WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Становлення професійної ідентичності студентів - Курсова робота

Становлення професійної ідентичності студентів - Курсова робота

професійні досягнення [1; 442].
Упрофесійній діяльності становлення особистості відбувається особливо інтенсивно, оскільки вона концентрує у себе основну активність суб'єкта. Формування особистості являє собою процес створення особливого типу системних відносин. Науковцем Є.Клімовим виділені основні фази розвитку професіонала, що розкривають цілісний життєвий шлях і системні відносини, що характеризують особистість[5; 67]. Однак вивчення особистості професіонала слід починати з власне професійної діяльності, тобто з ранніх років.
Слід враховувати велику роль батьків і сімейного виховання. Під впливом родини відбувається становлення вихідної системи відношення суб'єкта до світу професій і до себе як майбутнього професіоналу. Велике значення мають для дитини так звані сценарії виховання. У ряді випадків батьки здатні негативно вплинути на професійну долю своїх дітей, наполягаючи на професії, яка їм чужа чи протипоказана. Розгляньмо найбільш поширені батьківські плани, що негативно впливають на майбутнє професійне життя дітей:
o Принципові статеві переваги - у випадку попереднього налаштування на дитину певної статі і при появі дитини іншої статі спостерігається виховання за типом протилежної статі з нав'язуванням відповідних інтересів чи професій, або зникнення інтересу до виховання та ігнорування певних здібностей;
o Прагнення продовжити в дитині власну лінію розвитку - професійне скерування, схоже з батьківським, здебільшого протилежне здібностям дитини;
o Прагнення до компенсації - дитина повинна досягти того, чого не вдалося батькам, здебільшого це далекі від відповідного середовища сфери діяльності, підготувати до яких дитину немає внутрішніх можливостей;
o Реалізація сценарію "батьки вундеркінда" - дитина орієнтується на дуже високі досягнення в обстановці підвищеної відповідальності та перевтомлення;
o Прагнення до збереження батьківського пріоритету будь-якою ціною - розвиток дитини гальмується, щоб вона не перевищила рівень батьків, у тому числі і в професійному відношенні.
Усі наведені сценарії моделі батьківського відношення виступають факторами гальмування професійного розвитку особистості в періоди, що передують безпосередній професійній орієнтації.
Отже зупинимось на основних фазах розвитку професіонала, які виділяє Є.Клімов [5; 123].
Оптант (фаза оптанта, оптації). Це період, коли людину починають хвилювати питання вибору професії чи її вимушеної зміни і вона робить цей вибір. Точних часових меж даної фази, як і інших, немає, оскільки вони залежать від умов життя й культури.
Якщо в ролі оптанта виявляється професіонал (що частково втратив працездатність або опинився без роботи і змушений змінити професію), то календарний вік може бути будь-яким в інтервалі працездатності. Фазі оптації передує професійна орієнтація, її вікові межи встановлюються спеціальними факторами (діти, що виховуються в школах-інтернатах, відносно рано, вже у підлітковому віці з'ясовують своє професійне майбутнє, поступаючи в професійні училища; закінчуючи короткочасні курси, працюють на виробництві). Сучасні підлітки у пошуках "красивого" життя починають займатися "комерцією", вважаючи її фактором матеріального добробуту.
Адепт (фаза адепта). Це молодь, що навчається в професіональних училищах, середніх і вищих навчальних закладах, а також та, які навчаються за системою короткочасних форм професійної підготовки на виробництві - слухачі, курсанти, учні майстрів-наставників. У залежності від типу професії фаза адепта може бути багаторічною або зовсім короткочасною (звичайний інструктаж).
Адаптант (фаза адаптації, звикання молодого спеціаліста до роботи). Молодий спеціаліст адаптується до норм колективу, до якого він потрапляє, знайомиться із тонкощами роботи, звикає вирішувати творчі завдання.
Інтернал (фаза інтерналу). Це вже досвідчений у своїй сфері працівник, який любить свою справу, може самостійно справлятися з основними професійними функціями.
Майстер (фаза майстерності, яка буде продовжуватися й далі, а характеристики основних фаз додаються до неї). Працівник може вирішувати як прості, так і найважчі професійні задачі. Він виділяється або певними спеціальними якостями, уміннями або універсалізмом, широкою орієнтацією в професійній області, або тим і іншим. Він набув свого індивідуального й неповторного стилю діяльності, має добрі результати, і може вважати себе в чомусь незамінним. Зазвичай він вже має деякі формальні показники своєї кваліфікації (розряд, категорію, звання).
Авторитет (фаза авторитету). Дана фаза, як і попередня, близька до наступної. Це майстер своєї справи, вже добре відомий, як мінімум, серед професійного кола. У залежності від прийнятих у даній професії форм атестації працівників він має ті чи інші формальні показники кваліфікації (розряд, категорію, вчений ступінь). Професійні задачі він вирішує за рахунок великого досвіду, уміння організувати свою роботу, зібрати навколо себе помічників.
Наставник (фаза наставництва). Авторитетний майстер своєї справи у будь-якій професії має однодумців, учнів, послідовників, колег, що прагнуть перейняти досвід. Кризові моменти, що відмічаються в періодизаціях вікового розвитку, частково співпадають з кризами професійного розвитку. Особливо чітко ця обставина виявляється при аналізі нормативних криз дорослого життя. Так, перша нормативна криза дорослого життя, що припадає на період ранньої дорослості, пов'язана з переходом до самостійного життя і незалежності від батьків. На цей період припадає й початок самостійної професійної діяльності, тобто "криза народження професіоналу". Вона включає в себе ряд труднощів: невпевненість у своїх можливостях, необхідність закінчити навчання, а іноді й переучуватися, адаптації до професійних взаємовідносин.
Після завершення періоду адаптації молодий спеціаліст потребує деякі реальні підтвердження його професійних досягнень підвищення статусу або пропозиції цікавих перспектив. Якщо цього не відбувається після 4-5 років роботи, з'являється емоційний дискомфорт, несвідоме невдоволення працею, що призводить до більш важкого перебігу наступної психологічної кризи - кризи ЗО років, одного з найгостріших періодів нормативного розвитку. З професійного боку основним його змістом стає потреба в підтвердженні проміжних підсумків та в деяких відчутних змінах. Можливі наступні шляхи розв'язання даної кризи: припинення професійного зросту; стабілізація на досягнутому рівні; пошук нових шляхів розвитку, що виводять на вищий професійний рівень; зміна роботи, спроба зробити все спочатку.
Нормативна криза середини життя (40-44 роки) в професійній діяльності сприймається як можливість останнього поштовху в досягненні бажаного професійного рівня. У цілому проходження кризи професійного розвитку суттєво впливає на весь професійний цикл.
Отже, професійний розвиток особистості являє собою системне явище, що залежить від закономірностей психічного розвитку і відбувається в
Loading...

 
 

Цікаве