WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Становлення професійної ідентичності студентів - Курсова робота

Становлення професійної ідентичності студентів - Курсова робота

вузівського режиму, системивикладання, окремих викладачів і т. ін.
У соціально-психологічному аспекті студентство порівняно з іншими групами населення відрізняється найбільш високим освітнім рівнем, найбільш сильним потягом до культури і високим рівнем пізнавальної мотивації. У той же час студентство - соціальна спільнота, що характеризується найвищою соціальною активністю й достатньо гармонійним поєднанням інтелектуальної та соціальної зрілості. Урахування даної особливості студентства лежить в основі відношення викладача до кожного студента як партнера педагогічного спілкування, цікавої для викладача особистості. З точки зору особистісно-діяльнісного підходу студент розглядається як активний суб'єкт педагогічної взаємодії, що самостійно організовує свою діяльність. Для нього характерна специфічна направленість пізнавальної та комунікативної активності на рішення конкретних професійно-зорієнтованих задач.
Студент виступає в ролі суб'єкта навчальної діяльності, яка передовсім виявляється через два типи мотивів: мотивація досягнення й пізнавальна мотивація. Остання є основою навчально-пізнавальної діяльності людини та відповідає самій природі її розумової діяльності. Вона виникає в проблемній ситуації й розвивається при правильній взаємодії та відносинах студентів й викладачів. У навчанні мотивація досягнення підпорядковується пізнавальній і професійній мотивації.
Отже, перед викладачем виникає відповідна психолого-педагогічна задача формування студента як суб'єкта навчальної діяльності, що передбачає передовсім необхідність навчити його вмінню планувати, організовувати свою діяльність. Подібна постановка питання вимагає з'ясувати навчальні дії, необхідні для успішного навчання, програму їх виконання на конкретному навчальному матеріалі й чітку організацію вправ на їх формування. При цьому зразок виконання таких дій має демонструвати сам викладач, ураховуючи труднощі адаптаційного періоду навчання студентів на І курсі.
2. Психологічні аспекти професійного становлення особистості студента
Професійний розвиток і становлення студента неможливо штучно відокремити від його життєвого шляху в цілому. Вперше це було переконливо показано в роботі Ш.Бюлера, де зазначається, що більшість людей проходе через певні стадії розвитку в схожі вікові періоди, причому їм відповідають і стадії професійного розвитку. Подальші досліди у цій області дозволяють зробити два основних висновки:
- необхідно розглядати професійне дозрівання як процес, що триває усе життя;
- професійний шлях людини та його основні етапи нерозривно пов'язані з віковим розвитком і спільним становленням особистості.
Перш ніж визначити професійного становлення студента, слід з'ясувати психологічні аспекти професійного становлення особистості в цілому.
На сьогоднішній день існує декілька періодизацій професійного шляху (професійного циклу) людини. Професійний цикл розглядається при цьому як послідовність періодів чи етапів у житті людини та включає в себе знайомство зі світом професій і професійний вибір, отримання освіти й професійної підготовки, початок самостійної роботи й накопичення досвіду, просування по службі та періоди подальшої професіоналізації. Під час аналізу періодизації професійного розвитку привертає до себе увагу часткове співпадіння виділених у них етапів з етапами загального вікового розвитку, запропонованими в класифікаціях загальної та вікової психології.
На прикладі періодизації професійного розвитку ми розглянемо етапи, через які проходить людина у своєму професійному житті; розглянемо фактори, що впливають на вибір професії та підготовку до неї.
Професійний цикл починається в той момент, коли ми ще дуже молоді й часто завершується вже в похилому віці.
Етапи професійного шляху за Д.Сьюперу.
Увесь професійний шлях Сьюпер розподілив на п'ять етапів. У першу чергу, автора цікавило з'ясування індивідуумом своїх нахилів і здібностей, а також пошук певної професії, що актуалізує професійну Я-концепцію.
Перший етап - росту (від народження до 14 років). У дитинстві починає розвиватися Я-концепція. Граючись, діти виконують різноманітні ролі, потім випробовують себе у різних заняттях, з'ясовуючи, що їм подобається, і що у них добре виходить. У них виявляються певні зацікавлення, які можуть вплинути на майбутню професійну кар'єру.
Другий етап - досліди (від 15 до 24 років). Юнаки та дівчата намагаються розібратися та впевнитися у своїх потребах, інтересах, здібностях, цінностях і можливостях. Спираючись на результати такого самоаналізу, вони розглядають можливі варіанти професійної кар'єри.
Третій етап - зміцнення кар'єри (від 25 до 44 років). На даному етапі працівники намагаються зайняти стійке положення в обраній ними діяльності. У перші роки свого трудового життя вони ще можуть змінювати місце роботи чи спеціальності, але у другій половині цього етапу спостерігається тенденція до збереження обраного роду занять. У трудовій біографії людини ці роки часто виявляються найбільш творчими.
Четвертий етап - збереження досягнутого (від 45 до 64 років). Працівники намагаються зберегти за собою той статус на виробництві чи службі, який вони досягли на попередньому етапі.
П'ятий етап - спаду (після 65 років). Фізичні й розумові сили працівників похилого віку починають спадати. Характер роботи міняється, трудова діяльність припиняється [1; 440].
Етапи професійного шляху за Хейвігхерстом.
Набуття певних трудових навичок, які дозволяють людям стати повноцінними працівниками, є критеріями з'ясування етапів професійного шляху.
1. Ідентифікація з працівником (від 5 до 10 років). Діти ідентифікуються зі своїми працюючими батьками, і прагнення працювати в майбутньому стає частиною їхньої Я-концепції.
2. Набуття основних трудових навичок і формування працьовитості (від 10 до 15 років). Діти шкільного віку навчаються організовувати свій час і зусилля для виконання різних задач, наприклад, домашні завдання. Вони також починають при певних обставинах дотримуватися принципу: спочатку робота, а потім - гра.
3. Набуття конкретної професійної ідентичності (від 15 до 25 років). Людина обирає професію і починає себе до неї готувати. Вона отримую певний трудовий досвід, який допомагає їй зробити вибір і почати кар'єру.
4. Становлення професіоналу (від 25 до 45 років). Дорослі удосконалюють свої професійні здібності та майстерність у рамках можливостей, що надаються роботою, і починають просуватися вверх по службі.
5. Робота на благо суспільства (від 40 до 70 років). Працівники досягають найвищого ступеня своєї професійної кар'єри. Вони починають замислюватися над своєю громадянською і соціальною відповідальністю, з якою пов'язана їхня праця, і витрачають свої сили та час для виконання своїх обов'язків перед суспільством.
6. Роздуми над продуктивним періодом професійної діяльності (після 70 років). Виходячи на пенсію, люди аналізують своє минуле і з задоволенням пригадують свої
Loading...

 
 

Цікаве