WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Створення сприятливого соціально-психологічного клімату в студентській академічній групі - Реферат

Створення сприятливого соціально-психологічного клімату в студентській академічній групі - Реферат

реально оцінювати себе як особистість та свої професійні знання і можливості);
3) диференційованість (вміння виділяти з традиційної загальної психолого-педагогічної підготовки необхідну інформацію для вирішення тих чи інших педагогічних завдань);
4) комплексність (синтезований підхід до інтегральних утворень, який включає як весь арсенал нагромаджених знань: методологічних, методичних, технологічних, так і фахові, психологічні, педагогічні, які забезпечують ефективне вирішення освітніх, виховних та розвивальних завдань);
5) активність (наполеглива робота в напрямку від надбаного до не досягнутого);
6) узгодженість (ступінь зв'язаності всіх мотивів активності студента);
7) динамічність (характерною ознакою є рух формування і розвитку від умовного початкового рівня (інтерес до психології) до умовної сформованості (професійної зрілості);
8) оптимістичність (ступінь упевненості в досягненні професійної мети та усобі).
Підсумовуючи, можна сказати, що процес формування сприятливого соціально-психологічного клімату особистості в студентській академічній групі - це формування таких головних, домінуючих, провідних мотивів поведінки та діяльності особистості студента, які підпорядковують собі другорядні мотиви, і в яких віддзеркалюється віддалена, узгоджена, тривала, життєво важлива професійна мета; загалом, це те, що студента цікавить, захоплює, над чим працює, що цінує, до чого прагне зараз (під час навчання у вузі) і в майбутньому як особистість.
?
Розділ 2. Формування та підтримка сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі.
Формування, у його загальному значенні, - це розвиток чого-небудь (із характерною для нього специфікою) під впливом цілеспрямованих дій.
Вивчення соціально-психологічного клімату можна будувати на основі практичних (спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності, стан навчальної дисципліни, узагальнення незалежних характеристик та інше.) та психологічних методів, що потребують спеціальної підготовки (соціометричне опитування, анкетування, референтометрія та інше).
При спостереженні та бесіді зі студентами цілеспрямовано використовувати непрямі ознаки (показники) рівня розвитку соціально-психологічного клімату.
Для сприятливого (зрілого, здорового) СПК властиві:
? переважання творчого, професійного настрою протягом дня навчання;
? почуття групової згуртованості та товариськості;
? високий рівень підготовки студентів;
? гарні взаємозв'язки між викладачами і студентами;
? рівномірність розподілу об'єму навчання та навантаження на кожного студента групи;
? своєчасність та об'єктивність вирішення конфліктних ситуацій;
? справедливість в оцінці діяльності студентів групи, а також розподіл винагороди;
? використання можливостей неформального лідерства для розв'язання навчальних та виховних задач;
? критика й самокритика;
? колективне обговорення варіантів важливих рішень, що приймаються;
? цілковита згода надати допомогу товаришам.
Для несприятливого (незрілого) СПК властиві:
? систематичні запізнення та довготривала відсутність на лекціях та семінарах;
? відкрите небажання навчатися;
? неточне виконання рішень і дотримання порад викладачів, пряме їх ігнорування;
? поширення чуток один про одного;
? прихована критика умов навчання;
? аремна трата часу, що розрахований на навчання та виховання;
? часті конфлікти між студентами й відсторонення колективу від їх спільного вирішення;
? часті порушення дисципліни;
? низька активність при обговоренні навчальних та спеціальних питань; - відсутність критики та самокритики.
На СПК здійснюють вплив як об'єктивні фактори (наприклад, тип організації), так і суб'єктивні (наприклад, оцінка поведінки оточуючих).
До основних показників рівня розвитку СПК відносять: ефективність професійної діяльності, стан навчальної дисципліни й характер руху учасників навчального процесу. Серед суб'єктивних (психологічних) показників часто називають ступінь задоволеності членів колективу різними сторонами його життєдіяльності, особливості сприйняття та розуміння інших людей, задоволеність взаємовідносинами, що склалися, психічний стан студентів, ефективну навчальну мотивацію та інше.
Зазвичай при діагностиці соціально-психологічного клімату застосовуються комплекси методичних процедур: спеціально сконструйовані анкети, шкали показників групових взаємовідносин, шкали внутрігрупової сприятливості, соціометричні запити та інше.
В значній мірі формування сприятливого соціально-психологічного клімату залежить від врахуванні основних п'яти груп факторів, що впливають на нього. Наприклад, спостереження показують, що часто причиною незадоволеності студентів являються фактори успішності (рівень викладання знань, розуміння викладачами студентів та ін.), функціональні фактори (нерівномірність навантаження студентів групи, нечіткість критеріїв та показників оцінки результатів навчання й др.), управлінські фактори (неясність концепції викладача по відношенню до студентів, необ'єктивність та несправедливість викладачів в оцінках, протягування керівництвом студентів до виконання ними невластивих для них функцій тощо), та психологічні фактори (протиріччя та конфлікти, соціально-психологічна несумісність студентів, відхилення в групових нормах, поглядах та традиціях тощо.). Якщо в роботі з групою студентів намагатися усувати зазначені негативні фактори, то ця обставина, без сумнівів, буде сприяти розвитку сприятливого СПК, гарного навчального настрою студентів та задоволеності від знаходження в даній академічній групі.
В.Я.Ляудіс зазначає, "Якщо при організації змісту навчання зберігається і превалює орієнтація на операційно-технічну, а не на смислову сторону діяльності, що формується, то вся навчальна ситуація буде зберігати суто адаптивну спрямованість" [9, с.31]. Такий тип діяльності не має потреби у різноманітності форм співпраці суб'єкта формування (викладача) з об'єктом формування (студентами), ініціації навчальної поведінки у студентській групі ("студент-студент", "підгрупа-студент", "підгрупа-підгрупа" та ін.)
З точки зору В.Я.Ляудіс, продуктивний тип організації навчання забезпечує оптимальну співпрацю викладача з студентами та в самій групі (студентів з студентами) у тому випадку, якщо він керується смисловою стороною діяльності, а не тільки операційно-технічною.
Таким чином, продуктивно-сумісний тип навчальної діяльності передбачає оптимальну
Loading...

 
 

Цікаве