WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Структура взаємин у студентській академічній групі, як показник її згуртованості - Курсова робота

Структура взаємин у студентській академічній групі, як показник її згуртованості - Курсова робота

Ішіях до глибокого розуміння виховних концепцій та досліджень з розвитку особистості. Необхідно багато часу, щоб оволодіти ' мистецтвом спостереження. Це тривалий процес і він може здаватися спочатку дуже жорстким і формальним. Але він необхідний насамперед для того, щоб педагог зміг зрозуміти внутрішній світ іншої людини. Він також допоможе зрозуміти такі факти:
об'єктивність - явище, якого важко, якщо взагалі можливо, досягти, і кожен з нас дивиться на світ через власні "окуляри";
кожна людина має певні упередження, обумовлені досвідом і їх треба почати усвідомлювати;
на кожну людину впливає безліч факторів, які визначають її сприйняття, цінності та очікування, які також треба брати до уваги.
Естетичний рівень у спостереженні викладача дає можливість чітко йому усвідомлювати різницю між неформальною інформацією і формальним спостереженням. Способів збору інформації про групу чи окремого студента може виявитися значна кількість. Це повідомлення інших викладачів, бесіди з батьками, зі студентами факультету та інші. Але при цьому слід пам'ятати один важливий факт - неформальна інформація може тільки братися до уваги, проте не повинна бути єдиною основою для рішення, яке приймається, оскільки вона може бути вилучена з окремого контексту (з результатів тестування), або знаходитися під впливом упереджень (першого враження, незадовільних оцінок на практичних заняттях, невідвідування лекційного курсу студентом), або перекручена (розмови між викладачами, між студентами). Підкреслимо, що така інформація слугує лише доповненням до формального спостереження викладача. У цьому відношенні доречним буде запитання, яке вимагає морально-етичної інтерпретації: "Якщо інформація з інших джерел не співпадає з даними формальних спостережень, що є причиною цього?". Причинами такої неузгодженості можуть виступати:
а) упереджене ставлення оповідача. Подумайте, хто розповідає цю інформацію про групу (студента). Можливо ця людина почува себе дискомфортно з активними студентами;
б) проблеми вибіркової уваги. Те, що ми запам'ятовуємо, часто буває перекрученим. Може статися так, що ми помічаємо тільки те, що було зафіксоване від першого враження про студента (групу);
в) в різних ситуаціях поведінка особистості може бути зовсім різною. Це означає, що розповіді різних людей про одну і ту ж особистість інколи суттєво відрізняються. Таке неспівпадання може мати багато різних причин.
Отже, врахувавши вказані вище моменти, можна використати неформальні джерела як доповнення формального спостереження. Важливо швидко вміти інтегрувати зібрану інформацію, отриману в різних ситуаціях. До того ж існують, скажімо, базові вимоги до проведення ефективного спостереження. Так, спостереження включає в себе сукупність питань, знайшовши відповіді на які, можна буде здійснювати ефективний вплив на особистість. Для зручності скористаємося прикладом. Викладач, в зв'язку з вираженою емоційною нестабільністю студента, розпочав за ним спостереження. Що ж включатиме в себе ефективне спостереження?
1. Яка атмосфера, в групі, до якої належить даний студент?
Тиха? Спокійна? Напружена? Активна? Що ще відбувається в групі протягом тижня?
2. Якими є очікування групи по відношенню до даного студента в теперішній момент? Чи знає і розуміє дані очікування студент? Що дає вам підставу робити такий висновок?
3. Якими є його ставлення до навчальної діяльності? Чи інертний, чи активний він в ній? Як почуває себе студент на вашому практичному занятті - вільно? Контролює себе? Турбується? Відступає? Чи використовує власний творчий підхід при відповідях, чи користується традиційними стандартами?
4. Чи можна зробити висновок, наскільки студент зацікавлений
навчальною діяльністю? Наскільки добре він концентрується? Протягом якого часу? Як часто зупиняється ,щоб вислухати думку інших студентів? Яким є вираз його обличчя? Які жести та міміка?
5. Яким є енергетичний ритм студента? Чи виконує він завдання апатично, чи працює напружено, але неуважно? Чи просувається вперед рівномірно, чи ривками? Де він використовує свою енергію? У розмові з іншими? У рухах свого тіла? У розумовій діяльності?
6. Якими є вербальні висловлювання? Постійно
неврівноваженими? Спокійними? Дуже голосними? Як розмовляє з іншими? Чи відповідають йому? Як він реагує? Наскільки добре використовує мовлення для спілкування? Якими іншими формами комунікації користується? Як часто буває нестриманим? На кого більше обурюється?
7. Які емоції частіше переживає студент? Чи можна по виразу
обличчя і пантоміміці тіла зробити висновок про його почуття та емоційний стан? Як змінюється настрій від початку до кінця заняття?
8. Чи взаємодіє на перервах з іншими студентами? Чи віддає
переваг}' роботі наодинці, чи разом з іншими? Чи він є лідером, чи послідовником, чи аутсайдером? Яким чином він впливає на те, що відбувається в групі? Яким чином інші відповідають або не відповідають йому?
9. Як студент ставиться до викладачів? Чи консультується з
якихось питань? Чи ігнорує окремих оточуючих людей? Яка різниця у стосунках між студентами і викладачами та студентом і іншими студентами групи?
В структуруванні і осмисленні інформації, яка базується на формальних спостереженнях, корисними стануть поради, які забезпечують уникнення поширення помилок:
> Не висувайте гіпотез занадто рано. Якщо у вас є з самого початку стійка гіпотеза щодо розуміння поведінки особистості, вона може стати на заваді вашим спостереженням, що знизить можливості подальшого уважного ставлення до інших важливих моментів,
Якщо гіпотеза починає вибудовуватися, сформулюйте її у вигляді питання до самого себе, а не як ствердження. Це допоможе вам зберегти відкритість, спонтанність сприйняття.
> Не формулюйте гіпотезу, виходячи з власних уявлень про мораль і естетику, якщо ви не маєте переконливих доказів і фактів.
> Не спрощуйте переживання особистості, намагаючись пояснити її поведінку одним чи двома принципами, не "підганяйте" своє розуміння особистості під певну теорію.
> Не існує необхідності у визначенні терміну для спостереження. Не існує такого поняття, як "правильний" час для спостереження. Ретельне спостереження є досить виснажливим заняттям.Навіть п'ятнадцяти хвилин може бути забагато для ефективного спостереження.
На завершення розгляду мистецької сторони спостереження варто зупинитися на рекомендаціях по проведенню спостереження за студентом як членом академічної групи. Ефективність такого спостереження відображають наступні параметри:
? Яка атмосфера даної академічної групи студентів?
? Який рівень згуртованості цієї групи?
? Який склад академічної групи студентів? Наскільки є однорідною чи неоднорідною група з точки зору наступних показників:
o стать;
o етнічна належність;
o мова;
o здібності;
o ставлення до навчання;
o здоров'я;
o соціо-економічний статус;
o національність;
o рівень самостійності;
o ставлення до вузу;
o прийняття чи заперечення
Loading...

 
 

Цікаве