WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Становлення професійної ідентичності студентів - Курсова робота

Становлення професійної ідентичності студентів - Курсова робота

певних соціокультурних умовах. При цьому слід говорити проіндивідуальний цикл професійного розвитку, який має свій психологічний зміст.
Висновки
Сучасні завдання реформування освіти в Україні та підготовки вчителя вимагають формування у студентів педвузу в процесі професійної підготовки таких особистісних утворень, які б забезпечували високий рівень досягнень у майбутній діяльності, зокрема, професійної спрямованості
особистості майбутнього фахівця, стрижневим компонентом якої є створення сприятливого соціально-психологічного клімату в студентській групі.
Само собою зрозуміло, наскільки значна в цьому процесі роль педагогів. Спілкування викладача у педагогічному процесі повинно збудити активність самого студента (вийти на діалог) і допомогти йому набути позитивного досвіду організації діяльності і стосунків. Цьому сприяє створення атмосфери за допомогою процесу взаємодії стилів. Що стосується конкретних ситуацій, то тут головне - забезпечити свободу вибору студентів. Студенти відчувають себе вільними тоді, коли самостійно приймають ті чи інші рішення. І будь-яка сфера їхнього життя, включаючи і навчально-виховний процес, має ґрунтуватися на усвідомленому і вільному виборі студентів - тоді освітня діяльність буде сприйматися ними як смисл власного життя. Навіть заборони студенти мають сформулювати для себе самі, їм має бути очевидний їх особистісний смисл. Кристалізація думки студентів щодо того чи іншого аспекту свого життя в вузі практично неможлива без тактовного впливу викладача.
Подібний вплив вимагає хороших знань психології, гуманоцентричної системи цінностей самого педагога і в цілому у своєму практичному втіленні набагато важчий, ніж просто заборони в поведінці чи примус студентів до навчання. Проте його ефективність незрівнянно вища. Студенти, вкрай негативно сприймають зовнішній примус до будь-чого. Якщо вони не бачать у ньому особистісного смислу, не сприймають як власне рішення, то і життя в ВНЗ вони сприймають не як власне життя, а як покарання - а відповідно і навчання ними відбувається, а не переживається . Змістом обмежень життя студентів у Вузах мають бути норми дорослого життя. Адже за самим своїм смислом життя студентів орієнтоване на перетворення у доросле життя. Вони схильні навіть стихійно організовувати своє життя за дорослими зразками, і цю схильність потрібно використовувати. Тому необхідною передумовою гуманоцентричної переорієнтації ВНЗ є опора на самих студентів, їх внутрішній світ та життєві прагнення. Бачачи в студентах лише добре, педагог сприяє розвитку хороших якостей дитини, застосовує відповідні методи навчання та виховання, цим самим формує клімат у академічній групі. Тим самим він розкриває і творчий потенціал особистості, її природжену тягу до творення добра і утвердження себе як носія високих моральних цінностей. По суті опора на високий духовний потенціал студента - єдиний спосіб створення і гуманоцентричного ВНЗ, і гуманоцентричного суспільства. Діти не народжуються з порожніми руками, вони несуть з собою заряд створення матеріальних і духовних цінностей, вони у змозі створити їх, тому і народжуються, щоб створювати і творити. Тільки потрібно допомогти їм розкритися, і ще потрібно, щоб суспільство, суспільні явища не спотворили їх долю.
3. Формування професійних умінь і навичок
Закономірності управління процесом формування умінь і навичок у студентів є важливим компонентом у розробці психологічних основ професійного навчання. Сформована професійна діяльність повинна: 1) досягати поставленої мети; 2) виконуватися як послідовність дій і операцій, що реалізують необхідну технологію виробничого процесу; 3) бути свідомою, тобто розумно виконуватися, викликатися й керувати свідомою ціллю; 4) виконуватися легко, вільно, у швидкому темпі, із значною мірою автоматизації навичок. Автоматизація звільняє свідомість від контролю за здійсненням моторних, сенсорних і інтелектуальних операцій, стійко повторюваних при виконанні дії.
З точки зору задач управління процесом формування знань і умінь на основі діяльної теорії навчання суттєвими моментами організації навчання є наступні: 1) планування характеристик трудової діяльності, що формується як конкретне професійне вміння (нормативного зразка); 2) створення умов, що дозволяють студентові прийняти учбову задачу; 3) розробка програми орієнтовної діяльності, що забезпечує формування орієнтовної основи професійного уміння в заданих характеристиках, і організація регламентованого орієнтування в процесі засвоєння; 4) організація засвоєння діяльності як процесу її інтеріоризації з формуванням характеристик, що вимагаються на кожному з етапів даного процесу; 5) забезпечення контролю за формуванням діяльності та її корекція.
В основі виникнення навичок лежать певні спроби. Без повторних практичних спробах формування навичок неможливе. Практичні проби проходять як свідомі намагання відтворити конкретні дії. Розрізняють два головних шляхи, за якими виникають навички. Перший напрям за основу бере формування сенсорних диференційовок, вчить орієнтирам дії та автоматизує їх сприйняття, під час оволодіння навичками використовує вправи комплексного характеру.
Другий напрям за основу навчання бере створення моторних диференційовок, ретельну обробку всіх елементів дії, використовуючи вправи аналогічного характеру на стандартних елементах, формальних задачах; їхньому вирішенню сприяє знання результату та задоволення при його досягненні. Шлях до цього - закріплення елементів правильної дії та поступове їх об'єднання в цілісній дії. Таку методику можна назвати аналітичною на відміну від іншої - синтетичної. Важко з'ясувати, який із поданих підходів кращий. При аналітичному підході спочатку справа йде швидше й легше, навички відрізняються чіткістю й правильність. Однак потім виникають труднощі під час об'єднання окремих елементів у цілісні дії. Навчання гальмується, а сформовані навички виявляються іноді шаблонними. При синтетичній методиці, навпаки, спочатку процес йде повільно, з певними ускладненнями, однак потім навчання прискорюється, а навички відрізняються гнучкістю та легким пристосуванням. Ефективне вироблення навичок відбувається в умовах формування орієнтовної основи дії професійного вміння. Під орієнтовною основою дії розуміється сукупність відтворених людиною об'єктивних умов, на які вона реально орієнтується при виконанні дії.
Схема орієнтовної діяльності включає наступні положення, загальні для аналізу всіх видів праці: 1) ціль діяльності (аналіз і виділення заданих характеристик продукту); 2) аналіз предмету праці (виділення його вихідних характеристик і оцінка можливостей отримання необхідного продукту); 3) аналіз засобів праці (робоче місце, знаряддя праці, їх функції); 4) технологія виготовлення продукту; 5) аналіз трудових дій (їх послідовність, спосіб виконання); 6) загальний план виконання діяльності (його етапи: попередній аналіз завдання, підготовка до його виконання, процес його реалізації); 7)
Loading...

 
 

Цікаве