WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Структура взаємин у студентській академічній групі, як показник її згуртованості - Курсова робота

Структура взаємин у студентській академічній групі, як показник її згуртованості - Курсова робота

авторитету викладачів;
o кооперативність групи.
? Хто ініціює взаємодії в групі?
? В рамках яких вищевказаних категорій знаходиться даний студент?
? Чи є мікрогрупи? Якщо так, то на основі яких ознак вони об'єднані? [статевих інтересів, здібностей, захоплень тощо]. До якої з цих мікрогруп належить даний студент?
? 3 ким більше спілкується? Чи має осіб, з оцінками яких рахується? Чи має дружні стосунки з кимось конкретним?
? Чи є в академгрупі лідер? За яких обставин і в яких ситуаціях здійснює свою роль лідер? Який статус і престиж даного студента в групі? Що робить лідера лідером? [Гумор, розвиненість, цікаві ідеї, творчість, вміння добре говорити].
? Які взаємостосунки у групи з куратором? З іншими викладачами? Чи є у вас відчуття, що група прийняла вас як наставника? Чи потребують вони вашої підтримки? Які стосунки у вас з даним студентом? Чого група очікує від вас? Як реагує на ваші пропозиції, поради, зауваження? Що є самим складним у групі? Чи являє вона собою одне ціле? Існують суперечки, конфліктні ситуації? Чи окремі з них об'єдналися і ігнорують певні вимоги викладачів? Чи є щось інше? Яка рольова позиція в таких ситуаціях даного студента?
У цілому, ми повинні пам'ятати, що кожна особистість є унікальною і загадковою. І навіть за допомогою найефективнішого спостереження ми не зможемо зрозуміти її повністю. Адже кожна людина є особистістю, яка росте і розвивається, яка має певний потенціал до змін, вона не є завершеним "продуктом", і тому в наших спостереженнях особистість студента може бути представлена тільки як така, що перебуває у процесі становлення.
Тестування студентської академічної групи
У пошуках шляхів подолання розриву міжособистісних взаємин між людьми в практичній психології накопичений досвід у вирішенні двох проблем - діагностики психічних станів і властивостей особистості та діагностики міжособистісних стосунків у групі.
вихідні практичні прийоми використання психодіагностичних тестів;
процедурні аспекти використання тестування;
визначення психічних властивостей особистості і, виходячи з установлених характеристик, побудова наступних взаємин у групі.
У найбільш загальному розумінні під тестом у сучасній психології розуміють стандартизовану процедуру, що дозволяє отримати інформацію про психічні утворення, процеси і явища. По суті тест є найбільш стандартизоване вимірювання психічного. Стандартизація передбачає вироблення єдиних вимог до процедури тестування і визначення єдиного критерію оцінки результатів діагностичних іспитів. З визначенням вибору єдиного критерію існують проблеми. І, перш за все, проблема точки відліку. Чи існує у вітчизняній психології таке поняття як "норма"? Остаточної відповіді на це питання не існує. Проте у 1993 році під егідою Міністерства освіти Росії і Психологічного інституту РАО був випущений посібник, де в якості критерію запропоновано використовувати так званий соціально-психологічний норматив (СПН). Цей норматив можна визначити як систему вимог, які "суспільство пред'являє до кожного з його членів. Щоб не бути відлученим від спільності людей, особистість повинна оволодіти тими вимогами, які до неї пред'являють, причому цей процес повинен бути . активним - кожний має прагнути зайняти певне місце в соціальному середовищі і свідомо здійснювати процес адаптації до класу, групи.
У чому полягає основна перевага психодіагностичних методів? Перш за все в тому, що вони ні в якому випадку не є зовнішніми для особистості студента. Враховуючи актуальну потребу юнаків і дівчат в самопізнанні, слід використовувати ті методики, які мають найбільше відношення до їх внутрішнього світу. По-друге, для викладача це не тільки можливість пізнати студента, але й зрозуміти себе, свої взаємини, групу і колектив. По-третє, від знань якостей особистості чи міжгрупових взаємин залежатимуть способи профілактики, корекції та загального впливу на активність і діяльність людей.
На думку спеціалістів, проведення психодіагностичного тестування включає ряд вихідних етапів:
o попередня підготовка, організація та стандартизація умов;
o взаєморозуміння між викладачем і студентами);
o власне тестування;
o кількісна обробка даних;
o якісний аналіз та інтерпретація даних.
Процедура використання тестів має певну техніку:
максимально повний інструктаж по тесту (шкалі, методиці);
повідомлення шкали відповідей;
з'ясування рівня розуміння роботи з тестом [усунення недоліків, визначення часу роботи];
самостійна робота студентів;
пояснення підрахунку тестових балів і пред'явлення ключів;
підрахунок тестових балів студентами;
якісна інтерпретація [з збереженням анонімності і конфіденційності отриманих даних].
Висновок
Робота в академічній групі успішною буде тоді, коли викладач звертає увагу на їх склад і організацію роботи. В студентській групі перебувають особи переважно одного віку, які мають спільну мету - отримання якомога більше знань від викладачів, або отримати диплом з тієї чи іншої спеціальності.
Під час навчання серед студентської групи формуються формальні і неформальні лідери, які впливають на психологічний і емоційний стан групи.
Головне завдання викладача - знайти спільну мову з студентами певної групи. Велика помилка багатьох викладачів, які вважають, що існують подібні групи, і тому слід розробити ряд методик за якими викладати в тій чи іншій групі. Кожна академічна студентська група - це, як кожна окрема особистість, адже до кожної групи входять різні люди, а як ми знаємо однакових людей (студентів) не буває і тому однакових груп не може бути.
Звичайно можливі спільні та відмінні риси певних груп за якими ми можемо скласти критерії роботи з цими групами, для цього створюють тестування яке допомагає визначити психологічний стан групи, чи існує лідер в цій групі, рівень знань цієї групи. Але завжди потрібно пам'ятати, що академічні студентські групи складаються із осіб(студентів), а кожна особа(студент) - це індивідуальність.
Література
1. Акопов Г.В. Социальная психология образования. - М., 2000.-296с.
2. Ануфриева Н.М.,Зелинская Г.И., Зелинский Н.Е. Социальная психология: Курс лекций. - К., 1998. - 136с.
3. Булах І., Долинськая І. Психологічні аспекти між особистісної взаємодії викладачів і студентів: Навч.-метод. посібник. - К., 2002. - 114с.
4. // Вопросы психологии. - №2, 2005. - 58-67с.
5. // Вопросы психологии. - №3, 2005. - 70-83с.
6. // Воспитательная работа в студенческих академических группах. - К., 1977. - 31-38с.
7. Наукові записки: збірник наукових статтей (педагогічні та історичні науки). Вип. XLVII / Укл. П.В. Дмитренко, І.М. Кравченко, Н.М. Скоробагатько. - К:. НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2002. - 318с.
8. Наукові записки: збірник наукових статтей (педагогічні та історичні науки). Частина 3. / Укл. П.В. Дмитренко, І.М. Кравченко, Н.М. Скоробагатько. - К:. НПУ ім. М.П. Драгоманова, 1999. - 283с.
9. // Современная психология: Справочное руководство. Вып 5 - М., 1999. - 24-38с.
10. // Современная психология: Справочное руководство. Вып 6 - М., 1999. - 32-38с.
Loading...

 
 

Цікаве