрогруп позитивного спрямування, які об'єднуються за інтересами, місцем проживання, спільною діяльністю за межами вузу. Кістяк такої групи ста-новить лідируюча мікрогрупа, з дум-кою якої рахуються всі члени ко-лективу і яка задає тон в цих основних видах діяльності. Лідери всіх мікрогруп впливають на студен-тів позитивно, не конфліктують між собою.
Більшість студентів такої групи навчаються без конфліктів, йдуть за лідерами, спілкуються між собою та з педагогами. "Відторгнених індиві-дуалів" (за В.М.Галузинським) - студентів, які стали такими через конфліктність характерів, низьку ус-пішність чи порушення навчальної дисципліни, - в групі немає. Кожен член групи націлений на досягнення основної мети - стати висококлас-ним спеціалістом. В ній максималь-но збігаються офіційна і неофіційна структури. Високим є соціометрич-ний статус членів активу, думки яких, цінності, ідеали, вчинки, уста-новки орієнтовані на цінності ліди-руючої мікрогрупи. В групі тради-ційно важливі питання вирішуються всім загалом, а не окремими членами активу.Позиція звітності активу перед групою, незаперечної можливості колективу переобрати, притягнути до відповідальності будь-кого з групи змушує актив діяти завжди об'єктивно, виважено, справедливо.
У загальній атмосфері емоційно-го благополуччя відчувається спря-мовуюча, коригуюча функція педа-гога. Куратор (наставник) виступає зв'язуючою ланкою між студентами та адміністрацією, кафедрами, під-розділами вузу. Не підміняючи робо-ту активу, він
Loading...

 
 

Цікаве