WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Структура взаємин у студентській академічній групі - Курсова робота

Структура взаємин у студентській академічній групі - Курсова робота

студентів: якщо в середній школі навчання і виховання завжди випереджають розвиток, то у вищому навчаль-ному закладі розвиток студентів іноді випереджає нав-чання і особливо виховання.
Для другого періоду юності типовим є макси-малізм і категоричність оцінок, які незавжди свідчать про принциповість. Категоричність може виявлятися через негативне ставлення до думок дорослих, неприй-няття їхніх думок, особливо у взаємовідносинах з людьми похилого віку. За відсутності позитивного ви-ховного впливу у молодих людей, які не мають ділових контактів з дорослими людьми, не виникає властивого зрілості почуття активності. В результаті вони можуть спрямовувати власну активність по антисоціальних напрямах, вступати в конфлікти з оточуючими.
Дослідження психологів показали, що в другий період юності розвиток таких важливих для навчання психічних процесів, як мислення, пам'ять, увага відбу-вається нерівномірно. Особливо помітні "спади" і "підйоми" у розвитку мислення і пам'яті. "Підйоми" у розвитку мислення припадають на вік 20, 23 і 25 років. "Спади" спостерігаються у 22 і 24 роки. "Підйоми" у розвитку пам'яті припадають на 18, 23 і 24 роки, "спа-ди" - на 22 і 24 роки. Як видно з наведених даних, існує тимчасова розбіжність "підйомів" і "спадів" у розвитку пам'яті і мислення. Зміни в пам'яті ніби підготовлюють зміни в розвитку мислення.
У віці від 18 до 21 року рівень уваги стабільний; пізніше коливання виражені більш інтенсивно. 19, 22 і 25 років є оптимальним віком для розвитку інтелекту. Наведені дані свідчать про суперечливий характер роз-витку психічних функцій та інтелекту. Ця супереч-ливість не може не позначитися на успіхах у навчанні. Так, у 18-літньому віці студент може запам'ятати до-сить великий обсяг навчальної інформації, що збіль-шився на другому курсі (пам'ять у цей час досягає ви-сокого розвитку), але не може здійснити розумову пе-реробку всього отриманого матеріалу, оскільки мис-лення в цей час відстає від пам'яті. Цим, зокрема, мож-на пояснити, чому значна кількість студентів на екза-менаційній сесії за третій семестр має нижчу успішність, ніж у перших двох [5, с.66].
Студентська академічна група - це не просто об'єднання індивідів. Тут виникають і здійснюють свій вплив взаємодії, які мають харак-тер співробітництва, змагання, конкуренції, конфліктів, напруже-ності тощо. Доведено, що як безпо-середньо, так і опосередковано вони сприяють, а інколи заважа-ють діяльності групи.
Досліджуючи міжособистісні взаємини в студентській групі, ми мали на увазі, що :
oсеред різноманітних гуртів, у яких проходить життєдіяльність сту-дента, якраз у студентській групі він проводить найбільше часу;
oстудентська група об'єднує сту-дентів спільною навчальною ді-яльністю як провідною в даний момент розвитку особистості (за Л.С.Виготським);
oособливістю сільськогоспо-дарських вузів є те, що студентсь-кі групи об'єднують студентів і в позааудиторні години .(напри-клад, на сільськогосподарських роботах, в гуртожитку, під час практики тощо);
o уміння організувати міжо-собистісні взаємини в студентсь-кій групі є одним з важливих показників керівництва нею;
oзростає значення проблеми фор-мування психологічної культури викладача сільськогосподарсько-го вузу.
Попередніми дослідженняминами було доведено, що з розвитком студентських груп, їх гуртуванням відбуваються зміни і в структурі мі-жособистісних взаємин. Виявле-но, що вже з перших місяців функці-онування студентської групи її слід розглядати не тільки як систему міжособистісних взаємин, а і як об'єднання мікрогруп[8, с.53].
2.Розвиток студентської групи
Студентська група як різновид соціальної ор-ганізації може розвиватися від своїх найпростіших форм - дифузної або номінальної до найвищої - колек-тиву. В кожній студентській групі такий розвиток про-ходить свій неповторний шлях. Але, на жаль, не кожна з них досягає при цьому рівня згуртованого колективу.
Оскільки кожна студентська група у той чи інший момент знаходиться на певному рівні свого розвитку, розглянемо критерії, за якими визначають рівень її -соціальної зрілості. А. Лутошкін та Л. Уманський про-понують для цього використовувати такі показники, як організаційна єдність, психологічна єдність, підго-товленість групи, моральна спрямованість.
Організаційна єдність групи полягає у її здатності до ділового об'єднання для розв'язання загальногрупо-вих практичних завдань. Ознаками організаційної єдності є узгоджена взаємодія і взаємодопомога членів групи, їх прагнення до співробітництва як всередині групи, так і з іншими об'єднаннями у вищому навчаль-ному закладі або поза ним.
Психологічна єдність - це загальний настрій, тон групи, який створює ефект захищеності для кожного її члена. Трьома сторонами психологічної єдності ака-демічної групи виступають інтелектуальна, емоційна і вольова. Інтелектуальна сторона виявляється у здат-ності знаходити спільну мову, приходити до однакових суджень і висновків з найважливіших питань групової та позагрупової діяльності, розуміти спільну відповідальність за неї. Емоційна сторона характери-зує загальну атмосферу взаємовідносин, рівень друже-любності, взаємної толерантності до недоліків інших. Вольова сторона психологічної єдності групи віддзер-калює здатність її членів долати перешкоди, наполег-ливо просуватися до мети, мобілізувати сили у важкі моменти, стримувати в інтересах групи свої почуття.
Підготовленість групи включає в себе досвід спіль-ної діяльності, який накопичила група, набуті нею уміння діяти усім разом. Зрозуміло, що підготов-леність групи як інтегральне утворення органічно поєднує особистий досвід, знання та уміння усіх її членів. Але це зовсім не означає, що підготовленість членів завжди свідчить про підготовленість групову: одночасне перебування студентів на заняттях хоча і створює умови для спільної діяльності, але ще не є по-казником підготовленості групи.
Моральна спрямованість групової діяльності є однією з найважливіших характеристик рівня соціаль-ної зрілості групи. Студентська група може бути згур-тованою, підготовленою до спільної діяльності, зосе-реджувати зусилля на доланні труднощів, але назвати її колективом можна буде лише тоді, коли її спрямо-ваність буде співпадати з моральними нормами вищо-го навчального закладу і суспільства в цілому. Отже, для аналізу моральної спрямованості групи слід про-аналізувати її моральні цінності та провідні мотиви діяльності.
Коли група незнайомих абітурієнтів утворює сту-' дентську групу, то спочатку вона є дифузною.
В процесі спільної навчальної діяльності група по-чинає розвиватися. І в залежності від того, як і якою мірою представлені в ній описані вище показники, можна зробити висновок про
Loading...

 
 

Цікаве