WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Становлення професійної ідентичності студентів - Курсова робота

Становлення професійної ідентичності студентів - Курсова робота

каналів, а також коли викладач і студенти рівні у правах користування нею, що створює можливостіінформаційного діалогу на рівних);
o Своєчасність і безперервність інформації. Будь-яка інформація, що надається із запізненням, стає або марною, або призводить до дій, які не відповідають навчальній ситуації.
Таким чином, головні вимоги до навчальної інформації, що відповідають дидактичним принципам, забезпечують передачу та засвоєння дидактичне відпрацьованих форм наукового знання. При переробці наукової інформації в навчальну з'ясовуються і різноманітність засобів організації, структурування й передачі наукового знання. При цьому навчальна інформація, що відбиває предметну область майбутньої професійної діяльності студента, є лише однією зі складових частин загальної інформаційної основи навчання.
Інформаційна основа навчання в системі професійної освіти потребує розробки й аналізу проблеми психологічних механізмів, що забезпечують суб'єкту навчального процесу засвоєння усього об'єму матеріалу та успішне його використання у своїй майбутній діяльності.
Системні знання щодо предмету, який вивчається, є одним з важливих питань професійної освіти, в якому і вирішуються задачі придбання потрібних, доступних і практично зорієнтованих знань.
Ідея зв'язку мислення із засвоєними знаннями, яку висунув Л.С.Виготський, стала однією з головних у теорії навчання. Цей зв'язок змістовно розкривається через організацію способу засвоєння як специфічної діяльності, що дає знання про об'єкт. Спосіб організації пізнавальної діяльності як планомірне дослідження предмету з'ясовує зміст заснованих знань про нього, стаючи засобом мислення. В основі такого підходу лежить використання принципу системності, тобто побудови концептуальної системи, яка описує предмет вивчення в рамках класичної схеми системного аналізу. Кожний елемент знань набуває при цьому своє функціональне значення лише в системі, свою "роль" - в цілості, у зв'язку з іншими елементами. Знання про предмет представляються не в стійко-описовому вигляді, а розкривають структуру предмета в системному ракурсі.
Знання при системному засобі організації їх засвоєння мають наступні важливі характеристики:
- усвідомленість, що виражається відношенням до діяльності пізнання як до об'єктивного процесу, що має свої закономірності;
- адекватним вираженням понятійними засобами і предмету, і методу;
- можливість використання знань у будь-яких ситуаціях, що забезпечують рішення задач, які відносяться до даної предметної області;
- знання про предмет найбільш повно виражають його як якісно певну систему;
- системне розкриття предмету суттєво підвищує світоглядний аспект предметних знань.
Пізнавальна діяльність студентів у процесі засвоєння системних знань набуває рефлексивного характеру, оскільки знання стають для них особливим "предметом", що функціонує за своїми власними законами.
Системне орієнтування в предметі має важливе значення для вирішення евристичних задач, за допомогою яких суб'єкт може передбачати можливий результат і планувати дослідження мети із значним скороченням шляху до неї. Під творчим завданням зазвичай розуміється завдання, спосіб вирішення якого суб'єкту невідомий, і його вирішення зазвичай пов'язують з вихідним (ще до початку навчання) рівнем пізнавальної активності, оригінальністю мислення. Будь-яке завдання являє собою об'єкт у системі відносин, їх різноманітність і з'ясовує ступінь складності завдання. При цьому "ключове" відношення в нестандартній задачі, як правило, виступає в опосередкованих зв'язках. Продуктивність, яка притаманна творчому мисленню, виступає результатом налаштування мислення певним чином дослідити об'єкт, відбиваючи в ньому системні зв'язки та відношення.
Підводячи підсумки щодо теоретичних проблем, зв'язаних з формуванням професійного мислення, необхідно зазначити наступне. У наш час особливо гостро перед професійною освітою стоїть питання побудови такої системи знань, яка б відповідала вимогам сьогоднішнього рівня сучасного виробництва. Знання мають бути фундаментальними, професійно і практично орієнтованими. Саме ці положення і лежать в основі розробки дидактичних принципів професійної освіти.
Концепція Гальперіна дозволяє вбачати психологічні основи професійної діяльності в особливостях орієнтування спеціаліста в предметі своєї діяльності. Особливостями орієнтування (орієнтовної основи діяльності) можна пояснити й психологічні відмінності в мисленні широкопрофільного й багатопрофільного спеціаліста: різноманітність професійних завдань вирішується на основі різного способу відображення їх предмета. Широкопрофільний спеціаліст відбиває предмет у його загальній різноманітності конкретних форм вираження в різних задачах.
Таким чином, при дослідженні особливостей становлення професійної ідентичності студентів ми розглянули особливості студентського віку, психологічні аспекти професійного становлення особистості студента, формування в них професійних умінь, навичок і професійного мислення. Можемо зробити висновки, що відношення до студента як до соціальне зрілої особистості, носія наукового світогляду передбачає враховувати, що це не лише система поглядів людини на світ, але й на своє місце у світі. Тобто формування світогляду студента означає розвиток його рефлексії, усвідомлення себе суб'єктом діяльності, носієм певних суспільних цінностей, соціальне корисною особистістю. Це в свою чергу означає для викладача необхідність посилення діалогічного боку навчання, спеціальної організації педагогічного спілкування, створення для студентів можливостей відстоювати свої погляди, цілі, життєві позиції в навчально-виховній роботі.
ЛІТЕРАТУРА
1. Столяренко Л.Д. Педагогическая психология. - 2-е изд., перераб. и доп. - Ростов н/Д: Феникс, 2003. - 544с.
2. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. - М., 1996.
3. Якиманская И.С. Разработка технологии личностно-ориентированного обучения //Педагогика. - 1995-№ 2.
4. Якобсон П.М. Психологические проблемы мотивации поведения человека. - М., 1969.
5. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях. - М., 1995. - 180с.
6. Якунин В.А. Психология учебной деятельности студента. - М., 1993.
7. Орлов Ю.М. Потребностно-мотивационные факторы эффективности учебной деятельности студентов вуза. - М., 1984.
8. Эриксон Э. Идентичность: Юность и кризис. - М., 1996.
9. Сидоренко Т. Самовиховання як компонент педагогічної літератури майбутнього вчителя // Рідна школа. - 2000. - № 9. - .38.
10. Лісова С. Вплив самооцінки учнів на успішність навчального процесу // Рідна школа. - 2000. - № 12. - С.36.
11. Капацина А. Виховання самосвідомості особистості студента як умова її розвитку і самореалізації // Рідна школа. - 2004. - № 11.- С.26.
12. Сметанський Т. Самовиховання як засіб індивідуалізації виховної роботи // Шлях освіти. - 1999. - № 1. - С. 4-8.
Loading...

 
 

Цікаве