WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Становлення професійної ідентичності студентів - Курсова робота

Становлення професійної ідентичності студентів - Курсова робота

контроль і корекція діяльності (виділення об'єктів контролю та їх нормативних показників,засобів контролю та способів його виконання, оцінка об'єктів контролю, внесення корекцій у випадку відхилень від нормативних показників); 8) оцінка кінцевого результату [1; 452].
Дана узагальнююча схема орієнтовної діяльності в процесі засвоєння повинна була розгорнутися в детальний аналіз усіх цих умов.
Таким чином, процес формування в студентів умінь і навичок є важливим компонентом у розробці психологічних основ професійного навчання та важливим етапом у становленні професійної ідентичності студентів.
4. Формування професійного мислення
Даний процес виступає як складова частина системи становлення професійної ідентичності в студентів. Якщо навчання - це двобічний процес, взаємодія студента й викладача, то навчальна діяльність характеризує самого суб'єкта навчання. Під терміном " засвоєння " розуміється процес переходу елементів соціального досвіду в досвід індивідуальний. Такий перехід завжди передбачає діяльність суб'єкта, який засвоює соціальний досвід. До числа основних понять належить також термін "формування" - це діяльність викладача або експериментатора-дослідника, яка пов'язана із засвоєнням певного елементу соціального досвіду студентом. І формування, і навчання, зв'язано з діяльністю викладача та студента, проте їхній зміст не співпадає. Поняття " навчання " більш широке, аніж поняття "формування". Говорячи про навчання, мають на увазі предметну область або те, чому навчають. Термін "формування" зазвичай використовують тоді, коли йдеться про те, що засвоює студент (навички, поняття, прийоми розумової діяльності, трудові операції, професійне мислення).
Термін "професійне мислення" до практичного і наукового користування почав входити порівняно недавно, з другої половини XX століття, у зв'язку зі значною інтелектуалізацією всієї суспільної праці, викликаної науково-технічною революцією. Поняття "професійне мислення" використовується в двох значеннях. З одного боку, коли хочуть підкреслити високий професійно-кваліфікаційний рівень спеціаліста, йдеться про особливості мислення, що виражають його "якісний" аспект. З іншого боку, коли прагнуть підкреслити особливості мислення, що зумовлені характером професійної діяльності, мається на увазі предметний аспект. Проте найчастіше поняття "професійне мислення" використовується одночасно в обох цих значеннях. Так, прийнято говорити про "технічне" мислення інженера, про "клінічне" мислення лікаря, "просторове" мислення архітектора, "економічне мислення" економіста й менеджера, "художнє" мислення працівників мистецтва, "математичне" мислення та ін. Інтуїтивно маються на увазі деякі особливості мислення спеціаліста, що дозволяють йому успішно виконувати професійні задачі на високому рівні майстерності: швидко, точно, оригінальне вирішувати як ординарні, так і неординарні задачі в певній предметній області. Таких спеціалістів зазвичай характеризують як людей творчих у своїй професійній області, як людей, здатних до раціоналізаторству, новаторству, відкриттям нового.
Поряд з вимогами професійних задач, які має вирішувати спеціаліст, висувається ряд вимог до його загального інтелектуального розвитку, до його здібностей охопити суть проблеми, не обов'язково в професійній області, можливість бачити оптимальні засоби її вирішення, виходу на практичні задачі, прогнозування.
Такий підхід до професійного інтелекту вимагає від педагогічної психології розробки спеціальних інформаційних моделей для організації професійного навчання, тобто передачі системи професійно корисних знань і організації їх засвоєння. Проблема психології полягає не у відборі змісту професійної освіти, що є переважною компетенцією педагогічної науки, а у вирішенні психологічних проблем формування та функціонування знань. У зв'язку з цим розробляються психологічні основи навчання, формування системного мислення як здатності бачити предмет навчання з різних позицій і вирішувати пов'язані з його засвоєнням задач творчо, самостійно у всьому комплексі зв'язків і відносин.
Для системи освіти проблема забезпечення оптимального об'єму інформації є особливо актуальною, але до останнього часу вона залишається невирішеною в системі професійної освіти. Недолік інформації, що передається в процесі навчання, пов'язаний з перешкодами, що виникають в процесі передачі інформації (непорозуміння, неправильне тлумачення). Надмір інформації, що компенсує цей недолік, теж має ряд негативних моментів: підключення зразу декількох інформаційних каналів, багаторазове повторення викладачем певного матеріалу, використання великої кількості термінів, синонімів, що робить інформацію термінологічно перенасиченою, при цьому справжній зміст відходить на другий план. Надмірність навчальної інформації призводить до загального надмірного навантаження каналів зв'язку і як наслідок - викликає запізнілі або неправильні форми реакції. В умовах професійної освіти ця можливість існує і в силу об'єктивної обставини - великого об'єму матеріалу по предметах, що реалізують навчальний план. Побудова оптимальних інформаційних систем професійної освіти є важливим засобом підвищення ефективності засвоєння студентами необхідних знань.
Зупинимось на тих вимогах, яким має відповідати навчальна інформація, щоб забезпечувати оптимізацію процесу навчання:
o Адекватність інформації. У зв'язку з індивідуальними психологічними особливостями у різних студентів можуть бути побудовані різні образи та уявлення відносно одних і тих самих ситуацій навчання. Концептуальні моделі та інформаційні образи, що формуються у людини, ніколи не виступають дзеркальним відображенням реальних обставин і ситуацій навчання. Ступінь адекватності, з яким ця суб'єктивна модель відбиває реальну ситуацію та навчальний процес, відбивається на ефективності всього процесу навчання;
o Повнота інформації, яка забезпечується попереднім досвідом, включенням різноманітних інформаційних джерел, відповідністю мотиваційних очікувань студентів їхнім інтересам, цілям, практичній орієнтованості навчальної інформації;
o Об'єктивність і точність інформації. У цьому відношенні виділяють об'єктивні причини (неправильне функціонування технічних засобів навчання або їх відсутність) і суб'єктивні (приховування викладачем інформації, індивідуальні психофізіологічні особливості як викладача, так і студента);
o Специфічність інформації. Прикладом цього є багатоплановість інформації з різних предметів, що вивчаються в системі професійної освіти. При цьому локальні інформаційні еквіваленти мають зіставлятися з рішенням загальних цілей професійної освіти;
o Доступність інформації. Свою розвиваючу та навчаючу функцію інформація може зіграти лише тоді, коли її зміст зрозумілий усім студентам, її розуміння досягається доступністю, що залежить від форм і засобів надання інформації на принципах інформаційного паритету (коли всі студенти мають можливість доступу до ідентичних
Loading...

 
 

Цікаве