WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Стрес і психічне здоров'я викладача - Реферат

Стрес і психічне здоров'я викладача - Реферат

спортивна й військова діяльність, праця актора, робота бізнесмена й т.д. Але в роботі викладача формування готовності ускладнюється тим, що різні її компоненти можуть мати протилежні спрямованості. Так, інтелектуальність - це й компонент готовності, як розуміння завдань й обов'язків, і основна складова самої діяльності - знання предмета й розуміння його проблем. Емоційність - настроєність на даний момент, і емоційність як комунікативна культура викладача. Між цими двома компонентами готовності можуть виникати дисгармонійні відносини. Наприклад, підвищений емоційний настрій, наснага, контакт із аудиторією приводять до того, що слухачі виходять після занять у прекрасному настрої й гарному ставленні один до одного, але із зовсім порожньою головою. Лекція була дуже цікавою, але про що?... Або протилежний результат - дуже цікаво, але так сухо, добре доти, поки аудиторія поводиться так, як планувалося, але, якщо у відношенні аудиторії до викладача відбулися якісь непередбачені зміни, це відразу ж викликає зрив діяльності.
Деякі поради для запобігання стресу
Викладачу доводиться кілька разів протягом дня формувати в себе стан готовності, приводячи в гармонію всі її компоненти. Які для цього можна дати практичні ради? Насамперед, варто розрізняти стратегічні й тактичні прийоми.
Раніше було з'ясовано, що підвищені вимоги до готовності, виникають через тимчасову й змістовну нерегулярність діяльності. Тому стратегія повинна бути пов'язана зі зменшеннямцієї невизначеності. Залежно від стажу роботи використаються різні прийоми.
Призначаючи навчальне навантаження молодому викладачеві, варто подбати про те, щоб його заняття в різні дні тижня відбувалися по можливості в ті самі години, тобто внести тимчасову регулярність у його роботу. На перший погляд це здається неактуальним, тому що самі молоді викладачі, ще повні сил, не помічають проблем, пов'язаних з нерегулярністю, а крім того, саме їм прийнято давати самі незручні години. Але в цьому випадку не варто дивуватися, що перспективна молодь часто не виправдує надії, залишає вузи і (школи) або починає боліти - психічна напруга повільно, але накопичується.
Збільшення науково-педагогічного стажу повинне супроводжуватися не тільки підвищенням у посаді, але й зростанням потреби в розробці самостійних навчальних курсів. Розробка авторських курсів приводить до того, що знімається інше сильне джерело стресів - те, що ми назвали змістовною невизначеністю діяльності. Згодом теми перестають задаватися ззовні, вони диктуються внутрішньою логікою розвитку ходу мислення самого викладача.
Це - загальна стратегія діяльності. А що ж робити в кожному конкретному випадку, особливо тоді, коли стан збільшується утомою, особистими проблемами, а треба вести заняття, зацікавлювати слухачів, навіть просто говорити протягом 1,5 годин.
Можна рекомендувати наступні способи формування готовності до майбутньої діяльності. Насамперед треба сформувати установку на діяльність, причому не тільки в себе, але й аудиторії. З давніх часів кращими способами формування установки були певні ритуали. Ритуал - це умовний рефлекс, пов'язаний з майбутньою діяльністю. Воїни, що дружно викрикують вітання своєму вождю, або учні, що встають при вході вчителя в клас, всі вони настроюються на майбутню діяльність. Викладачеві корисно розробити свою систему ритуалів. При цьому варто пам'ятати, що, якщо сам викладач має потребу в однократному настроюванні перед роботою, то аудиторії часто необхідне повторення ритуалу. Таким ритуалом може бути й вітання, і переклчка, якщо вона не займає багато часу, і періодичне давання коротких усних завдань, і анекдот наприкінці заняття. Отже, активний ритуал створює установку на діяльність.
Далі варто провести "розминку" мислення, орієнтовану на вид майбутньої інтелектуальної діяльності. Так, якщо має бути робота з абстрактним матеріалом, то розминку можна провести у формі усного рахунку. Якщо має бути діяльність, пов'язана із проектуванням, то краще вирішити яке-небудь наочне завдання. Але оскільки у всіх випадках має бути виклад, розповідь матеріалу, для чого потрібна активізація мовної функції, вербального мислення, необхідно провести настроювання на цю функцію. Вона особливо важлива для людей интравертованих, замкнутих, що надають перевагу рефлексії а не зовнішньому спілкуванню. Як таке настроювання можна порадити "розговоритися" до початку лекції, розігріти себе не обмірковуванням того, про що говорити, а його частковим проказуванням уголос. А ще краще вимовити голосно й чітко кілька скоромовок. Вони активізують мовноміркувальну функцію, знімуть емоційну напругу, а також можуть виконувати роль ритуалу готовності.
Вважається, що успішний не той, хто знає, що він буде робити у випадку успіху, а той, хто знає, що робити при невдачі. Тому варто заздалегідь програти різні варіанти поводження залежно від того, як поведеться аудиторія. Вона може не включитися в проблему, не захотіти вирішувати завдання, не засміятися у відповідь на жарт. Як на це відреагувати поведінково, не почати комплексувати? Все це варто продумати заздалегідь. Підводячи підсумки, підкреслимо, що рівень стресу залежить від людини й оточення: ніщо не є стресом доти, поки ми не оцінюємо эго як стрес: наш особистий вплив визначає, як ми реагуємо на стрессогені ситуації. Більше того, негативні впливи стресу можуть бути згладжені розслабленим, здоровим способом життя й комфортом, допомогою родини й друзів.
Пропонуємо кілька рекомендацій по тому, як можна впоратися зі стресом і зберегти психічне здоров'я.
Як пережити стрес
Вчиться планувати. Дезорганізація може привести до стресу. Наявність великої кількості планів одночасно часто приведе до плутанини, безпам'ятності й почуття, що незакінчені проекти висять над головою, як домоклів меч. Приділіть планам якийсь час, коли це буде можливо, і попрацюйте над ними доти, поки не закінчите.
Визнавайте й приймайте обмеження. Багато хто з нас ставлять собі досконалі й недосяжні цілі. Але людина не може бути досконалою тому виникає почуття неспроможності або невідповідності поза залежністю від того, наскільки добре ми виконали що-небудь. Ставте досяжні цілі.
Розвивайтеся. Іноді необхідно втекти від життєвих проблем і
Loading...

 
 

Цікаве