WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Структура взаємин у студентській академічній групі - Курсова робота

Структура взаємин у студентській академічній групі - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Структура взаємин у студентській академічній групі
?
ЗМІСТ
ВСТУП
1.Сутність понять "студент" та "студентська академічна група".
2.Розвиток студентської групи
3.Згуртованість, як показник роз-витку студентської академічної групи.Вивчення психологічної струк-тури навчальних груп і міжособистісних взаємин у них показало, що оптимальні відносини склада-ються у групах, де є 3-4 мікрогрупи зі своїми інтересами .Їх
ВИСНОВКИ
Список використаних джерел:
ВСТУП
Знання про рівень міжособистісних стосунків студентів групи, отримані за допомогою психодіагностики, допоможуть викладачу розібратися в багатьох проблемах і конфліктах, розглянути закономірності, які визначають, чи будуть такі взаємини в групі сприяти особистісному зростанню, продуктивності навчання, відкритості, самоздійсненню особистості студентів, чи вони приведуть до регресу в психічному розвитку і зумовлять утворення ряду захисних механізмів.
Чим більше буде знати викладач і куратор про міжособистісні взаємодії, тим більшою мірою побудова взаємин зі студентами буде включати наступне: тенденцію до взаємного спілкування зі зростаючою узгодженістю, тенденцію до більш адекватного взаєморозуміння повідомлень, зростання психологічної відповідності між членами групи симпатій, атракцій і дій, які визначатимуть задоволеність взаємостосунками.
Досвід з вивчення взаємостосунків показує, що в умовах невеликої групи, коли емоції починають виявлятись дуже сильно, нейтральний розуміючий наставник, який виступає як "каталізатор", може допомогти розібратися в проблемі студента чи групи, прояснити думки і ставлення кожної з сторін. Для цього треба визначити труднощі у взаємостосунках, які повязані:
- з прагненням оцінювати, осуджувати, підтримувати чи не підтримувати, робити неадекватні заяви про групу;
- з відсутністю тенденції до ризику у справі змінити власну позицію, з метою прийняти чи зрозуміти позицію своїх опонентів. Чи існує засіб вирішити ці проблеми в міжособистісних взаєминах; студентській академічній групі? Чи можна запобігти вказаних перешкод у контактах? В зв'язку з цим викладачу важливо реалізовувати базові прийоми позитивних взаємодій у групі:
? до мінімуму зменшити оцінювання інших і підсилити взаємне вислуховування;
? розглядати висунуті ідеї і стосунки з точки зору інших сторін, тобто стати на їх позицію відносно того, що вони проголошують;
? співпереживаюче розуміння - розуміння разом з іншими, а не
розуміння про них;
? опануйте тенденцію переглядати власні висловлювання, позиції і небоятися ризикувати змінитися самому;
? тримати в свідомості намір розуміти інших, а не оцінювати їх.
Взаємостосунки з одногрупниками мають для особистості кожного студента локальне значення. Вони орієнтують на вибір смислу життя, на створення власних форм спілкування, на визначення соціальної рольової позиції, на самоствердження своєї індивідуальної сутності.
Таким чином, в залежності від того, в якій системі взаємин опинився студент, і буде визначатися його внутрішньогрупова, міжособистісна і, накінець, індивідуальна роль. Особливо важливим в особистісному зростанні стає коло значущих інших одногрупників, думки яких стають дуже цінними для становлення особистості студента.Спробуємо визначити рольові позиції, статус в групі, атмосферу в групі, її згуртованість.
1.Сутність понять "студент" та "студентська академічна група".
Термін "студент" має латинське походження і в пе-рекладі українською мовою означає людину, що ста-ранно працює, учиться, тобто оволодіває знаннями.
Завдяки спільному виду діяльності - навчанню, спільному характеру праці студенти утворюють певну соціально-професійну групу, провідною функцією якої є набуття відповідних знань та умінь в галузі обраної професії, навичок самостійної творчої діяльності.
Другий період юності, на який припадає студентсь-кий вік, має специфічні закономірності й являє собою важливий етап у розвитку особистості. У цей період відбувається становлення фахівця, формування його світогляду, ідеалів, переконань. Студентські роки мо-лодої людини слід розглядати не тільки як підготовку до майбутньої професійної діяльності, але й як першу сходинку до зрілості. К. Д. Ушинський вважав період життя людини від 16 до 22-23 років найбільш вирішальним: "Тут саме завершується період утворен-ня окремих низок уявлень, і якщо не усі вони, то знач-на частина їх групуються в одну мережу, досить широ-ку, щоб надати вирішальну перевагу тому чті іншому уявленню у напрямі думок людини та її характері".
Студента як людину певного віку і як особистість можна розглядати у трьох іпостасях:
o соціальній, яка обумовлена належністю студента до певної соціальної (академічної) групи і виявляється через виконання ним функцій майбутнього фахівця;
o психологічній, що являє собою єдність психічних процесів, станів і таких властивостей особистості, як характер, темперамент, спрямованість, здібності, від яких, власне, й залежить протікання психічних про-цесів та виникнення психічних станів;
o біологічній, що включає в себе тип нервової діяль-ності, будову аналізаторів, безумовні рефлекси, сома-тичний тип, психомоторику, фізичний стан тощо.
Це означає, що дослідження якостей і можливос-тей студентів, їх вікових та особистісних особливостей слід проводити в усіх зазначених напрямах.
Ю. О. Самарин виділив ряд характерних рис та протиріч соціально-психологічного характеру, що ма-ють місце у розвитку студентської молоді. У цей період молода людина здійснює вибір професії, оволодіває нею і починає випробовувати себе в інших сферах жит-тя, самостійно планує свою діяльність і поведінку, ак-тивно відстоює самостійність суджень і дій. У цьому віці на основі синтезу наявних знань, життєвого досвіду, самостійних міркувань і дій формуються світогляд, етичні та естетичні погляди. Багато які з них переходять зі сфери теоретичних уявлень у сферу практичних здійснень (кохання, шлюб, створення власної сім'ї). Однак, у зв'язку з матеріальною за-лежністю від батьків та необхідністю підкорятися існу-ючому в навчальному закладі розпорядку, виникає еко-номічне протиріччя між різноманітністю бажань і мож-ливістю їх здійснення, яке студент іноді намагається розв'язати додатковим заробітком на шкоду своїй ос-новній учбовій діяльності.
Наступне протиріччя полягає у тому, що хронічно не вистачає часу на переробку постійно зростаючого потоку інформації. Знаннями ж стає тільки та інфор-мація, що перероблена і засвоєна людиною. Отже, ши-рота інформації часто вступає у протиріччя з глибиною її осмислення.
Існує ще одна особливість психічного розвитку
Loading...

 
 

Цікаве